ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2023Справа № 910/7157/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 259 524,49 грн., без виклику представників сторін
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 259 524,49 грн. заборгованості за порушення поставки металобрухту (щодо якості) за договором купівлі-продажу №345/40/2020-ЦЮ від 27.02.2020 року на підставі ст. ст. 526, 610 ЦК України та ст. ст. 173, 193, 268 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
08.06.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечував проти заявлених позовних вимог повністю. Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
19.06.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач не погоджувався із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору є вимога про стягнення 259 524,49 грн. суми вартості металобрухту, що перевищує норму засміченості, яка утворилась у зв'язку з поставкою товару неналежної якості та скорегованих на цій підставі кількісних показників та загальної вартості товару.
Судом встановлено, що між ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (Покупець) та АТ «Укрзалізниця» (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №345/40/2020-ЦЮ від 27.02.2020 (надалі - Договір) на поставку металобрухту.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002. вид 501) (далі Товар/брухт/металобрухт) та надати послуги з організації навантаження, а Покупець прийняти та оплатити такий Товар.
Ціна Договору визначена в п.2.1. Договору та складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації (Додаток 1) та вартості послуг щодо організації та навантаження товару визначені в Специфікації щодо організації навантаження (Додаток №3) та становить 28 883 963,13 грн., при цьому:
-вартість Товару -27 682 069,94 грн без ПДВ,
- вартість Послуг - 1 201 893,19 грн з ПДВ
За специфікацією №1 ціна за 1 (одну) тону металобрухту становить 4063,96 грн.
Відповідно до умов договору Покупець здійснив попередню оплату за Товар у розмірі 27 682 069,94 грн. , а саме: 02.03.2020 року - 13 841 034,97 грн (платіжне доручення №600009214) та 03.04.2020 - 13 841 034,97 грн (платіжне доручення №600012101).
Відповідно до п.3.11 договору, приймання Товару за кількістю здійснюється на станції відправлення (Продавця), шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі металів чорних вторинних.
Приймання Товару за кількістю здійснюється за масою «нетто», яка визначається на сертифікованих та повірених вагах як різниця між масою «брутто» і масою перевіреної тари вагону, відповідно до умов ДСТУ 4121 -2002.
На підтвердження факту передачі товару позивач надав підписані сторонами Акти приймання передачі металів чорних вторинних на станції відправлення Вантажовідправник зі сторони Продавця - Філія «Панютинський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Приймання Товару за якістю здійснюється Покупцем на території вантажоодержувача при розвантаженні вагону комісійно у складі представників Продавця та Покупця, тільки у випадку, якщо Покупець заявив про невідповідність якісних показників по факту розвантаження Товару V порівнянні зданими, заявленими в Акті приймання-передачі металів чорних вторинних
У разі, якщо якісні показники змінюють кількісні (вагові) показники сторони здійснюють коригування кількісних показників, прийнятих за Актом приймання-передачі металів чорних вторинних, шляхом підписання Акту коригування до нього (п.3.12 договору).
Пунктом 3.13 Договору передбачено, що у разі наявності претензій у Покупця щодо якості Товару Покупець замовляє за власний рахунок експертизу. Експертне дослідження проводиться у випадку, якщо Продавець незгоден і претензіями Покупця та його представник відмовився від підписання відповідного Акту. Покупець зобов'язаний письмово погодити у Продавця установу, яка буде проводити експертизу.
Як зазначив позивач, при прийманні вагонів з металобрухтом протягом березня - травня 2020 року в деяких з них покупцем виявлена невідповідність брухту по якості, про що повідомлялось Постачальника.
За твердженням позивача, відповідач на повідомлення позивача про наявність зауважень до якості та проведення сумісного комісійного приймання товару, відповідав відмовою. Неможливість направити представників Продавця на приймання товару по якості на території Покупця обґрунтовував запровадженням карантинних обмежень з посиланнями на вказівку АТ «Укрзалізниця».
Враховуючи незгоду Продавця з претензіями Покупця, неможливістю забезпечити комісійне приймання товару по якості, у відповідності до умов договору, позивач звернувся до незалежної експертної організації ГОВ «Інспекторат України» для визначення показників якості.
За результатами приймання ТОВ «Інспекторат Україна» 224 вагонів металобрухту була зафіксована понаднормативна засміченість у 85 вагонах. Незалежною експертною організації складено Звіти та Акти на кожен вагон окремо та встановлено, що кількість понаднормативного засмічення виявленого при прийманні 85 вагонів перевищує допустимий відсоток (ДСТУ 4121-2002) та склала 63,86 т на суму 259 524,49 грн.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору надсилав листи з вимогою скоригувати кількісні показники та підписати Акти коригування. Втім, відповідач залишав вказані вимоги без задоволення.
Після отримання відмови щодо коригування кількісних показників, позивач звернувся з претензією №14со-151-20 від 20.04.2021 про повернення суми вартості металобрухту, що перевищує норми засміченості у розмірі 259 524,49 грн., яка теж залишилась без задоволення.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Порядок приймання товарів по якості регулюється Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 (далі по тексту Інструкція П-7).
Згідно з пунктами 16, 18 - 20 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості вимогам стандартів, технічним вимогам, договору чи даним, які посвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що унеможливлюють погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складанні двостороннього акту представника відправника. Повідомлення про виклик представника відправника повинно бути направлене не пізніше 24 години. Представник іногороднього відправника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання повідомлення, не враховуючи часу, необхідного для проїзду. При неявці представника відправника у відповідний термін перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції по якості.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Згідно з п. 4.1.3. Договору Покупець зобов'язаний у випадку виявлення неякісного Товару невідкладно письмово повідомити про такі обставини Продавця.
Втім, матеріали справи не містять доказів виклику уповноваженого представника продавця за договором - Акціонерного товариства «Українська залізниця» для складання актів та приймання кожної окремої партії товару за якістю.
Посилання позивача на відмову відповідача від проведення сумісного комісійного приймання товару, суд вважає безпідставним, оскільки позивач не зввертався саме до відповідача АТ «Укрзалізниця» про виклик уповноважених представників для такого прийняття товару.
Позивач звернувся до філії «Панютинський вагоноремонтний завод», яка є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця» без статусу юридичної особи.
Твердження позивача про погодження з відповідачем АТ «Укрзалізниця» приймання брухту без участі представника продавця за участю незалежної експертної організації, також є безпідставним, з огляду на наступне.
Філія «Панютинський вагоноремонтний завод» листом № 01-06/1778 від 23.03.2020 не заперечувала проти залучення незалежної експертної організації, однак не погоджувала приймання товару за якістю за відсутності відповідача.
При цьому, позивач не надає суду доказів погодження експертної організації, яка буде проводити експертизу з відповідачем (як юридичною особою).
Згідно з ч.ч. 1, 2 абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Таким чином, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи від імені цієї особи визначається установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, що затверджується юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
З огляду на вказані приписи, матеріали справи не містять доказів надання повноважень заступнику директора філії «Панютинський вагоноремонтний завод», який підписував листи щодо неможливості направлення представників для прийняття товарів за якістю, для погодження експертної організації та направлення відповідних представників від імені АТ «Укрзалізниця», що є Продавцем по Договору.
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 1.8 розділу І, пункту 4.21 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення судових експертиз, хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом як і висновок експерта.
Надані позивачем акти відбору і визначення відсотку засмічення, які складені незалежною експертною організацією ТОВ «Інспекторат України», не є у розумінні вищевказаної Інструкції висновками експертного дослідження, і тому вони не є належними та допустимими доказами по справі.
Таким чином, на думку суду, у відповідача не виник обов'язок підписати акти звірення товарів за якістю, оскільки контроль якості відбувався з порушенням умов договору та чинного законодавства, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави для зменшення вартості товару.
Слід зазначити, що Акти приймання-передачі товару, які підписані сторонами та складені згідно з Договором є дійсними і тому без складання Актів коригування до них відсутні підстави для стягнення з Відповідача суми у розмірі 259 524,49 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення відповідачем його права, за захистом якого він звернувся до суду, а тому в позові про стягнення 259 524,49 грн. боргу слід відмовити.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна