ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2023Справа № 910/7013/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія "Альфа Страхування» про стягнення 20 545,00 грн., без виклику представників сторін
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 20 545 грн. страхового відшкодування на підставі ст. ст. 524, 526, 527, 530, 533, 625, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 193 ГУ України, ст. ст. 9, 16, 25, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 22, 33-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2021 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 045,30 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Альфа Страхування».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.10.2021 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2021 по справі № 755/17865/21 винним у скоєнні ДТП є водій транспортного засобу «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
Пошкоджений автомобіль на момент ДТП був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №207.17.000001/204 від 11.12.2020 року (далі - договір).
Відповідно до рахунку-фактури № ST21014327 від 29.10.2021 року, виставленого ТОВ «Автосаміт на Столичному» вартість ремонту склала 23045,30 грн.
Згідно зі страховим актом № 3.21.5046.1 від 25.11.2021 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 23045,30 грн.
Зазначені кошти в розмірі 23045,30 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №ЦО8606 від 26.11.2021 року на суму 23045,30 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, особою винною в ДТП є водій транспортного засобу «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток заподіяний автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом серії ЕР № 205884631.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, відповідач, як страховик винної особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у цьому випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди в повному розмірі на користь власника зазначеного автомобіля, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому, беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, в межах ліміту відповідальності (130 000,00 грн.) передбаченого полісом ЕР № 205884631, франшизи у розмірі 2500,00 грн. позов підлягає задоволенню повністю, а саме у розмірі 20 545,00 грн. (23045,30 грн. розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 2500,00 грн. франшизи).
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22; код 30968986) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22, код 36086124) 20 545 (двадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна