Справа № 2-451/2010 р.
03 вересня 2010 року Менський районний суд
Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Парфененко О.Я.
при секретарі Зубкович Н.Ф.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Тимошенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроресурс 2006” про стягнення матеріального збитку, заподіяного в 2008-2009 роках за незаконне використання земельної ділянки, суд
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Агроресурс 2006” про стягнення матеріального збитку, заподіяного в 2008-2009 роках за незаконне використання земельної ділянки. Позов мотивує тим, що являється власником земельної ділянки площею 1,70 га. З 2008 року відповідач незаконно використовує земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур без оформлення договору оренди, просить стягнути 1185,54 грн. для відшкодування шкоди, яку зазнав у зв'язку із самовільним зайняттям ділянки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на лист № 1525/07-05 від 04.09.2009р. Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Чернігівській області, акт обстеження земельної ділянки від 28 серпня 2009 року, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 01.09.2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, до початку розгляду справи по суті, позивач уточнив позовні вимоги, збільшив розмір позовних вимог та просив також стягнути з відповідача інфляцію за 2009, 2010 роки в сумі 890,00 грн..
Представник відповідача Тимошенко О.В. проти позовних вимог заперечувала, пославшись на те, що ТОВ «Агроресурс 2006» за власні кошти виготовило державні акти, неодноразово пропонувало позивачу укласти договір оренди, але позивач ігнорував такі пропозиції, земельна ділянка , що належить ОСОБА_1 в натурі не виділена, межові знаки не встановлені, місце розташування її невідоме. Постановою Менського районного суду від 16.02.2010 року постанова № 201865 від 01.09.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності виконавчого директора ТОВ «Агроресурс 2006» Крейш Оваєда була скасована, а дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель в Чернігівській області визнані неправомірними, а тому докази ина які посилається відповідач: акт обстеження земельної ділянки від 28 серпня 2009 року, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 01.09.2009 року є незаконними. Просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2, 4 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 212 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок відповідно до законодавства.
Відоповідно до ст. 1162 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 06.04.2004 N 7 передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК , статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 ЦК.
Суд встановив, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 277011 виданого 14 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки - ріллі, площею 1,70 га, яка розташована на території Ушнянської сільської ради Менського району Чернігівської області (а.с. 6). Вказана земельна ділянки не виділена в натурі межовими знаками.
28 серпня 2009 року державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель у Чернігівській області Любенко П.І. здійснив перевірку дотримання вимог земельного законодавства посадовими особами ТОВ «Агроресурс 2006» при використанні земель позивача ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки державним інспектором Любенком П.І. були складені Акт обстеження земельної ділянки від 28 серпня 2009 року (а.с. 11, 40), Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 серпня 2009 року (а.с.38), Протокол про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2009р. № 201865 (а.с. 42), в яких зазначено, що ТОВ «Агроресур 2006» використовує земельну ділянку площею 1,70 га, яка належить ОСОБА_1 без офорлення правовстановлюючих документів. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 01 вересня 2009 року № 201865 за порушення ст. 125 Земельного Кодексу України, Крейш Оваєда, який займає посаду виконуючого обов'язки ТОВ «Агроресур 2006» було визнано винним у скоєнні адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 1 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, визначено розмір шкоди, заподіяної адміністративним порушенням у сумі 1185,54 грн.(а.с. 37, 39).
Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 16.02.2010 року визнано дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель в Чернігівській області Любенка П.І. по притягненню до адміністративної відповідальності Крейш Оваєда неправомірними, скасовано постанову №201865 від 01.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова набрала законної сили 27 лютого 2010р. (а.с. 84).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ході розгляду справи суд не вбачає доказів наявності підстав майнової відповідальності відповідача за незаконне використання земельної ділянки, оскільки постановою суду в адміністративній справі визнано неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель визнані та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 01 вересня 2009 року № 201865, у зв'язку з чим позов слід залишити без задоволення. Позивачем не надано інших доказів, що свідчать про протиправну поведінку відповідача щодо незаконного використання земельної ділянки, яка б також знаходилась у причинному зв'язку із заподіянням шкоди, її вину у цьому.
Судові витрати відповідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки, судом відмовлено позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, не підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 212, 213, 215,218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроресурс 2006” про стягнення матеріального збитку, заподіяного в 2008-2009 роках за незаконне використання земельної ділянки - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення.
Суддя О.Я. Парфененко