ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11204/23
провадження № 1-кс/753/2265/23
"03" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, який перебуває на службі в ЗСУ на посаді механіка - водія середніх танків, в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України,
слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 30 червня 2023 року близько 20 год 06 хв за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова, неподалік будинку № 44 було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у зберіганні наркотичного засобу з метою подальшого збуту.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу № 271 від 10 жовтня 2022 року проходить службу в Збройних Силах України, військова частина НОМЕР_1 , посада - механік водій середніх танків.
ОСОБА_5 , будучи солдатом, займаючи посаду механік водій середніх танків, військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , визначивши незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), як додаткове джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, за допомогою мобільного додатку «ELEMENT», що був встановлений на належному йому мобільному телефоні, у переписці із невстановленою досудовим розслідуванням особою, профіль якої підписаний « ОСОБА_8 », що здійснює збут наркотичних засобів та психотропних речовин, домовився щодо незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою подальшого роздрібного збуту на систематичній основі, шляхом здійснення «закладок», тобто схованок з речовинами в публічно доступних місцях.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб ОСОБА_5 придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та розпочав зберігати при собі з метою подальшого збут.
В подальшому, 30 червня 2023 близько 20 год 06 хв за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова, неподалік будинку 44, працівниками поліції був затриманий ОСОБА_5 , у якого в ході особистого обшуку вилучено полімерний пакет з пазовим замком в середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, яка у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,549 г., яку ОСОБА_5 , умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 3 червня 2009 року, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується останньому є тяжким та передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 10-ти років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто не має стійких соціальних зв'язків, веде антигромадський спосіб життя, також підозрюється у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлено особи яка відправляла ОСОБА_5 психотропну речовину яку в подальшому останній збував, таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, даний ризик обґрунтовується тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування свої покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 збуває психотропні речовини з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Посилаючись на наведене слідчий, просив задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на 60 діб з утриманням його на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а при наявності медичних показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 1 липня 2023 року вказане клопотання передане слідчому судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що ОСОБА_5 одружений, має середню освіту, постійно працює (служить) на посаді механіка-водія середніх танків в/ч НОМЕР_1 , має офіційне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, доказів, що він вчинив аналогічні правопорушення не надано, ризики не обґрунтовані.
Підозрюваний ОСОБА_5 позицію захисника підтримав.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження № 120231000200002540, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Групою слідчих СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 120231000200002540, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених частиною другою статті 307 КК України.
1 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З матеріалів кримінального провадження № 120231000200002540 вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 передбаченого частиною другою статті 307 КК України кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: рапорт про вчинення кримінального правопорушення від 30 червня 2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30 червня 2023 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 30 червня 2023 року; протоколом огляду мобільного телефону від 30 червня 2023 року, згідно з яким вбачається факт зайняття збутом наркотичних засобів шляхом здійснення закладок; висновком експерта від 1 липня 2023 року № СЕ-19/111-23/33833-НЗПРАП; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог частини першої статті 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Злочин, передбачений частиною другою статті 307 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).
Ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року у справі № 761/25591/21 ОСОБА_5 оголошено у розшук. Крім того, такий ризик наявний з огляду на тяжкість покарання у разі доведення вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину.
Ризик знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення наявний, оскільки підозрюваний буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини першої, другої статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення існує, оскільки на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення існує, оскільки, стороною захисту не спростовано інформацію, про відсутність офіційного законного джерела доходу, яке б давало йому можливість підтримувати достатній рівень життя, доказів щодо наявного офіційного місця роботи не надано.
Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.
Обираючи вид запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 статті 177 КПК України ризиків, оцінює в сукупності наведені у частині першій статті 178 КПК України обставини: вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, відсутність оціційних відомостей про джерело доходу та вважає, що доводи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з ізоляцією ОСОБА_5 від суспільства, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам. В тому числі домашній арешт не буде дієвим запобіжним заходом, який унеможливить вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, зокрема корисливих, оскільки враховуючи особистість підозрюваного, кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється, спосіб їх вчинення, відсутність доказів офіційного місця роботи.
При цьому слідчий суддя бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Водночас суд ураховує, що прокурор не обґрунтував та не довів обставин, які б свідчили про нездатність застави забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак в якості альтернативи тримання під вартою суд встановлює ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.
Оскільки ступінь існуючих ризиків є досить високим, суд визнає виправданим покладення на підозрювану у разі звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави низки обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на наведене, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 132, 176-178, 182, 183, 185, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 30 червня 2023 року.
Визначити ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 , зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Дія ухвали закінчується 28 серпня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1