Справа № 22ц-4411/2010 Головуючий у 1-й інстанції - Кулініч Ю.П.
Категорія-цивільна Доповідач - Демченко Л.М.
13 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді БОЙКО О.В.,
суддів: ДЕМЧЕНКО Л.М., ЛАЗОРЕНКА М.І.,
при секретарі:
з участю: Кравченко В.В., Зіньковець О.О.,
позивача ОСОБА_6, представника відповідача Дерюги О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання рішення незаконними, зобов'язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-Чернігівська міська рада,
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року і винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції дана неправильна оцінка наданим доказам, на підставі яких рішенням № 2 житлово-побутової комісії при УМВС України в Чернігівській області його було знято з квартирного обліку і вважає, що судом при ухваленні рішення не була врахована ст. 9 КК України, яка регламентує правові наслідки засудження особи за межами України, і відповідно до якої вирок суду іноземної держави може бути врахований якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України. Зазначає, що відсутність його судимості на території України підтверджується довідкою відділу інформаційних технологій УМВС України в Чернігівській області.
В засіданні апеляційного суду позивач просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що визначальним є засудження позивача до позбавлення волі на строк більше 6 місяців і не має значення, судом якої держави було винесено рішення.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Судом по справі встановлено, що вироком Брагинського суду Гомельської області від 10.01.2008 року позивача було засуджено на підставі ст. 371-1 КК республіки Білорусь у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців у виправній колонії посиленого режиму за організацію незаконної міграції іноземних громадян та осіб без громадянства.
У зв'язку з цим, відповідно до витягу з протоколу № 2 засідання житлово-побутової комісії УМВС України в Чернігівській області від 07.04.2009 року позивача та членів його сім'ї знято з квартирного обліку згідно п. 4 ч. 2 ст. 40 ЖК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання.
Виходячи з обставин справи та вимог ч.2 ст. 40 ЖК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач був засуджений до позбавлення волі на строк більше 6 місяців, незалежно від того, який суд виніс вирок.
Посилання апелянта на те, що згідно довідки ВІТ УМВС України в Чернігівській області він засудженим на території України не значиться, не може бути взята до уваги, оскільки підставою передбаченою житловим законодавством для зняття є засудження особи до позбавлення волі на певний строк, заслання або вислання, незалежно від того судом якої держави була засуджена особа.
Твердження апелянта про те, що судом не врахована ст. 9 КК України також не заслуговують на увагу, оскільки норми даної статті враховуються при притягненні особи до кримінальної відповідальності, зокрема враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Отже, оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Тому доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і спростовуються вищезазначеним та матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :