Головуючий у суді першої інстанції: Шмигельський Д.І.
справа №754/11448/22
провадження №33/824/1332/2023
6 квітня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Рябокляча Костянтина Олексійовича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Рябоклячем Костянтином Олексійовичем,на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року,-
Постановою судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 19 листопада 2022 року о 02 годин 50 хвилин по вул. Пухівській, 1 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які погано реагують на світло, сухість порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябокляч К.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В апеляційній скарзі зазначає про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 не був повідомленим належним чином про день і час судового засідання, про прийняте ішення він дізнався лише після його прибуттяз військової частини з м.Кривий Ріг Дніпропетровської області до місця його постійного проживання в с.Півці Обухівського району Київської області на початку лютого 2023 року.
Також апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції в порядку, передбаченому Законом України «Про поліцію» і на самому початку відеозапису зафіксовано, що на момент, коли під'їхали поліцейські, ОСОБА_1 стояв на узбіччі дороги. Не відповідають дійсності зазначені в постанові суду першої інстанції та в протоколі про адміністративне правопорушення, на який посилається суд першої інстанції, ті обставини, що ОСОБА_1 керував автомобілем, маючи ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які погано реагують на світло, сухість порожнини рота, тремтіння пальців рук. Ці обставини спростовуються як самою відео зйомкою, так і тим, що протягом всього часу проведення цієї відозйомкиполіцейські взагалі на такі ознаки йому не разу не вказали.
Підставою через яку працівники поліції запропонували йому пройти медогляд у лікаря, без зазначення конкретного медичного закладу, стало те, що один з поліцейських знайшов у себе в базі даних не підтверджену інформацію про скоєне ОСОБА_1 раніше адміністративне правопорушення, що також зафіксовано на відеозйомці.
Не відповідає також дійсності висновок суду про те, що від огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, постільки жодних свідків цієї дорожньої події не було і в протоколі, складеному уповноваженою на це особою свідки взагалі не зазначені.
За відсутності у водія ознак наркотичного сп'яніння вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння є незаконною та суперечить положенням ст.266 КупАП, п.2 Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (№ 1103 від 17 грудня 2008 року) та п.2 Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ( № 1452/735 від 9 листопада 2015 року), що в свою чергу виключає вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябокляч К.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що він не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, про прийняте рішення він дізнався лише після його прибуття з військової частини з АДРЕСА_2 до місця його постійного проживання в с. Півці Обухівського району Київської області на початку лютого 2023 року. ОСОБА_1 зміг ознайомитись з матеріалами справи лише 2 лютого 2023 року в приміщенні Деснянського районного суду, але копію відеозапису дорожньої події, у зв'язку із перебоями в цей день електропостачання до приміщення суду, батько ОСОБА_1 зміг отримати лише 8 лютого 2023, оскільки сам він вже на той час перебував на військовій службі. Також зазначає, що смс-повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання ще не підтверджує факту його вчасного отримання адресатом, оскільки специфіка та вимоги проходження військової служби суттєво обмежують користування військовослужбовцями мобільними телефонами.
Згідно зі статтею 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябокляч К.О. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу, постанову судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення адвоката Рябокляча К.О., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на такі докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою на те особою/а.с.2/, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 19 листопада 2021 року /а.с.3/; розпискою ОСОБА_1 про залишення транспортного засобу на зберігання за адресою: м. Київ, вул. Крайня, 19, та зобов'язання не керувати транспортним засобом /а.с. 4/, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення /а.с.6/.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 152700 від 19 листопада 2022 року вказано, що 19 листопада 2022 року о 03:10 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'ягніння: розширені зіниці очей, які погано реагують на світло, сухість порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру.
В матеріалах справи містяться відеозапис із нагрудних бодікамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, 19 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 (а.с.6).
Із вказаних відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що між самими поліцейськими виник спір, щодо складання протоклу відносно ОСОБА_1 . Сам ОСОБА_1 , при огляді судом відеозапису з нагрудної камери поліцейських, поводив себе адекватно та без жодних ознак сп'яніння, які були зазначні поліцейськими в протоклі.
Отже, наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння об'єктивно не підтверджені, а сам факт відсутності у ОСОБА_1 документів, що слідує із зафіксованої на бодікамеру розмови між ОСОБА_1 та працівниками поліції не дає підставі притягати його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сам протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені в протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже протокол не відповідає вимозі щодо його достатності та допустимості.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Оскільки керування особою в стані сп'яніння транспортним засобом є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, а факт керування транспортним засобом в стані сп'яніння ОСОБА_1 заперечується, та, крім змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який не містить необхідної інформації, цей факт не підтверджується жодним іншим доказом, підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП відсутні.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку з чим було постановлено необґрунтоване рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 247 ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Рябоклячем Костянтином Олексійовичем, задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м.Києва від 21 грудня 2022 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, з підстав передбачених п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна