ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/2901.09.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «ОТІС», м. Київ
до Відповідача: Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 7»Святошинського району м.Києва, м. Київ
про: стягнення 163 825,70 грн.
за участю:
представника Позивача -Мацюк В.В. (за довіреністю № 2 від 05.01.2010р.);
представника Відповідача - Серьогін С.Ю. -(за довіреністю № б/н від 01.01.10р.)
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.08.2010р. до 01.09.2010р. на 11:55 у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Закрите акціонерне товариство «ОТІС», м. Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 7»Святошинського району м.Києва, м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 163 825,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором № D2 4М 4007 на повне технічне обслуговування ліфтів від 01.09.2008р.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір № D2 4М 4007 на повне технічне обслуговування ліфтів від 01.09.2008р. (а.с.а.с. 6-8), Угода № 1 до договору на технічне обслуговування ліфтів D2 4М 4007 від 01.09.2008р., (а.с. 9), Акти приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів (а.с.а.с. 10-17), Довідку з ЄДРПОУ № 268802 (а.с.20) та інше.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
15.06.2010р. від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання повноважного представника Відповідача.
Позивач на виконання ухвали суду 07.06. 2010 року через канцелярію суду надав: поштову квитанцію № 1622 від 15.06.2010р., Опис вкладення в цінний лист, Копію Акту звіряння між сторонами станом на 01.06.2010р. із супровідним листом, Копію статуту Позивача, Копію свідоцтва про державну реєстрацію Позивача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 01.06.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, копії відомостей розщеплення сплати обслуговування диспетчерських систем КП ГІОЦ, копії банківських виписок.
В судовому засіданні 07.07.2010р. представник Відповідача надав клопотання про витребування від ПК «ГІОЦ» інформацію щодо надходження та розщеплення платежів від населення за Договором № D2 4М 4007 за серпень, жовтень, листопад та грудень 2009р., витребування від КП «ДУОЖФ»інформацію про сплату мешканцями, які мають пільги чи субсидії послуг з технічного обслуговування ліфтів за серпень, жовтень, листопад та грудень 2009р. по території, яка обслуговується Відповідачем, здійснити перерахування суми основного боргу Позивачем.
Відповідач надав відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача.
В судовому засіданні 28.07.2010р. представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2010р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 28.07.2010р. представник Відповідача надав інформацію про зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача в розрізі філій 809 та 811 по договорам за період з 08.2009 по 12.2009р. та Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку обох сторін станом на 01.05.2010р. з додатком.
В судовому засіданні 11.08.2010р. від Позивача надійшла заява, відповідно до якої у зв'язку із зміною організаційно-правової форми Закритого акціонерного товариства «ОТІС»на Приватне акціонерне товариство «ОТІС», просив вважати Позивачем у справі Приватне акціонерне товариство «ОТІС»та надав копію Довідки АА № 3534778 з ЄДРПОУ.
В судовому засіданні 11.08.2010р. представник Відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 01.09.2010р. представник Відповідача надав Акт звіряння взаємних розрахунків стоном на 10.08.2010р. підписаний з боку обох сторін та клопотання, відповідно до якого просив розстрочити виконання Рішення на термі у 18 місяців для надання можливості самостійно сплатити борг.
Сторони у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
01 вересня 2008 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір № D2 4М 4007 на технічне обслуговування ліфтів від 01.09.2008р. (надалі-Договір).
Відповідно п.1.1 Договору Замовник передає, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів, за формою повного технічного обслуговування. Роботи по повному технічному обслуговуванню включають місячні профілактичні роботи, квартальні профілактичні роботи, технічні нагляди, заміна комплектувальних виробів по мірі зносу, звільнення пасажирів з кабін ліфтів, що зупинилися, непланові роботи за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта.
Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов'язувався щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов п.1.2 Договору.
Відповідно до Угоди № 1 до Договору № D2 4М 4007 від 01.01.2009р., п.1.2 викладений в наступній редакції : «Вартість робіт за Договром у відповідності з розрахунками складає: 123 179, 69 грн., ПДВ 20% - 24 635, 94 грн., всього - 147 815, 63 грн. в місяць на поточний рік.»
Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, яка надходить від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій і направляються на розрахунковий рахунок Виконавця.
У випадку, якщо коштів, які надійшли Виконавцю по розщепленню квартирної плати недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця покривається за рахунок коштів Замовника.
Факт надходження коштів по розщепленню квартирної плати у сумі 374 282, 37 грн. підтверджується копіями відомостей розщеплення сплати обслуговування диспетчерських систем КП ГІОЦ.
Факт надходження коштів від Відповідача по оплаті виконаної роботи у сумі 49 341, 00 грн. підтверджується банківською випискою, яка додана до матеріалів справи.
Оскільки зазначена сума недостатня для оплати виконаних робіт, то Відповідач зобов'язувався різницю, а саме 163 825, 70 грн. покрити за рахунок власних коштів (абз.2 п.4.1.Договору)
Проте до цього часу, кошти за виконані роботи у розмірі 163 825,70 грн. не сплачені Позивачеві, в зв'язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний без зауважень та скріплений печатками з боку обох сторін.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 163 825, 70 грн.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 163 825,70 грн.
Щодо клопотання Відповідача про розстрочення виконання Рішення на 18 місяців, суд задовольняє клопотання Відповідача та зазначає наступне:
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п. 2 згадуваного Роз'яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.
Доводи Відповідача щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення полягають в скрутному фінансовому становищі, збитковості діяльності підприємства, неналежному фінансуванні, кризою платежів в комунальній сфері, несплатою податків і заборгованістю по виплаті заробітної плати, відсутністю грошових коштів на р/р Відповідача, що підтверджується Довідкою про фінансовий стан.
Cуд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача.
Керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на те, що представник Позивача не заперечував проти розстрочення виконання Рішення, суд дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання рішення від 01.09.2010р. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ОТІС», м. Київ (ідентифікаційний код 14357579) задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-7»Святошинського району м.Києва, м. Київ, (ідентифікаційний код 36114019) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС», м. Київ (ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 163 825,70 грн., державне мито у розмірі 1638,26 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
3.Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2010р. у справі № 55/29 за позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»,м.Київ до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 7»Святошинського району м.Києва про стягнення заборгованості в сумі 163 825,00 грн., на вісімнадцять місяців з наступним графіком виконання рішення:
вересень 2010р. -9 205, 51 грн.
жовтень 2010р. - 9 205,51 грн.
листопад 2010р. - 9 205,51 грн.
грудень 2010р. - 9 205,51 грн.
січень 2011р. - 9 205,51 грн.
лютий 2011р. - 9 205,51 грн.
березень 2011р. - 9 205,51 грн.
квітень 2011р. - 9 205,51 грн.
травень 2011р. - 9 205,51 грн.
червень 2011р. - 9 205,51 грн.
липень 2011р. - 9 205,51 грн.
серпень 2011р. - 9 205,51 грн.
вересень 2011р. - 9 205,51 грн.
жовтень 2011р. - 9 205,51 грн.
листопад 2011р. - 9 205,51 грн.
грудень 2011р. - 9 205,51 грн.
січень 2012р. - 9 205,51 грн.
лютий 2012р. - 9 205,51 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева