Справа № 2-491/10
31 серпня 2010 року Каланчацький районний суд Херсонської області
у складі головуючого судді Живцової О.А.
за участю секретаря Мазур Л.П.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю відповідача Єрмишко Г.Й.
за участю представника відповідача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак справу за позовом ОСОБА_1 до редакції районної газети «Слава праці», ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до редакції районної газети «Слава праці», ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в якому просить :
Визнати недостовірними та такими, що ганьблять його честь, гідність і ділову репутацію наступні відомості, опубліковані у статті «Відкритий лист голови фонду сприяння розвитку рекреаційно-курортної зони «Сармат» ОСОБА_5 до керівників районної організації ВО «Батьківщина» Блоку Юлії Тимошенко Каланчацького району ОСОБА_1 та ОСОБА_7» та поширені редакцією газети «Слава праці» НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3:
• «Ще тоді Ви проявили себе завзятим «хазяїном», змінивши в односторонньому порядку умови договору на зберігання зерна і тим самим обікрали багатьох фермерів, в тому числі і мене».
• «...Ви розібрали гуртожиток в с.м.т. Мирне, а будматеріали перевезли в с.м.т. Каланчак для будівництва житлового будинку...»
• «...сівши в крісло голови райдержадміністрації, Вам було дозволено все і закони для Вас не існували. І про себе дбали, і про декого іншого не забували».
• «...вашим розпорядженням № 448 від 30.12.2003р. затверджено технічну документацію по інвентаризації земель ВАТ «Херсонрибгосп» ... в результаті чого бюджети всіх рівнів недоотримали сотні тисяч гривень».
Визнати недостовірними та такими, що ганьблять його честь, гідність і ділову репутацію наступні відомості, опубліковані у статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та поширені редакцією газети «Слава праці» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2:
1. «... керуючи комбінатом Ви розвели там щурів, які як виявилося, з'їдали сотнями тон сої та соняшнику. Та правоохоронні органи не повірили Вашій розповіді про щурів і порушили проти Вас аж дві карні справи і Ви як і годиться, швиденько захворіли і на лікарняне ліжко злягли...».
2. «Мабуть ті ж «гризуни» з'їли 1100 тон зерна, яке усім районом здавали на зберігання, а потім - для продажу, щоб гроші перерахувати в Пенсійний фонд. А куди пішло це зерно? Грошей пенсіонери так і не дочекалися від Вас».
Зобов'язати Відповідачів спростувати відомості визнані недостовірними, шляхом публікації повного тексту рішення суду на третій сторінці газети «Слава праці» в наступному номері після набрання чинності рішення суду.
Стягнути з Відповідачів солідарно в якості відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути з Відповідачів витрати пов'язані із сплатою судового збору та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у районній газеті «Слава праці» НОМЕР_2 надрукована стаття «Відкритий лист голови фонду сприяння розвитку рекреаційно-курортної зони «Сармат» ОСОБА_5 до керівників районної організації ВО «Батьківщина» Блоку Юлії Тимошенко Каланчацького району ОСОБА_1 та ОСОБА_7». На думку позивача, у статті її автор, висунув проти нього ряд звинувачень у наступній формі (мовою оригіналу): «Ще тоді Ви проявили себе завзятим «хазяїном», змінивши в односторонньому порядку умови договору на зберігання зерна і тим самим обікрали багатьох фермерів, в тому числі і мене»; «...Ви розібрали гуртожиток в с.м.т. Мирне, а будматеріали перевезли в с.м.т. Каланчак для будівництва житлового будинку...»; «...сівши в крісло голови райдержадміністрації, Вам було дозволено все і закони для Вас не існували. І про себе дбали, і про декого іншого не забували»; «...вашим розпорядженням № 448 від 30.12.2003р. затверджено технічну документацію по інвентаризації земель ВАТ «Херсонрибгосп» ... в результаті чого бюджети всіх рівнів недоотримали сотні тисяч гривень». Крім того, як, вказує позивач, 3 квітня 2009 року у районній газеті «Слава праці» НОМЕР_1 надруковано наступне звернення до громади ОСОБА_5 у якому автор, вказує на такі факти (мовою оригіналу): «... керуючи комбінатом Ви розвели там щурів, які як виявилося, з'їдали сотнями тон сої та соняшнику. Та правоохоронні органи не повірили Вашій розповіді про щурів і порушили проти Вас аж дві карні справи і Ви як і годиться, швиденько захворіли і на лікарняне ліжко злягли...»; «Мабуть ті ж «гризуни» з'їли 1100 тон зерна, яке усім районом здавали на зберігання, а потім - для продажу, щоб гроші перерахувати в Пенсійний фонд. А куди пішло це зерно? Грошей пенсіонери так і не дочекалися від Вас». Вважає, що розповсюджена відповідачами інформація є недостовірною, її поширення ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію. Поширена інформація не є оціночним судженням, а є фактичним твердженням, оскільки кожен з наведених відповідачами епізодів містить конкретні звинувачення у порушенні законодавства, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, та на підставах, викладених у ньому, просив позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач Єрмишко Г.Й. позов не визнала, посилаючись на ті обставини, що деякі висловлювання автора статті мали оціночний характер і позивачем не надано суду будь-яких доказів заподіяння моральної (немайнової) шкоди, передбачених ЦПК України, вказаною статтею. Просить в позові відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про свідчать поштові повідомлення рекомендованої кореспонденції, причину неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглянути позов у відсутність відповідача, за наявних у справі доказів.
Вислухав сторони, вивчив та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким який не підлягає задоволенню з наступного:
Як встановлено в ході судового засіданні, позивач конференцією Каланчацької районної партійної організації ВО «Батьківщина» обраний головою районної партійної організації, також його призначено на посаду помічника - консультанта народного депутата України ОСОБА_8, що в певній мірі накладає на позивача певні правові та морально - етичні зобов'язання. Тому, саме як до керівника партійної організації, публічного політика, політичну особистість, в своїх публікаціях звертався до позивача, ОСОБА_5, як пересічний громадянин.
Статтями 297 та 299 ЦК України передбачено право кожному на повагу до його честі, гідності та недоторканість своєї ділової репутації.
Відповідно до статуту редакції газети «Слава праці» редакція забезпечує збирання, накопичення, аналіз і поширення інформації, всебічно виражений підхід при оцінці минулого, висвітлення явищ і процесів суспільного житті, забезпечує доступ на сторінках газети громадських та політичних сил.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у постанові від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували але відомості в них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (п. 15).
По сутті, позивач зазначає у позові, про надання відповідачами у публікації «Відкритий лист голови фонду сприяння розвитку рекреаційно-курортної зони «Сармат» ОСОБА_5 до керівників районної організації ВО «Батьківщина» Блоку Юлії Тимошенко Каланчацького району ОСОБА_1 та ОСОБА_7» та «ІНФОРМАЦІЯ_1» та застосовуючи обман, відповідачі намагалися переконати значну кількість громадян (виборців) в корисливих, меркантильних, злочинних мотивах його діяльності. Зокрема, суб'єктивна думка автора, на думку позивача, висловлювалась в брутальній, принизливій чи непристойній формі, наприклад: «обкрадав багатьох фермерів», «ви були успішним бізнесменом - розібрали гуртожиток», «закони для Вас не існували», призвів до втрат бюджетами сотень тисяч гривень, розвів щурів «які з'їдали сотнями тон сої та соняшнику», вкрав гроші у пенсіонерів. Використання в публікаціях фотографій споруд, які не мають до позивача ніякого відношення, та на думку позивача, спрямовано на підсилення враження читачів з метою сприйняття недостовірної інформації як правдивої.
Суд вважає, що посилання позивача «на підсилення враження читачів з метою сприйняття недостовірної інформації як правдивої» в статті є безпідставними.
Оцінка автором статті поглядів на діяльність позивача, є оціночними судженнями щодо змісту звернення позивача, тому не може розцінюватися як порушення особистих немайнових прав позивача.
В постанові від 27.02.2009 року № 1 Пленум Верховного суду України зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 471 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, і гарантовано ст. 34 Конституції України.
Висловлення відповідача є вираженням суб'єктивної думки й поглядів, вони не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності і не можуть бути спростовані, що відповідає положенням ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» згідно з якою ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, тобто за висловлювання, які не містять фактичних даних, та можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні данні, зокрема критика, оцінка дій.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», 1950 року, ст. 7 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до редакції районної газети «Слава праці», ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області, через Каланчацький районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 06.09.2010 року.
Суддя: Живцова О.А.