ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11708/23
провадження № 1-кс/753/2340/23
"24" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , вивчивши заяву ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_3 , подану у порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України,
захисник ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням в порядку статті 206 КПК України, у якій просить зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ підполковника поліції ОСОБА_7 у кримінальному проваджені № 12022000000000035 від 11 січня 2022 року, забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом його негайного переведення з Ізолятора тимчасового тримання ГУПН у м. Києві до слідчого ізолятора Державної кримінально-виконавчої служби України та шляхом не тримання ОСОБА_3 в ІТТ ГУНП у м. Києві протягом всього строку дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано наступними обставинами. ОСОБА_3 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні №12022000000000035 від 11 січня 2022 року і щодо якого ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва застосовано та продовжено до 11 вересня 2023 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, утримується в Ізоляторі тимчасового тримання ГУ Національної поліції. Таке утримання підзахисного поза межами слідчого ізолятору захисник вважає незаконним та таким, що суперечить нормам Закону України «Про попереднє ув'язнення», що на переконання адвоката є підставою для вжиття передбачених процесуальним законом заходів щодо захисту прав людини.
Судом двічі на адресу ІТТ ГУНП в м. Києві направлявся запит про невідкладне надання копії документів на підставі яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримується у ІТТ ГУНП в м. Києві та чи застосовувались до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходи безпеки.
19 липня 2023 року від начальника ІТТ ГУНП надійшла відповідь на запит.
Розгляд заяви призначено на 19 липня 2023 року.
19 липня 2023 року в судове засідання з'явився захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 . Від слідчого слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладено на 24 липня 2023 року.
24 липня 2023 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 вимоги заяви підтримав, просив задовольнити. Слідчий подав письмові заперечення, зазначив, що слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 скасовано постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування заходів безпеки відносно підозрюваного ОСОБА_3 та зобов'язано перевести підозрюваного ОСОБА_3 до ДУ «Київський слідчий ізолятор». На виконання даної ухвали, старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 19 червня 2023 року переведено підозрюваного ОСОБА_3 з ІТТ ГУНП в місті Києві до ДУ «Київський слідчий ізолятор». Однак, після переведення підозрюваного ОСОБА_10 до ДУ «Київський слідчий ізолятор», до органу досудового розслідування повторно надійшла оперативна інформація щодо наявності реальної загрози життю і здоров'ю підозрюваного ОСОБА_3 у випадку його утримування умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор». У зв'язку з чим старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 було розглянуто вказане повідомлення про загрозу та прийнято рішення про застосування заходів безпеки щодо підозрюваного, про що оформлено відповідну постанову.
Дослідивши матеріали клопотання, а також витребувану з ІТТ ГУНП інформацію, слідчий суддя дійшов висновку про його необґрунтованість з таких підстав.
Згідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до приписів ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Згідно статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022000000000035 від 11 січня 2022 року, в межах якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року ОСОБА_3 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 серпня 2023 року включно.
Згідно відповіді начальника ІТТ ГУНП від 19 липня 2023 року, ОСОБА_3 дійсно утримується в установі, підставою для чого є ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року та процесуальне рішення слідчого в порядку ст. ст. 42, 110 КПК України, ст. ст. 2,7,8,19,20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 № 3352-ХІІ (далі - Закон № 3352-ХІІ) порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом (частина перша статті 3 Закону № 3352-ХІІ).
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 4 Закону № 3352-ХІІ, установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Водночас вказаною нормою передбачено, що в окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3352-ХІІ взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках, з метою збереження таємниці досудового розслідування, захисту ув'язнених від можливих посягань на їх життя чи запобігання вчиненню ними нового кримінального правопорушення, або за наявності на те медичних підстав за відповідним рішенням особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, чи начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 утримується в ІТТ ГУ НП у м. Києві на підставі постанови уповноваженого слідчого про застосування заходів безпеки від 19 червня 2023 року.
Сторона захисту вважає утримання ОСОБА_3 в ІТТ незаконним, у зв'язку з чим захисник і звернулася до суду з даною заявою.
Підстави, порядок та процедура забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, врегульовані Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон № 3782-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 3 цього Закону рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.
Органи, які здійснюють заходи безпеки, зокрема, мають право визначати заходи безпеки, засоби та методи їх застосування, в разі необхідності змінювати і доповнювати ці заходи (частина друга статті 6 Закону № 3782-ХІІ).
Види заходів забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання визначає стаття 19 Закону № 3782-ХІІ, якою, зокрема, передбачено, що до таких осіб додатково можуть застосовуватися такі заходи як переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання та окреме тримання.
До місць із спеціальним режимом тримання відносяться в тому числі і Ізолятори тимчасового тримання Національної поліції України.
Отже за результатами розгляду даного клопотання встановлено, що підставою для позбавлення свободи ОСОБА_3 є чинна ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (ухвала про продовження строку тримання під вартою), а підставою для утримання його в ІТТ ГУ НП у м. Києві послугувала постанова слідчого про застосування щодо нього заходів безпеки від 19 червня 2023 року.
Достатніх та переконливих даних про порушення прав ОСОБА_3 , які б зумовлювали необхідність постановлення ухвали, передбаченої частиною першою статті 206 КПК України, скарга не містить.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття передбачених статтею 206 КПК України заходів щодо захисту прав людини.
Водночас слід зазначити, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, статті 303-308 цього Кодексу).
Статтею 303 КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
За приписами кримінального процесуального законодавства судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Головне слідче управління Національної поліції України знаходився в межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, а відтак лише слідчі судді цього суду уповноважені на розгляд скарг під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11 січня 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 206 КПК України, слідчий суддя,
у задоволенні заяви ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_3 , поданої у порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1