Справа 2-2486 /10
6 вересня 2010 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Тимченко О.О.,
при секретарі Соєнко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до, ОСОБА_2, третя особи КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності ,-
Позивачка звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 1958 року по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2. 16 квітня 1959 року виконавчим комітетом Пролетрської ради депутатів трудящих м. Сталіно. ОСОБА_3 було надано земельну ділянку під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 . Договір про надання в безстрокове користування вказаної земельної ділянки посвідчений держаним нотаріусом третьої нотаріальної контори 7 травня 1959 року та зареєстрований в реєстрі 4106 . На зазначеній земельній ділянки вона з чоловіком побудували будинок за сумісні кошти побудували будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини спірного домоволодіння, яку вона своєчасно прийняла, оскільки проживала у спірному домоволодінні та підтримувала його у належному стані. Оскільки її чоловік за життя належним чином своє право на домоволодіння не зареєстрував в КП БТІ м. Донецька, нотаріус не може надати їй свідоцтво про право на спадщину. Просить суд визнати за нею право власності на спірне домоволодіння.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, суду надано заяву с проханням слухати справу за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі..
Відповідач у судове засідання не з'явився, суду надано заяву с проханням слухати справу за його відсутності, проти позову не заперечує.
Представник третьої особи -КП БТІ м. Донецька у судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд вража за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, в особистих поясненнях котрого немає необхідності.
Дослідивши матеріли справи у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.
Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 16 квітня 1959 року . ОСОБА_3 надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.
Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 серпня 1958 року .
Свідоцтвом про народження підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від шлюбу мають сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно свідоцтва про шлюбу ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що у відділі реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька зроблено актовий запис № 561.
Відповідно до листа Дев'ятої донецької держаної нотаріальної контори № 1858/01-14 від 26.07.2010 року , спадкової справи в нотаріальної контори на майно померлого ОСОБА_3 немає. Заповід від імені ОСОБА_3 не посвідчувався.
З урахуванням встановлених фактів та обставин виникнення суперечливих правовідносин суд вважає за необхідне вирішувати їх на підставі цивільного законодавства, діючого на період їх виникнення.
Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з ним був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Виходячи із вище наведеного суд вважає, що позивачка являється власником Ѕ частини спірного домоволодіння, оскільки воно було побудоване за час шлюбу і в частині визнання за нею права власності на Ѕ частину домоволодіння позовні вимоги підлягають задоволенню.
Із вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншої особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчується його право власності.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка не може надати суду правоустановлюючи документи на спірне домоволодіння, оскільки за життя її чоловік належним чином не зареєстрував домоволодіння в КП БТІ м. Донецька.
У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_3 дійсно відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 і саме, ця частина спірного домоволодіння підлягає розподілу між позивачкою та відповідачем.
Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
З аналізу зазначеної норми закону суд приходить до обґрунтованого висновку, що спадкоємцями першої черги є позивачка - ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2
У судовому засіданні наявність інших спадкоємцем не встановлено.
Але відповідач у встановленому законом порядку до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернувся , у встановленому законом порядку її не приймав та позов визнав у повному обсязі., тобто на спадщину не претендує.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка фактично прийняла спадщину, оскільки постійно мешкали у спірному домоволодіння, зареєстрована в ньому, сплачувала комунальні платежі.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 УК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Виходячи із вище наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 22 КпШС Української РСР ст.ст. 392, 1261, 1268, ЦК України , ст.ст.15,30, 57, 62, 88, 215, 216 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: