Справа № 2-940/2010
07 вересня 2010 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.,
при секретарі - Ращик П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання жінки, яка не перебуває у шлюбі та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання жінки, яка не перебуває у шлюбі та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, у твердій грошовій сумі у розмірі 200 гривень щомісячно до досягнення дитиною трьох років, посилаючись на те, що вона проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з березня 2007 року по липень 2010 року та мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженняю, але в зв”язку з припиненням сімейних відносин на даний час проживають окремо, а син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, при цьому відповідач в добровільному порядку не допомагає їй матеріально, а вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення сином трьох років. Відповідач працює в приватному підприємстві “Кучерявий” - охоронцем і має постійний заробіток, в зв'язку з чим вона просить стягнути з нього аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років. Вважає, що відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу, але не робить цього, в зв'язку з чим вона змушена звернутися з позовом до суду для вирішення питання про примусове стягнення аліментів з відповідача за рішенням суду, так як має право на утримання від відповідача відповідно до ч.2, 4 ст.84, ст.91 Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що з липня 2010 року вони з відповідачем не проживають однією сім'єю, а неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею та фактично знаходиться на її утриманні. В зв'язку з важким матеріальним становищем їй складно утримувати дитину самій, оскільки вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а дитина хворіє та знаходиться на диспансерному обліку. Відповідач після припинення спільного проживання матеріально їй не допомагає, але він працює та має постійний заробіток, тому може надавати їй матеріальну допомогу в період знаходження у відпустці по догляду задитиною, в зв'язку з чим вона просить стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 200 гривень на її утримання, оскільки тих коштів, що вона отримує, як соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років, у розмірі 130 гривень недостатньо для належного проживання її та сина.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання жінки, яка знаходиться у відпустці по догляду за їх спільною дитиною, з якою він не перебуває у шлюбі, у розмірі 200 гривень, оскільки такої суми аліментів сплатити не може. Крім того, що позивачка на даний час працює без оформлення трудових відносин та отримала як одноразову допомогу при народження дитини, так і отримує щомісячно соціальні виплати по досягненню дитиною трьохрічного віку.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши надані сторонами докази в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.91 Сімейного кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частини другої-четвертої ст.84, ст.ст.86 і 88 цього кодексу.
Згідно ч.2,4 ст.84 Сімейного кодексу України - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.3), який народився у сторін в період їх спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з березня 2007 року по липень 2010 року, що не оспорювали у судовому засіданні і сторони. З липня 2010 року сторони в зв'язку з припиненням сімейних відносин проживають окремо, а неповнолітня дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.4,5 ), і з цього часу відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на її утримання позивачці, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до виконання їй трирічного віку, не надає, а коштів, які позивачка отримує від держави в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 130 гривень щомісячно не достатньо для її проживання, в зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача в примусовому порядку аліменти на утримання жінки, з якою він не перебував у шлюбі та яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, але не у твердій грошовій сумі, а у частці від заробітку(доходу) у розмірі 1/8 частина від усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, трьох років, оскільки відповідач працює та має постійний заробіток(а.с.5,7,10).
При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, який в даний час за станом здоров'я є працездатним, отримує щомісячно заробітну плату в сумі біля 868,86 гривень(а.с.10) та зобов'язаний приймати участь в утриманні їх спільної неповнолітньої дитини, що свідчить про його можливість надавати допомогу жінці, яка має право на утримання від чоловіка, з яким не знаходиться в шлюбі, до досягнення дитиною трьох років, оскільки їх спільна дитина проживає з нею. Будь-яких інших доказів в підтвердження як позовних вимог, так і заперечень проти позову сторонами не надано, в тому числі в частині доводів відповідача, який неодноразово змінював свою позицію щодо даного позову(а.с.9,11), про те, що позивачка працює та має інші, крім державної допомоги, прибутки не надано.
Крім цього, в зв'язку з задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.84-87, 91 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання жінки, яка не перебуває у шлюбі та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в період знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 29 липня 2010 року до досягнення дитиною - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, трьохрічного віку, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу, відмовивши в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя: