єдиний унікальний номер справи 760/21630/2020
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/333/2022
14 липня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді доповідача Білич І.М.
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
при секретарі в.о.помічника Калініна Я.М.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Якубенка Вячеслава Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б.,
у цивільній справі № 760/21630/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
встановила:
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» за результатами розгляду якого, просив:
визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ОСОБА_4 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»), відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту:
фраза 1: «А что с ОСОБА_6 - одесситом, которого зарезал ОСОБА_2? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывал в конвульсиях. Нагло смеялся. ОСОБА_2, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».
фраза 2: «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_2 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего»;
зобов'язати ОСОБА_4 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом зачитування ОСОБА_4 в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » резолютивної частини рішення суду у цій справі;
зобов'язати ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом розміщення на веб - сайті Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» ІНФОРМАЦІЯ_6 резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ» та стягнути витрати з оплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що ОСОБА_4 поширена недостовірна інформація про позивача, що завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації. Поширена відповідачем інформація є негативною за своїм змістом та нічим не підтвердженою. Жодних підозр, обвинувальних актів або вироків у вбивстві ОСОБА_2 не отримував, отже таке твердження грубо порушує презумпцію невинуватості, гарантовану ст. 62 Конституції України. Оскільки оскаржувана інформація поширена ОСОБА_4 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» згідно ліцензій № HP № 00019-м; HP № 00034-м), то, таким чином, належними відповідачами у справі про спростування зазначеної вище недостовірної інформації є ОСОБА_4 та ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ».
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Якубенко В.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на на порушення норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задоволтнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що суд дійшов помилкового висновку, що оскаржувані висловлювання є оціночними судженнями, оскільки, згідно закону, до оціночних суджень не може бути віднесено наклеп, яким являються висловлювання ОСОБА_4 . У оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції безпідставно зазначено, що причетність позивача до вбивства ОСОБА_6 є «загальновідомими подіями». Вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції, що позивачем не було доведено наявність неправомірного умислу, причинно-наслідкового зв'язку між негативними наслідками та протиправними діями відповідача, оскільки згідно ч. 5 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснються незалежно від вини особи, яка її поширила. Висновки суду, що позивач є публічною особою не підтвердженні належними доказами, а публічне обвинувачення особи у вчинені злочинупорушує презумпцію невинуватості.
10 листопада 2021 року від представника відповідача ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» Романюка І.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач заперчує проти доводів апеляційної скарги. Вказує, що формат передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5» передбачає публічне обговорення із гостями актуально значущих тем та, у ході программи з'ясовуються особисті позиції, думки, ставлення та спостереження гостей. Тож оспорювана інформація має суб'єктивний характер, що в силу ст. 30 Закону України «Про інформацію» є оціночним судженням. А з огляду на те, що позивач є публічною особою, межі допустимої критики є ширшими ніж до приватної особи. Вказував, що позовні вимоги не обґрунтовані належними та допустимими доказами, оскільки суду не було надано доказів, що оспорювана інформація в повному обсязі і контексті стосується позивача. Крім того, позивачем було надано до суду DVD диск, з якого не можливо встановити джерело походження відеоматеріалу, спосіб його отримання та автентичність.
Представником позивача, адвокатом Якубенко В.М. було подано відповідь на відзив відповідача ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» з посиланням на те, що відзив є необґрунтованим і не може бути взятий до уваги так як підписаний особою, повноваження якої не підтверджені належним чином. Крім того, поширена відповідачем 1 інформація не може бути оціночним судженням в розумінні положень ст. 30 ЗУ «Про інформацію», оскільки мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій, сатири) відповідачем не використовувалося. Ця інформація також не містить у собі жодного фактичного підґрунтя. Так я немає жодних підозр, обвинувачу вальних вироків або інших процесуальних документів, які б підтверджували, що позивач убив свого друга, члена Одеського Правого Сектора -ОСОБА_6 , як про це публічно стверджували відповідачі. Вказуючи також, що факт поширення самн відповідачем 2 недостовірної інформації підтверджується наявністю на екрані логотипу «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Представником ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» було подано заперечення на відповідь на відзив за яким, відповідач вказував на те, що ОСОБА_8 має право на представництво відповідача 2 так як у відповідності до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб підприємців та громадських формувань саме він є керівником товариства. Щодо інформації яка є предметом судового спору, то у ході передачі з'ясовувалися суто особисті позиції, ставлення, спостереження, думки запрошених гостей, щодо яких у громадськості існує виправданий інтерес, із питань які становлять такий інтерес. У зазначений спосіб фактично реалізується конституційне право осіб на сободу вираження поглядів. ОСОБА_4 як автором було виражено свої суб'єктивні думки та критику, які не можуть бути предметом судового захисту. Є емоційними висловлюваннями, які можливо шокували та були неприємними позивачу. Сама ж вимога позивача довести правдивість оціночних суджень і перевірити їх на відповідність дійсності буде порушувати право на свободу висловлення думки. Відтак, поширена інформація є виключно оціночними судженнями ОСОБА_4 .
В судовому засіданні представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Відповідачі, належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не звязлися, своїх представників не направили.
Зокрема, ОСОБА_4 направлялись судові повістки на адреси, що зазначені в матеріалах справи. Поштові конверти були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У звязку з чим судом неодноразово здійснювались оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, та їхніх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 правдиво виклала відомі їй факти та обставини, за чим йшов аналіз цих фактів, на підставі якого вона зробила висновок, який стосувався цих фактів, що і є її оціночним судженням. Та обставина, що висловлені відповідачем судження та висновки, які стали предметом судового розгляду, можливо виявились хибними, не є підставою, з точки зору викладеного, для задоволення вимог позивача. Пояснення позивача не спростовують висновків суду щодо вирішення спору, тому суд критично ставиться до викладених ним пояснень і бере їх до уваги лише в частині загального опису подій, які передували зверненню до суду. Також, зазначаючи, що з позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя, оскільки позивач - публічна особа, він має бути готовим до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною собою, в тому числі до критики у грубій формі. Адже публічні особи є об'єктом прискіпливої, інколи доскіпливої уваги суспільства, на яку вони погодилися, коли обрали політичну кар'єру.
Проте, погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Судом при розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_1» (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» згідно ліцензій № HP № 00019-м; HP № 00034-м) відповідач -1 ОСОБА_4 поширила інформацію про позивача, а саме:
фраза 1 (хронометраж 44-20 - 44-46) «А что с ОСОБА_6 - одесситом, которого зарезал ОСОБА_2? зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывл в конвульсиях. Нагло смеялся. ОСОБА_2, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...»;
фраза 2 (хронометраж 45-27 - 44-44) «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_2 убил человека. Догнал, бежал толее ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего».
Таким чином, поширення спірної інформації стосовно позивача відбулось шляхом розміщення запису передачі «ІНФОРМАЦІЯ_5» на веб-сайті відеохостингу YouTube на каналі, який належить відповідачу ТОВ «Новини 24 години», за адресою в Інтернеті ІНФОРМАЦІЯ_4, яка були протягом певного часу відкритою для перегляду та доступною для необмеженого кола осіб.
Відповідно до ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню Інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
Частиною 1 ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Відповідно до положень ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. п. 15, 19 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співіснування та принципів людської моралі.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Відповідно до ч.ч. 1,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів, вказує на відсутність у позивача обов'язку на звернення до телерадіоорганізації з вимогою надання відеозапису сюжету у порядку, передбаченому ст.ст. 48,64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки такий матеріал зберігається лише протягом 14 днів і таку інформацію може бути видалено з відповідних ресурсів, а ключовим виступає саме поширення у засобах масової інформації у будь-якому вищезазначеному виді, підтвердженням чого можуть бути похідні докази.
Частинами 1-2 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_4 письмові пояснення, заперечення, відзиви в установленому порядку на адресу суду не надавала. Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження.
Відтак, висновки суду в частині того, що обставини вбивства ОСОБА_6 є загальновідомими обставинами причетності позивача до нього, не грунтуються на матеріалах справи.
Висловлені ОСОБА_4 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ») фрази, а саме:
фраза 1: «А что с ОСОБА_6 - одесситом, которого зарезал ОСОБА_2? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывал в конвульсиях. Нагло смеялся. ОСОБА_2, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».
фраза 2. «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_2 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего» - є твердженням про факти, оскільки їх достовірність може бути перевірена.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, на підставаі яких документів, відповідач дійшла вищевказаних висновків, та вважала, що викладена нею інформація є достовірною. Відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження того, що позивач будь-яким чином причетний до будь-яких кримінальних правопорушень чи відкритих кримінальних проваджень стосовно нього. До суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 також не з'явилася, письмових пояснень та заперечень не надала.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував положення Конституції України та Кримінального процесуального Кодексу України щодо презумпції невинуватості, не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 не надала доказів достовірності інформації, яка є предметом судового розгляду.
За пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України 2004 року обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Ураховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»), відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту:
фраза 1: «А что с ОСОБА_6 - одесситом, которого зарезал ОСОБА_2? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывал в конвульсиях. Нагло смеялся. ОСОБА_2, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».
фраза 2. «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_2 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего».
Разом з цим, порушене право не підлягає захисту у спосіб обраний позивачем, а саме:
- зобов'язання ОСОБА_4 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом зачитування ОСОБА_4 в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » резолютивної частини рішення суду у цій справі;
- зобов'язання ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом розміщення на веб - сайті Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» ІНФОРМАЦІЯ_6 резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ», з огляду на наступне.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.25 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27 лютого 2009 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Негативна щодо позивача інформація була розповсюджена ОСОБА_4 під час виступу у ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ») в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5», відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4, однак, 02 лютого 2021 року внаслідок реалізації Указу №43/2021 Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким введено в дію вказане рішення РНБОУ та який був опублікований в офіційних виданнях 04 лютого 2021 року і набирав чинності з дня його опублікування, мовлення телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» було припинено.
Разом із припиненням здійснення телевізійного мовлення, із незалежних від ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» причин, припинено і діяльність вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому на теперішній час ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» не є володільцем і не адмініструє жоден сайт.
Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушених, особистих немайнових прав, зокрема, щодо зобов'язання відповідача ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» розмістити сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » спростування недостовірної інформації є таким, що не може бути виконаний відповідачами.
Інших вимог щодо можливих способів захисту порушеного права позивачем заявлено не було.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За правилами ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім цього, згідно з вимогами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висноваку про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судового збіру у розмірі 1121,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката Якубенка Вячеслава Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення за яким:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (мовник ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»), відеозапис якої було розміщено на Youtube каналі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту:
фраза 1: « А что с ОСОБА_6 - одесситом, которого зарезал ОСОБА_2? Зарезал, признал вину, назвав её самобороной. Признал факт, включал видео, когда человек пребывал в конвульсиях. Нагло смеялся. ОСОБА_2, который, по моей информации, является агентом СБУ, штатным. И причастен не к одному уголовному правонарушению...».
фраза 2. «Пятью ножевыми ударами ОСОБА_2 убил человека. Догнал, бежал более ста метров за ним, - и убил. Убил лежачего. Так показывает угол наклона и характер повреждений, приведших к смерти. Убил лежачего».
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користьОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1121,60 (одна тисяча сто двадцять одна гривня шістдесят копійок) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя - доповідач:
Судді: