справа №761/34079/21 Головуючий у І інстанції - Волошин В.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/2977/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Кононенко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м. Києві держаної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з батьком, -
установив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за вказаними позовами.
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову, яку мотивував тим, що матір дітей перешкоджає достатньому спілкуванню дітей з батьком з урахуванням того, що з 25 березня 2022 року по день подання заяви про забезпечення зустрічного позову мати з дітьми перебувають за кордоном, а батько позбавлений можливості зустрічатися з дітьми шляхом особистого контакту через обмеження перетину кордону з України в період дії воєнного стану.
Крім того позивачу за зустрічним позовом невідомо точна адреса проживання його дітей.
Просив суд, зобов'язати ОСОБА_1 :
- забезпечувати спілкування (контакт) малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , шляхом відеозв'язку, телефонного зв'язку з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щовівторка і щочетверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за Київським часом;
- повідомляти батька (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) про факти захворювання та заплановані/ургентні медичні втручання і лікування дітей.
- під час спілкування батька з дітьми щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за Київським часом надавати батьку інформацію про адресу, місце та умови проживання дітей, графік їх навчання та/або відвідування ними дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти батька дітей про обставини зміни чи припинення відвідування дітьми таких навчальних закладів, гуртків/секцій;
- завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти батька дітей про від'їзд (обставини та напрям) дітей за межі населеного пункту, в якому вони проживають;
- забезпечувати зв'язок та доступ до культури країни походження дітей (України) та достатнє вивчення ними української мови та спілкування нею.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечувати спілкування (контакт) малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв'язку, телефонного зв'язку, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щовівторка і щочетверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за Київським часом.
В решті заяви відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що дійсно, станом на дату подання апеляційної скарги ОСОБА_5 перебуває в Німеччині. Ця інформація також відома ОСОБА_2 та третій особі у справі.
Виїзд було здійснено перш за все з метою забезпечення безпеки дітей.
для здійснення максимально комфортних умов та належного розвитку дітей, останні відвідують заняття з малювання та розвитку починаючи з 06 вересня 2022 року.
Заняття проходять щовівторка з 17:00 по 18:00, що підтверджується відповідною довідкою.
Між містом Хемніц де перебуває ОСОБА_5 разом з дітьми та м. Києвом існує 1 година різниці у часі.
При винесенні оскаржуваної ухвали про забезпечення зустрічного позову, судом не враховано, що затверджуючи такий графік спілкування дітей з батьком, діти змушені будуть залишити заняття з малювання та розвитку, так як час такого спілкування співпадає з часом проведення занять.
Лише тільки ця обставина може слугувати підтвердженням тому, що внаслідок винесення оскаржуваної ухвали страждають інтереси дітей, і як наслідок, така ухвала підлягає скасуванню.
Просить врахувати і те, що ОСОБА_2 взагалі не чинилися перепони у спілкуванні з дітьми, навпаки, часто ОСОБА_5 особисто була ініціатором такого спілкування, проте відповіді на дзвінок не отримувала.
Крім того, внаслідок несприятливого для дітей графіку спілкування, що встановлено ухвалою про забезпечення зустрічного позову від 15 листопада 2022 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відбулася розмова, де відбулася домовленість з приводу проведення спілкування з урахуванням зручного часу для обох сторін, а перш за все зважаючи на забезпечення інтересів дітей.
Просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року, та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову.
На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, обґрунтовуючи його тим, що він не погоджується з тим, що оскаржувана ухвала порушує права та інтереси спільних дітей сторін та не забезпечує найкращих інтересів дітей.
Зазначає, що згідно даних Державної прикордонної служби України, спільні діти сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перетнули державний кордон України на пропускному пункті «Краківець» 25 березня 2022 року.
Думки батька дітей щодо вирішення питання виїзду їх за межі України не було враховано.
Також, будь яких повідомлень щодо умов проживання дітей за межами України за іншим місцем проживання до ОСОБА_2 не надходило, та виїзд дітей відбувся без його згоди.
Під час перебування дітей за межами України, ОСОБА_2 повністю втратив із ними контакт, оскільки мати дітей усунула їх від контактування з батьком та ігнорує всі його звернення щодо поновлення такого контакту принаймні електронними засобами зв'язку.
При цьому, ОСОБА_2 не повідомляється ані достовірна адреса перебування дітей, ані інформація щодо їх стану здоров'я, умов проживання, навчання, розвитку тощо.
Враховуючи такі обставини, ОСОБА_2 був позбавлений можливості належним чином контактувати з дітьми, бути обізнаним щодо реальної інформації з приводу їх стану здоров'я, умов та місця проживання, щодо осіб, з якими вони проживають за межами України, тощо.
Наявність конфлікту та спорів із матір'ю дітей, ОСОБА_1 , зумовлюють негативні наслідки для виховання дітей, за яких ОСОБА_1 налаштовує дітей проти батька, спотворює інформацію щодо нього та дискредитує його.
Це здійснювалось як до виїзду дітей за кордон, так і зараз, при цьому ОСОБА_2 не має жодної можливості протидіяти цьому.
Просив, залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Крім цього, ОСОБА_2 , не погодившись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року в частині незадоволених вимог заяви, також подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою в цій частині, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що вимоги заяви про забезпечення позову є пов'язаними між собою, та заявник зазначав про час та спосіб надання йому матір'ю дітей інформації щодо адреси проживання дітей, умов їх проживання, їх стану здоров'я, обставини щодо навчання тощо.
Саме на матір дітей судом покладено обов'язок забезпечувати спілкування (контакт) дітей із батьком, а тому є логічним та послідовним покладання на неї ж зобов'язання надавати батьку інформацію щодо дітей під час їх спілкування з батьком.
Вимоги ОСОБА_2 викладені саме таким чином в тому числі із врахуванням віку дітей, оскільки самі діти у зв'язку з малолітнім віком повну та достовірну інформацію щодо свого стану здоров'я, місця проживання, умов проживання, навчання тощо, об'єктивно повідомити не можуть.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що завданням забезпечення позову є не саме направлення повідомлень ОСОБА_2 щодо дітей, а виключно забезпечення збереження між ними контакту та зв'язку на час вирішення спору про визначення місця проживання дітей, з метою можливості в подальшому виконання судового рішення в разі задоволення зустрічного позову.
Крім цього, зазначив, що діти сторін наразі проживають поза межами України з матір'ю, та перебувають у віці, в якому ними наразі опановується та засвоюється рідна мова, якою вони здійснюють своє мислення та формується їх самоусвідомлення та особистість.
У разі задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та визначення місця проживання дітей із ним, та не забезпечення на час тривалого розгляду даної справи в суді з боку матері навчання дітей української мови і спілкування нею, та не забезпечення доступу до української культури, можуть настати наслідки, за яких при тривалому проживанні у малолітньому віці за межами України, для дітей українська мова та культура стане чужою та не буде сприйнятися як рідна, що може ускладнити виконання рішення суду, в разі задоволення зустрічного позову.
Вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині ухвали застосував надмірний формалізм, підмінивши ним завдання інституту забезпечення позову, які покликані в даному у випадку на збереження умов, за яких буде збережено емоційний зв'язок та контакт із батьком дітей на час їх окремого проживання за межами України на час вирішення даного спору та виконання судового рішення в разі визначення їх місця проживання з батьком, не завдасть їм психологічної шкоди у зв'язку із тривалим відчуженням дітей від батька, в тому числі в контексті зміни культурного та мовленнєвого середовища дітей.
Просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року в частині незадоволених вимог заяви про забезпечення позову, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 задовольнити повністю.
На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_2 , як батьку дітей взагалі не чиняться перешкоди у спілкуванні з дітьми.
Діти були вивезені за кордон перш за все для забезпечення їх безпеки, що пов'язано з початком збройної агресії з боку російської федерації.
Вищенаведене вкладається в концепцію забезпечення «найкращих інтересів дитини».
Зазначає, що батько дітей, отримує повну інформацію, яка стосується дітей.
Крім того, між сторонами, в ході спілкування встановлено порядок спілкування батька з дітьми, який виконується протягом всього часу.
05 грудня 2022 року сторони узгодили графік зі дзвонів з дітьми, а саме:
Понеділок: 7:00 (за Німецьким часом);
П'ятниця: 17:00
Неділя: 10:00
Також, із батьком дітей був узгоджений і проговорений момент, що якщо ОСОБА_1 немає поруч із дітьми в зазначений час, то ОСОБА_2 телефонує бабусі дітей, ОСОБА_8 , на що ОСОБА_2 надано свою згоду.
Домовленість щодо зі дзвонів батька дітей з дітьми виконується у повному обсязі.
Отже, батько жодним чином не позбавлений можливості а ні на спілкування з дітьми, а ні на отримання будь-якої інформації щодо них.
Просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, та зобов'язуючи ОСОБА_1 забезпечувати спілкування (контакт) малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв'язку, телефонного зв'язку, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щовівторка і щочетверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за Київським часом, суд першої інстанції виходив з того, що спілкування батька з дітьми буде сприяти відновленню та налагодженню їх емоційних стосунків.
Ця обставина відповідатиме законним інтересам як батька так і дітей, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, вказаний захід забезпечення позову є співмірним та не порушуватиме прав сторін і не призведе до будь-яких незворотних негативних наслідків.
Разом з тим, суд критично віднісся до вимог заявника щодо повідомлення його про стан здоров'я дітей, їх місце проживання, навчання та дозвілля, оскільки останнім у заяві не конкретизовано, яким саме способом слід повідомляти його про вказані факти, так само як і не конкретизовано спосіб забезпечення зв'язку та доступу до культури країни походження дітей (України) та достатнє вивчення ними української мови та спілкування нею.
Відмовляючи у наданні ОСОБА_2 інформації про адресу, місце та умови проживання дітей, графік їх навчання та/або відвідування ними дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти батька дітей про обставини зміни чи припинення відвідування дітьми таких навчальних закладів, гуртків/секцій під час спілкування батька з дітьми щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., суд виходив з того, що заявником не конкретизовано способу надання йому такої інформації, враховуючи, що в цей проміжок часу він просить забезпечити йому спілкування з дітьми, а не з позивачкою за первісним позовом.
З висновками суду першої інстанції в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності з ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того, у відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до п.п.4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно із ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В рішенні Європейського суду по справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017р. (заява № 2091/13), наголошено, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
З урахуванням вищенаведених норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви, зобов'язавши ОСОБА_1 забезпечувати спілкування (контакт) малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв'язку, телефонного зв'язку, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щовівторка і щочетверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щосуботи з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за Київським часом, оскільки тривалий розгляд справи без спілкування дітей з батьком може спричинити усталене відчужене ставлення дітей до батька, тоді як їх спілкування буде сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька з дітьми і ця обставина відповідатиме законним інтересам дітей, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Колегія суддів вважає також за необхідне доповнити ухвалу суду першої інстанції зобов'язанням ОСОБА_1 забезпечити повідомлення ОСОБА_2 про адресу місця проживання, а також зміну місця проживання (не пізніше ніж за три дні) малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ця обставина на думку колегії суддів відповідатиме законним інтересам як батька так і дітей, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем за зустрічним позовом вимогами та не порушуватиме прав сторін і не призведе до будь-яких незворотних негативних наслідків.
Таким чином, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року підлягає зміні, шляхом доповнення її вищенаведеним зобов'язанням.
Керуючись ст.ст.367,376, 381-384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року змінити, доповнивши зобов'язанням ОСОБА_1 забезпечити повідомлення ОСОБА_2 про адресу місця проживання, а також зміну місця проживання (не пізніше ніж за три дні) малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В решті ухвалу суду першої інстанції від 15.11.2022 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 20 липня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба