ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2023Справа № 32/295
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши заяву Міністерства енергетики України про заміну стягувача, поновлення строку та видачі дублікату наказу у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України до Державного підприємства "Київторф" про стягнення боргу 78 393,70 грн.
За участю представників:
від заявника (Міністерство енергетики України) - Гулий Т.С.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.09р., у справі № 32/295 позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України до Державного підприємства "Київторф" було задоволено та стягнуто з останнього 77 000,00 грн. заборгованості та 1 393,70 грн. пені., у зв'язку з чим було видано наказ від 24.12.2009 р.
Міністерства енергетики України 06.07.2023 звернулось до суду із заявою про заміну стягувача, поновлення строку та видачі дублікату наказу.
Остання обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2009 у справі № 32/295 позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України задоволено та 24.12.2009 видано відповідний наказ.
30.05.2023 під час опрацювання інформації для надання звіту Київській міській прокуратурі щодо стану виконання судових рішень у справах про повернення безвідсоткових бюджетних позик, наданих у 2005 році підприємствам та організаціям Міненерговугілля для погашення заборгованості з виплати заробітної плати, Міністерством енергетики України виявлено відсутність виконавчого листа у справі № 32/295 у міністерства.
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження щодо стягнення з ДП «Київторф» заборгованості на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості відсутнє.
У 2013 році Міністерство зверталось до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, однак судом було відмовлено.
Відповідно до указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про утворення Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про реорганізацію Міністерства енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829, установлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.
Відтак Міністерство енергетики України вважає, що є правонаступником прав, обов'язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля України у відповідних сферах.
У зв'язку з чим, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань а відтак заявник просить замінити стягувана - Міністерство вугільної промисловості України у справі № 32/295 на Міністерство енергетики України.
Стосовно видачі дублікату наказу заявник вказує, що у зв'язку із неодноразовою реорганізацією Міністерства вугільної промисловості України є підстави вважати, що виконавчий документ по справі № 32/295 щодо стягнення боргу з ДП «Київторф» було втрачено.
Окрім того заявник стверджує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
А відтак заявник просить видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295.
Щодо поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник обґрунтовує судовою практикою та вказує, що боржник не виконав рішення суду ще з 2009 року, чим порушуються права та інтереси Міністерства енергетики України, а відтак просить поновити попущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295 до виконання.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 06.07.2023 № 05-23/633/23 призначено повторний автоматичний розподіл Заяви у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 в результаті якого Заяву передано судді Демидову В.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 прийнято до розгляду заяву Міністерства енергетики України про заміну стягувача, поновлення строку та видачі дублікату наказу у справі 32/295, розгляд заяви призначено на 18.07.2023.
Заявник у судове засідання прибув, надав свої пояснення, Заступника прокурора міста Києва та Державне підприємство "Київторф" у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Оскільки Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 явку учасників справи обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути матеріали заяви за наявними доказами.
В судовому засіданні 18.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.
Розглянувши заяву Міністерства енергетики України про заміну стягувача, поновлення строку та видачі дублікату наказу, суд дійшов до наступного обґрунтованого висновку.
Із наданих до матеріалів заяви документів слідує, що наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2009 у справі № 32/295 видано 24.12.2009 та встановлено, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 04.09.2012 року.
За положеннями частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на дату видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови. По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, доказів пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295 до виконання матеріали справи не містять.
Отже, на момент звернення Міністерства енергетики України до суду з даною заявою строк пред'явлення вказаного наказу до виконання сплив.
При цьому суд зауважує, що жодних причин поважності пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295 до виконання матеріали справи не містять та заявником не наведено.
Разом з тим суд зауважує, що 13.06.2013 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зверталось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Свою заяву Міністерство енергетики та вугільної промисловості України обґрунтовувало зокрема тим, що в зазначений строк наказ не був пред'явлений до виконання у зв'язку з тим, що під час проведення реорганізації здійснювалася передача документації до новоствореної установи. Проте матеріали справи № 32/295 передані не були. Про наявність даної справи, як зазначає стягувач дізналися лише з листа прокуратури міста Києва від 28.05.13р. № 05/2/3-8974-09.
Оскільки стягувачем не було доведено належними доказами у справі поважність причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін, та пов'язані із дійсними істотним перешкодами чи труднощами для своєчасного виконання рішення, зокрема також не надано доказів наявності оригіналу наказу, ухвалою суду від 12.07.2013 у задоволенні заяви стягувача у справі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства вугільної промисловості України) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу у справі 32/295 від 24.12.2009 року до виконання - відмовлено.
Заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що в період з 2009 по 2013, а також з 2013 по 2023 рік стягувач вчиняв дії, спрямовані на з'ясування обставин щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 329 ГПК України в разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу від 24.12.2009 у справі № 32/295 до виконання.
Стосовно видачі дублікату наказу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Оскільки судом відмовлено у поновленні строку для пред'явлення наказу від 24.12.2009 у справі № 32/295, а строк його пред'явлення до виконання пропущений, суд відмовляє у видачі дублікату наказу заявнику.
Стосовно заміни стягувана - Міністерство вугільної промисловості України у справі № 32/295 на Міністерство енергетики України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про утворення Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про реорганізацію Міністерства енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829, установлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.
Пунктом 3 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що Міністерство енергетики:
забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах;
забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефек і ивності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Виходячи зі змісту наведеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України).
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи те, що в даному випадку відбулась заміна Міністерства вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України, і на даний час стороною спірного зобов'язання є Міністерство енергетики України то суд вважає заяву останнього про заміну сторони (стягувача) правонаступником обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 52, 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Міністерства енергетики України про заміну стягувача, поновлення строку та видачі дублікату наказу задовольнити частково.
2. Здійснити заміну сторони (стягувача) у наказі Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295 - Міністерство вугільної промисловості України (вул. Б. Хмельницького, 4 м. Київ, 01030, ідентифікаційний код: 33833561) у справі № 32/295 на Міністерство енергетики України (вул. Хрещатик, 30 м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37552996).
3. В поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2009 у справі № 32/295 до виконання та видачі дублікату наказу відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали 21.07.2023.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ