Справа № 2-939/2010
07 вересня 2010 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.,
при секретарі - Ращик П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 385 гривень 50 копійок щомісячно до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що з вона знаходилася з відповідачем у цивільному шлюбі, але в зв”язку з припиненням сімейних відносин вони проживають окремо, а син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, при цьому відповідач в добровільному порядку не допомагає матеріально утримувати дитину.
Відповідач працює в приватному підприємстві “Кучерявий” - охоронцем та має можливість приймати участь в утриманні дитини, в зв'язку з чим вона просить стягнути з нього аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 385 гривень 50 копійок щомісячно на дитину з урахуванням її віку, потреб та встановленого діючим законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб віком до шести років. Вважає, що відповідач має достатню можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина, але не робить цього, в зв'язку з чим вона змушена звернутися з позовом до суду для вирішення питання про примусове стягнення аліментів з відповідача за рішенням суду, так як права та обов'язки батьків є рівними, при цьому як вона, так і відповідач повинні забезпечити дитині матеріальне утримання.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю пояснила, що з липня 2010 року вони з відповідачем проживають окремо, при цьому неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживає з нею та фактично знаходиться на її утриманні. В зв'язку з важким матеріальним становищем їй складно утримувати дитину самій, оскільки вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а відповідач після припинення спільного проживання майже не приймає участь в утриманні сина. Відповідач працює та має постійний заробіток, тому вона просить стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 385 гривень 50 копійок на дитину щомісяця, оскільки тих коштів, що вона отримує як соціальну допомогу на дитину, для належного утримання сина недостатньо.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково та прохав стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 1\4 частини його прибутків щомісячно. Заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до досягненню ним повноліття у твердій грошовій сумі у розмірі 385 гривень 50 копійок, оскільки він працює та має заробіток, з якого такої суми аліментів сплатити не може. Пояснив, що не ухилявся від утримання свого сина, оскільки купує йому одяг, продукти харчування коли періодично забирає сина до себе додому та займається його вихованням, а позивачка отримала одноразову допомогу при народження дитини та в подальшому отримує щомісячно соціальні виплати по досягненню дитиною трирічного віку. Крім цього, за рішенням суду він зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно на утримання позивачки, з якою він не перебуває у шлюбі та яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши надані сторонами докази в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідач є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3). З липня 2010 року сторони в зв'язку з припиненням проживання однією сім'єю, проживають окремо, а неповнолітня дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.4,5 ), що сторони підтвердили в судовому засіданні, і з цього часу відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини позивачці не надає, а кошти, які позивачка отримує знаходячись у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є достатніми для утримання неповнолітньої дитини, в зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти в примусовому порядку але не у твердій грошовій сумі, а у розмірі 1/4 частина від усіх видів його заробітку щомісячно, оскільки відповідач працює та має постійний заробіток.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище платника аліментів, який в даний час за станом здоров'я є працездатним, має постійну роботу, де отримує щомісячно заробітну плату в сумі біля 868,86 гривень, та стягнення з відповідача за рішенням суду аліментів у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно на утримання позивачки, з якою він не знаходиться в зареєстрованому шлюбі та яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, що відповідатиме рівній участі батьків у забезпеченні дітей на рівні встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” прожиткового мінімуму для дітей віком до 6, розмір якого з 01 липня 2010 року становить 771 гривня, оскільки права та обов'язки кожного з батьків по утриманню неповнолітніх дітей є рівними за законом. Будь-яких інших доказів в підтвердження передбачених ст. 182 Сімейного кодексу України обставин на підтвердження матеріального стану та стану здоров'я як відносно дитини, так і відносно відповідача не надано.
Крім цього, в зв'язку з задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця села Тарасівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 липня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу, відмовивши в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя: