єдиний унікальний номер справи: №753/4209/21
номер провадження №22-ц/824/269/2023
27 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Мостова Г.І., Слюсар Т.А.
при секретарі Рагушіна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Ярослава Олександровича, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р.,
у цивільній справі № 753/4209/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого просив у порядку поділу спільного майна подружжя припинити право власності ОСОБА_1 на частину та визнати за ним право приватної власності на:
- земельну ділянку, площею 0,1860 га з кадастровим номером 2360, 2360а, розташовану у с. Рожни Броварського району Київської області;
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 195,4 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_2 .
Припинити право власності ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що з 23 лютого 1990 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають повнолітнього сина. За час перебування у шлюбі, сторонами набуто у власність вищевказане майно. Квартири АДРЕСА_2 та № АДРЕСА_3 були придбані за кошти батьків позивача (2/3 частини від загальної вартості квартири АДРЕСА_4 та 2/5 частини квартири АДРЕСА_5 ) та 1/3 і 3/5 частин із спільних сімейних коштів. Ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 оцінено у суму 1 812 260 грн., а ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 у суму 3 326 391 грн. Приблизна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2360, 2360а та житлового будинку АДРЕСА_1 становить 1 960 000 грн. Таким чином, вартість квартири АДРЕСА_6 та земельної ділянки, право власності на які, позивач просить визнати за собою, буде відповідати вартості квартири АДРЕСА_4 , право власності на яку він просить визнати за відповідачем.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого просила: визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати боргові зобов'язання з повернення грошових коштів ОСОБА_3 за договором позики згідно розписки від 20 жовтня 2018 року у розмірі 1275142,50 грн. спільним зобов'язанням подружжя та покласти їх на ОСОБА_1 .
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначаючи, що згідно висновку про вартість майна, наданого ОСОБА_2 , ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 становить 1812260 грн. або 906130 грн. на кожного з подружжя, а ринкова вартість квартири № становить 3326391 грн. або 1663195,50 грн. для кожного з подружжя. Боргові зобов'язання за договором позики від 20 жовтня 2018 року становлять 45000 доларів США, що за курсом НБУ складає 1275142,50 грн. або 637571,25 грн. на кожного із подружжя. Враховуючи наведене, вважає, що її вимоги підлягають задоволенню.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року позов ОСОБА_2 , задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 75 7062 грн. 50 коп.
В інших частинах позову та зустрічного позову, відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням судув частині визначення розміру компенсації, представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Я.О. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації різниці вартості частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 змінити, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості частки у розмірі 400 250 грн. 50 коп.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи. Відповідно до звіту про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_3 від 25 серпня 2022 року, вартість зазначеної квартири становила 3 583 800 грн. Відтак, в порядку поділу спільного майна подружжя з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 можливо було стягнути грошову компенсацію вартості різниці частки у праві спільної сумісної власності на квартиру у розмірі 400 250,50 грн. Вказує, що вартість квартири у гривневому еквівалентів збільшилася, але виходячи зі значної інфляції у зв'язку з бойовими діями на території України, вартість фактично знизилася.
15 грудня 2022 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що останній не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Зазначаючи, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо розміру компенсації шляхом математичного вирахування.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.
До початку розгляду справи від представника скаржника та представника позивача за первісним позовом надійшли зави про розгляд справи у їх відсутність.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся осіб в силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року оскаржується в частині розміру присудженої до стягнення суми грошової компенсації різниці вартості частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 757 062 грн. 50 коп., а відтак, виходячи з положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, переглядається судом апеляційної інстанції лише у зазначеній частині.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію зазначеному розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума спільного сумісного майна, згідно звітів про незалежну оцінку вартості квартир від 04 грудня 2020 року, становить 5 138 651 грн. Таким чином, частка кожного з подружжя становить 2 569 325 грн. 50 коп.. Вартість квартири АДРЕСА_3 становить 3 326 391 грн., а відтак, компенсація різниці вартості частки у праві спільної сумісної власності на квартиру становить 757 062 грн. 50 коп.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Судом при розгляді справи встановлено, що 23 лютого 1990 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб.
У період шлюбу сторони набули у власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 64,30 кв.м. та квартиру АДРЕСА_3 , що під час перегляду оскаржуваного рішення, сторонами не заперечувалося.
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості від 04 грудня 2020 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Приват-Інвеста» ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 115,7 кв.м. складає 3 326 391 гривень (т. І а.с. 36-44).
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості від 04 грудня 2020 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Приват-Інвеста» ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,3 кв.м. становить 1 812 260 гривень (т. І а.с. 45-49).
За правилами ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Приписами ст. 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Так, у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, судом першої інстанції було визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
У вказаній частині рішення суду скаржником не оскаржується. Тобто, скаржник фактично погоджується з розподілом майна між сторонами вищевказаним чином, проте не погоджується з сумою компенсації, що підлягає стягненню з неї на користь позивача за первісним позовом, оскільки звіти про оцінку вартості майна були складені 04 грудня 2020 року. Вказуючи, що вартість квартири у гривневому еквівалентів збільшилася, але виходячи зі значної інфляції у зв'язку з бойовими діями на території України, вартість фактично знизилася.
З матеріалів справи вбачається, що 04 грудня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Приват-Інвеста» було складено звіти про ринкову вартість квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 115,7 кв.м., та ринкову вартість квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,3 кв.м.
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості від 04 грудня 2020 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Приват-Інвеста» ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 115,7 кв.м. складає 3 326 391 грн.
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості від 04 грудня 2020 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Приват-Інвеста» ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,3 кв.м. становить 1 812 260 грн.
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя, до якого долучив вищевказані звіти.
За час розгляду справи судом першої інстанції, а ні ОСОБА_1 , ані її представником доказів на спростовування зазначених звітів щодо ринкової ціни квартир, надано не було. Також, стороною відповідача за первісним позовом не було замовлено та надано власних звітів про оцінку майна. Клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості майна, стороною відповідача за первісним позовом не заявлялось.
Таким чином, дійсна ринкова вартість майна на період розгляду судом першої інстанції даної справи становила: 3 326 391 грн. - квартира АДРЕСА_3 ; 1 812 260 грн. - квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується звітами про незалежну оцінку вартості від 04 грудня 2020 року, які є належними та допустимими доказами у даній справі.
Отже, виходячи із вказаних звітів, компенсацію вартості різниці частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 слід розраховувати наступним чином:
3 326391 грн. + 1 812 260 грн. = 5 138 651 грн. - загальна сума спільного сумісного майна
5 138 651 грн. / 2 = 2 569 325 грн. 50 коп. - частка кожного з подружжя;
3 326 391грн. - 2 569 325 грн. 50 коп. = 757 065 грн. 50 коп. - компенсація.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості різниці частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 в розмірі 757 065 грн. 50 коп.
Посилання скаржника на звіт про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_3 від 25 серпня 2022 року, є безпідставним, оскільки вказаний звіт не був предметом дослідження судом першої інстанції та був складений на замовлення скаржника вже після ухвалення судом оскаржуваного рішення.
Посилання скаржника на те, що вартість квартири у гривневому еквівалентів збільшилася, але виходячи зі значної інфляції у зв'язку з бойовими діями на території України, вартість фактично знизилася, не є підставою для задоволення її апеляційної скарги, оскільки скаржник не була позбавлена можливості зазначити про вказані обставини у суді першої інстанції та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Ярослава Олександровича залишити без задоволення
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 липня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: