ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12634/23
провадження № 1-кс/753/2532/23
"27" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оболоння Коропського (Новгород-Сіверського) району Чернігівської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, перебуває у цивільному шлюбі, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12023100020001182 від 23.03.2023 року,-
Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 . У зазначеному клопотанні слідчий просить продовжити у межах продовженого строку досудового розслідування дію обраного запобіжного заходу та визначити альтернативний у виді застави.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначила, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що 05.06.2023 року на підставі ухвали слідчого судді підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
24.07.2023 року постановою керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, у зв'язку з необхідністю отримання висновку призначеної судової експертизи, надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження та складання обвинувального акту.
В свою чергу, зазначає слідчий, є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, не зникли, зазначає слідчий.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив задовольнити останнє, пославшись на подальше існування ризиків, у зв'язку з наявністю яких до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також підозрюваний ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на зменшення встановлених ризиків з плином часу, а також наявність певних соціальних зв'язків у підозрюваного, які на думку сторони захисту, дають можливість забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Окремо захисники та підозрюваний просили врахувати стан здоров'я ОСОБА_6 , зокрема наявні у нього захворювання, стосовно існування яких долучили медичні документи.
Вислухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05.06.2023 року на підставі ухвали слідчого судді до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
24.07.2023 року постановою керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, у зв'язку з необхідністю отримання висновку призначеної судової експертизи, надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження та складання обвинувального акту.
Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 184 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчому судді, суду при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 01.03.2007; п. 85 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою правомірності продовження тримання під вартою. Проте, коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102. Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з'ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти Росії» § 140.
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
Слідчим суддею зі змісту доданих до клопотання слідчого процесуальних документів встановлено, що 05.06.2023 року відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри та наявність ризику, передбаченого п.п. 1 ст. 177 КПК України.
На час розгляду даного клопотання, з урахуванням досліджених матеріалів, доданих до нього, вбачається, що доводи органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння, які були оцінені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, є спроможними і протягом часу проведення досудового розслідування не спростовані.
Досудове розслідування триває, наразі підставою для продовження досудового розслідування є очікування на висновок призначеного судового дослідження, проведення якого є обов'язковим у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а також необхідність проведення процесуальних дій щодо закінчення досудового розслідування.
Таким чином слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування не має місця невиправданих зволікань, а неможливість звершення досудового розслідування у встановлений законом двомісячний строк пов'язана з необхідність здійснення та завершення розпочатих обов'язкових процесуальних дій.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 було встановлено ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність якого та ступень не зникли та не зменшились на даний час.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, як запобіжний захід є обґрунтованим, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
У своєму клопотанні слідчий та прокурор у судовому засіданні просять визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням досліджених обставин справи, даних про особу ОСОБА_6 та стадії досудового розслідування, а також приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 183 КПК України, підозрюваному може бути визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у сумі, що дорівнює 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 199, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2023 року до 31 серпня 2023 року з визначенням розміру застави в сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 31.08.2023 року обов'язки прибувати до суду за кожною вимогою та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали до 31.08.2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1