справа №363/3935/21 Головуючий у І інстанції - Свєтушкіна Д.А.
апеляційне провадження №22-ц/824/9221/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Кононенко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, -
установив:
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала на розгляді справа за вказаною вище заявою.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року, заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у розгляді справи, однак оскаржуваною ухвалою порушуються його права та законні інтереси, подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його далека родичка ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після її смерті залишилось майно, яке складалось з предметів побутової техніки та речей домашнього вжитку, що були придбані ОСОБА_2 разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 , а також деякі цінні папери та вклад в банк на ім'я останнього.
Ще до своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Кравцовою О.В., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 27 серпня 2021 року за реєстровим №1490, згідно якого вона все своє майно заповіла апелянту.
Він своєчасно у встановлений законом шестимісячний термін прийняв спадщину після смерті спадкодавця шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, забравши собі деякі побутові речі та прилади, а також шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори.
Під час збору документів для оформлення спадщини виявилось, що отримати відповідні свідоцтва про право на спадщину на вклади та цінні папери у встановленому порядку він не може, так як ОСОБА_2 після смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 , намагаючись оформити свої спадкові права, звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту - спільного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з січня 2005 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, під час розгляду справи у суді ОСОБА_2 не з'являлась у судові засідання, оскільки вона спочатку захворіла, а згодом померла.
Про її смерть ніхто суд не повідомив, а тому ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року, заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Апелянт, як єдиний спадкоємець за заповітом, позбавлений можливості в позасудовому порядку без встановлення юридичного факту спільного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з січня 2005 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформити свої спадкові права.
Просив скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник звернувшись до суду у судові засідання не з'являється без поважних причин, та не цікавиться розглядом справи.
Проте, з висновками викладеними в оскаржуваній ухвалі колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що уразі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим, матеріали справи не містили доказів належного повідомлення заявниці, оскільки всі поштові повідомлення, які направлялися на її адресу, поверталися до суду за закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім цього, як вбачається з наданої апелянтом копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Питання про заміну сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст.55 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої.
Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами.
Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Оскільки апеляційний суд дане питання не може вирішити на стадії апеляційного перегляду ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року, вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367,369,374,379,381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 20 липня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба