ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2023Справа № 910/7254/23
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 503) про стягнення збитків у розмірі 9 909,25 грн.
без повідомлення (виклику) сторін,
09.05.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 9 909,25 грн та була передана 10.05.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення п. 7.4 Договору поставки №19082022 від 19.08.2022 не зареєстровано податкові накладні.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на користь Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН" збитки у розмірі 9 909,25 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Як вбачається з матеріалів справи місцем укладання та виконання Договору є місто Київ, що підтверджується Договором та додатками № 2 та № 4 до цього Договору.
Згідно акту приймання-передачі Товару (додаток № 4 до Договору) він складений у м. Києві, а відтак Товар передався у м. Києві.
Окрім того відповідно п. 5.3 Договору відвантаження Товару здійснюється окремими партіями шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Постачальника або АЗС партнерів, зазначені в Додатку 2 до Договору, в обмін на талони, пред'явлені представником Покупця. При цьому, згідно додатку № 2, усі перераховані в ньому АЗС знаходяться в м. Києві.
Ухвалою суду від 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/7254/23 від 15.05.2023 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом та вручена їх представникам, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
19.08.2022 року між Комунальним підприємством "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН" (надалі - Покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (надалі - Постачальник/відповідач) було укладено договір поставки №19082022 (надалі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Бензин А-95, по талонах згідно з ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (09132000-3 Бензин), в асортименті, кількості та за ціною, що зазначені у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору) (далі - Товар), а Покупець - прийняти і оплатити Товар, що відповідає умовам цього Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна цього Договору визначається на підставі Додатку 1 (Специфікація) та Додатку 3 (Протокол погодження договірної ціни) та становить: разом з ПДВ: 151 470,00 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят гривень 00 коп.) грн., ПДВ 7% (п. 82 підрозділу 2 розділу XX ПКУ): 9 909,25 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 25 коп.).
У відповідності до п. 5.2 - 5.4 Договору, передача Покупцеві Талонів здійснюється Постачальником в кількості, зазначеній в Заявці Покупця, протягом 2-х робочих днів з дня оплати Замовником Товару, за адресою: 01001. м. Київ. вул. Хрещатик, буд. 32а. 6 поверх, за актом пройму - передачі, за формою додатку 4 до цього Договору.
Відвантаження Товару здійснюється окремими партіями шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Постачальника або АЗС партнерів, зазначені в Додатку 2 до Договору, в обмін на талони пред'явлені представником Покупця.
Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця у момент підписання уповноваженими представниками обох Сторін видаткової накладної та акту приймання передачі Товару, оформленого Постачальником у відповідності до Додатку 6 до цього Договору.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що сторони зобов'язуються виконувати вимогу Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість. На дату виникнення податкових зобов'язань (п. 187.1 ст. 187 ПКУ-оплата за рахунок власних коштів, п. 187.7 ст. 187 ПКУ - оплата за рахунок бюджетних коштів) або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України Постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Постачальником протягом встановленого законодавством строку з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
У разі відмови Постачальника надати Покупцю податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі. Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ. який Покупець повинен отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної претензії Покупця.
Відповідальні представники Постачальника за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) є бухгалтер, контактний телефон НОМЕР_2, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідальним представником Користувача з питань ПДВ є Крес Олександра Леонідівна, контактний телефон НОМЕР_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1.
У разі зміни представника Покупця, відповідального за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) та/або зміни їх контактних даних. Постачальник зобов'язаний протягом 2 (двох) днів повідомити Покупця про зміну відповідальних осіб та/або їх оновлені контактні дані.
У разі несвоєчасної, згідно з Податковим кодексом України, електронної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН. винна Сторона сплачує штраф на підставі виставленого рахунку в розмірі втраченого податкового кредиту. Штраф сплачується протягом дії цієї Угоди після кінцевої дати подання декларації з податку на додану вартість за місяць (п. 7.5 Договору).
Згідно з п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до завершення дії воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не довше 31.12.2022, а в частині розрахунків та відвантаження товару до повного їх виконання Сторонами.
Як вказує позивач, останній відповідно до Договору отримав від Постачальника талони на Бензин А-95 в кількості 3000 літрів на загальну суму 151 470,00 грн., в тому числі ПДВ 7% -9909 грн. 25 коп.
Згідно видаткової накладної №0079/0002999 від 19.08.2022 року Покупець отримав - 360 літрів на суму 18 176 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 1 189 грн. 11 коп., та 19.08.2022 останнім сплачено кошти за вказаний товар за платіжним дорученням № 230 від 19.08.2022 року; згідно видаткової накладної №0079/0003469 від 21.09.2022 року Покупець отримав - 2 640 літрів на суму 133 293 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 8 720 грн. 14 коп., та 22.09.2022 останнім сплачено кошти за вказаний товар за платіжним дорученням № 260 від 22.08.2022 року.
Як вказує позивач, відповідачем по даному Договору не було складено, направлено та зареєстровано жодної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
У зв'язку з чим 17.02.2023 року комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» було направлено претензію на адресу відповідача щодо зобов'язання скласти та зареєструвати податкові накладні. У випадку невиконання даного зобов'язання просили здійснити оплату штрафу в розмірі 9 909,25 грн.
Вищевказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.
19.04.2023 року Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» до ГУ ДПС у м. Києві було подано заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7), реєстраційний номер 9085180029.
Як вказує позивач податкові накладні з боку відповідача так і не були зареєстровані.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було зареєстровано податкових накладні, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із порушенням відповідачем свого обов'язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит на суму 9 909,25 грн.
Відповідачем не надано ніяких доказів, які б спростовували зазначене позивачем, як і не надано відзив на позовну заяву.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, умовами договору сторони прямо передбачили, що постачальник має здійснювати реєстрацію податковий накладних у ЄРПН. Чинне законодавство передбачає, що таку реєстрацію податковий накладних у ЄРПН здійснює платник податку.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
За загальними положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).
У статті 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Тобто як прямо визначено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до неможливості покупця реалізувати право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку відповідно до положень п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України не призводить до поновлення прав покупця, а є підставою для проведення перевірки продавця контролюючим органом.
Отже, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи Постачальник поставив, а Покупець отримав товар за видатковою накладною №0079/0002999 - 19.08.2022 року та за видатковою накладною №0079/0003469 - 21.09.2022 року, а відтак відповідач повинен був скласти податкові накладні на загальну суму 151 470,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 909,25 грн., та зареєструвати їх в ЄРПН, проте відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не видав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Судом встановлено факт поставки та виникнення у відповідача податкового зобов'язання з ПДВ за операціями з поставки у розумінні податкового законодавства та виконання обов'язку зі складення згідно з статті 201 ПК України податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, 19.04.2023 року Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» до ГУ ДПС у м. Києві було подано заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7), реєстраційний номер 9085180029.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного суду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
Враховуючи вищевикладене, а також бездіяльність відповідача, яка призвела до того, що позивач був позбавлений права включити суми ПДВ у розмірі 9 909,25 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкових зобов'язань, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідковий зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку видати та зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту з відповідним зменшенням податкових зобов'язань на зазначену суму, що є збитками позивача. Доказів відсутності вини відповідача останнім не доведено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов'язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Таким чином, проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, встановивши наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359) на користь Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А, код ЄДРПОУ 32348604) суму збитків у розмірі 9 909 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн 25 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2023.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ