Справа №:755/9960/22
Провадження № 2/755/596/23
"28" липня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Позивач, Київський міський центр зайнятості, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3 329,34 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.03.2021 відповідач звернулася до Дніпровської філії Київського міського центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю. Відповідач для отримання статусу безробітної у вказаній заяві, зазначила інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку, не є підприємцем, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Також, відповідач повідомила, що ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № НТ210324 від 24.03.2021 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 24.03.2021. У зв'язку з недотриманням рекомендацій центру зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні та невідвідування центру зайнятості без поважних причин наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № НТ210517 від 17.05.2021 відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 14.05.2021 по 28.05.2021. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № НТ210609 від 09.06.2021 відповідачу припинено реєстрацію безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю з 23.04.2021 у зв'язку із невідвідуванням центру зайнятості більше 30 робочих днів без поважних причин. При опрацюванні даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ДРЗДСС) позивачем було виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «АРІТЕЙЛ». 13.09.2021 Київським міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 2503. Згідно висновків акту встановлено: « ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «АРІТЕЙЛ» з 12.04.2021 по 18.05.2021, звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України)». Для проведення перевірки ТОВ «АРІТЕЙЛ» надало наступні документи: копія наказу № 00000000453-к/тр від 08.04.2021 про прийняття на роботу; копія наказу № 00000000473 від 18.05.2021 про припинення трудового договору. Таким чином, з 12.04.2021 остання, під час перебування на обліку у якості безробітної, належала до категорії зайнятого населення, про що не повідомила Дніпровську районну філію КМЦЗ. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ № 88 від 17.09.2021 прийнято рішення щодо повернення відповідачем нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення. Згідно довідки-розрахунку № 430 від 14.09.2021 розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 12.04.2021 по 22.04.2021 становить 3 329,34 грн. З метою досудового врегулювання спору, Дніпровською районною філією КМЦЗ надіслано на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення № 266.5-2461/21 від 17.09.2021 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття, яке залишилось без належного реагування з боку останньої.
20.10.2022 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач не отримала, а конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав 03.11.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
14.06.2023 відповідач особисто в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами.
10.07.2023 до суду відповідачем подана заява та заперечення на позов.
В той же час, відповідачем мав би бути поданий відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Таким чином, оскільки станом на 14.06.2023 стороні відповідача було достеменно відомо про відкриття провадження у цій справі, а заперечення на позов, які за своїм змістом є відзивом, поданий до суду лише 10.07.2023, то останній є таким, що поданий поза 15-ти денним строком встановленим судом для вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч. 1 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, будь-яких клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву стороною відповідача заявлено не було.
Відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За вказаних обставин суд не приймає заперечення на позов (відзив) відповідача та вирішує справу на підставі наявних матеріалів.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.
За приписами ст.ст. 5, 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Як убачається з матеріалів справи, 24.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявами, в яких просила надати (поновити) їй статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначити (поновити) йому виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Згідно з Витягом з наказів про прийнятті рішення по особі від 18.01.2022, ОСОБА_1 , ПК № 026621032400030, наказом від 24.03.2021 № НТ210324 відповідачці з 24.03.2021 надано статус безробітного.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказами від 24.03.2021 № НТ210324 відповідачці призначено допомогу по безробіттю з 24.03.2021 по 01.11.2021 та розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Наказом від 17.05.2021 № НТ210517 відповідачці скорочено виплату допомоги по безробіттю з 14.05.2021 по 28.05.2021.
Наказом від 09.06.2021 № НТ210609 ОСОБА_1 з 23.04.2021 припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 к.д. і більше відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 2 п. 1 розділу V ПНДБ.
Наказом від 17.09.2021 №НТ210917 прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до ч.3 ст. 36 ЗУпЗДССВБ.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про зайнятість населення» Київський міський центр зайнятості здійснює реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційно-аналітичну систему центрального органу виконавчої влади, яка також включає інформацію, що надходить від територіальних органів в процесі діяльності, громадян, роботодавців та органів державної влади.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 N 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття
Відповідно до Акту № 2503 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 13.09.2021 для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на підставі рішення комісії з розслідування страхових випадків КМЦЗ від 17.08.2021 проведено звірку достовірності факту та періоду перебування в трудових відносинах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ТОВ «АРІТЕЙЛ» (ЄДРПОУ 41135005) та встановлено, що остання перебувала у трудових відносинах з ТОВ «АРІТЕЙЛ» з 12.04.2021 по 18.05.2021, звільнена за власним бажанням (ст.38 КЗпП України)..
Згідну наказу (розпорядження) ТОВ «АРІТЕЙЛ» № 00000000453-к/тр від 08.04.2021 , ОСОБА_2 було прийнято на роботу з 12.04.2021 на посаду продавця продовольчих товарів.
Наказом ТОВ «АРІТЕЙЛ» № 00000000473 від 18.05.021 ОСОБА_1 було звільнено з посади продавця продовольчих товарів за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
За нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
За приписами п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено право Фонду, серед іншого:
користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;
стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Із довідки-розрахунку № 430 від 14.09.2021 убачається, що сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 , яка була зареєстрована як безробітна в Дніпровській районній філії КМЦЗ з 24.03.2021 р. по 22.04.2021 р. складає разом 3 329,34 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду.
У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (ч. 5 ст. 23 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
Наказом Дніпровської філії Київського міського центру зайнятості № 88 від 17.09.2021 р. прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 отриманого матеріального забезпечення та направлено відповідачу відповідний лист від 17.09.2021 р. № 266.5-2461/21 щодо необхідності повернення коштів у добровільного порядку.
Станом на час розгляду справи даних щодо повернення ОСОБА_1 надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 329,34 грн. не надійшло.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом ст. 1215, ст. 1212 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позову Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів та необхідність його задоволення, оскільки відповідачка у встановленому порядку не повідомила позивача про працевлаштування, оскільки така обставина впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та зазначене свідчить про невиконання останньою обов'язків, передбачених ч. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до надлишкової виплати ОСОБА_1 коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 329,34 грн.
В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду із цим позовом, у розмірі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491091, м. Київ вул. Жилянська, 47-Б) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3 329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн.. 34 коп. на наступні реквізити: рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, Банк : Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), ЄДРПОУ 03491091.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Київського міського центру сплачений судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. на наступні реквізити: рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), ЄДРПОУ 03491091.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: