Справа № 11-кп/824/3628/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 752/5860/22
Категорія КК: ч. 4 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Борщів Борщівського району Тернопільської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживаєза адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.03.2007 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.09.2009 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.08.2013 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 15.01.2020 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн;
- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та штрафу в розмірі 1020 грн;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 05.11.2004 за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 21.02.2007 за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 15.04.2015 за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 15.03.2019 за ч. 1 ст. 391, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці, звільненого 15 липня 2020 року у зв'язку з відбуттям покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожного/ визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожному/ у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік та штрафу в розмірі 1020 грн, більш суворим, призначеним цим вироком, визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вступивши між собою у злочинну змову, попередньо розподіливши ролі, 08.04.2022, приблизно о 20 годині, перебуваючи на просп. Голосіївському, 17 у м. Києві, діючи в умовах воєнного стану, підбігли до потерпілого ОСОБА_11 . ОСОБА_10 , відповідно до відведеної йому ролі, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_11 , внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на асфальтове покриття. В подальшому ОСОБА_10 , відповідно до відведеної йому ролі,відкрито викрав із задньої кишені штанів потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон «ОРРО», темного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 8000 грн, в середині якого знаходилась сім карта мобільного оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить.
У цей же час ОСОБА_9 ,відповідно до відведеної йому ролі, шляхом ривка зірвав з плеча потерпілого ОСОБА_11 , який лежав на асфальтовому покритті, сумку, в середині якої знаходились мобільний телефон «Samsung» моделі «110», який матеріальної цінності для потерпілого не становить, паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_11 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім'я ОСОБА_11 , картка платника податків, видана на ім'я ОСОБА_11 , довідка переселенця, видана на ім'я ОСОБА_11 , військовий квиток, виданий на ім'я ОСОБА_11 , посвідчення інваліда другої групи, видане на ім'я ОСОБА_11 , банківські картки «Ощадбанк».
У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 8000 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 на підставі ст. 284 КПК України.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням КПК України.
Вважає, що вину ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 186 КК України не доведено. Доказам, якими суд першої інстанції обгрунтовував доведення винуватості його підзахисного у вчиненні злочину надано неправильну правову оцінку.
Так, захисник вважає, що слідча дія впізнання проведена з порушенням ст. ст. 223, 228 КПК України. 12.04.2022 слідчим проведено дві слідчі дії впізнання з різницею у п'ять хвилин і з залученнчям одних і тих же статистів. Статисти за зовнішніми озаками кардинально відрізняються від зовнішнього вигляду осіб обвинувачених, тому потерпілий не мав сумнівів у виборі осіб, які нібито скоїли грабіж відносно нього. Крім того, у протоколах впізнання зазначено лише загальний характер ознак за якими ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_9 .
Крім того, захисник вказує про істотні суперечності в показаннях потерпілого та свідків, яким судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
Так, потерпілий, будучи допитаним під час судового розгляду пояснив, що в момент грабежу, він перебував у стані алкогольного сп'яніння, має інвалідність зору, оскільки не бачить на одне око, не пам'ятає хто конкретно його вдарив, вживав перед подією ліки від кашлю, які містять у своєму складі седативний препарат, що сповільнює увагу та притуплює реакцію організму. Удар ОСОБА_11 отримав у здорове око, в результаті чого впав та не міг адекватно сприймати ситуацію та бачити нападників.
Свідок ОСОБА_12 , надаючи показання в судді першої інстанції вказував, що ніколи раніше не бачив ОСОБА_9 .
Показання свідка ОСОБА_13 сторона захисту вважає неспроможними, оскільки останній є наркозалежним, перебуває на обліку у лікаря-наколога, в судове засідання з'явивсятакож у стані наркотичного сп'яніння, в якому перебуває увесь час, в тому числі, і під час інциденту 08.04.2022.
Інших доказів винуватості ОСОБА_9 , на думку апелянта, стороною обвинувачення не надано.
Вказує захисник і про істотне порушення КПК України під час обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу, а саме право на захист, оскільки ні він, ні захисник під час розгляду клопотання прокурора присутніми не були. Намагання ж судом виправдати порушення Закону при доведенні винуватості особи на будь-якій стадії процесу є порушенням Основного Закону. Захисник вважає, що такі дії суду є істотним порушенням КПК України, оскільки призвели до незаконного засудження ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 186 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 з підстав, визначених ст. 284 КПК України.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали доводи апеляційних скарг, просили скасувати вирок суду, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_11 , поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попепедньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду.
Зокрема вина обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_14 , якій потерпілий розповів обставини скоєного відносно нього грабежу після повернення додому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які підтвердили обставини продажу мобільного телефону ОРРО, що його принесли обвинувачені, письмовими доказами, а саме даними протоколів пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2022, протоколу огляду місця події від 08.04.2022, протоколу огляду від 11.04.2022 та іншими доказами.
Потерпілий ОСОБА_15 , будучи допитаним під час судового розгляду підтвердив, що у квітні 2022 року в вечірній час вийшовши з магазину по вул. Голосіївській в м. Києві та підходячи до будинкуза місцем свого проживнаня, раптово отримав удар у ліве око, від якого впав. Коли лежав, то бачив як ОСОБА_9 зняв у нього з плеча сумку, а ОСОБА_10 викрав телефон ОРРО з кишені. Бачив поруч ще й третю особу, проте вона участі у нападі не брала. В сумці, яку викрали, знаходилось два паспорта, свідоцтво особи з інваліднісю, ідентифікаційний код, банківські карти та телефон Samsung. Після цього ОСОБА_15 піднявся, попросив повернути речі, однак обвинувачені не відреагували, натомість швидким кроком пішли вздовж Голосіївського проспекту. Прийшовши додому ОСОБА_15 розповів про подію рідним, які порадили звернутися в поліцію. Під час досудового розслідування брав участь у проведенні впізнання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Незважаючи на те, що є особою з інвалідністю та бачить лише одним оком, вказав, що добре розгледів нападників, оскільки місце події освітлювалось. Телефон ОРРО йому повернули в ході досудового розслідування, інші викрадені речі не повернули.
Показання потерпілого узгоджуються з даними протоколів пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2022, згідно з якими ОСОБА_15 у присутності понятих, з запропонованих чотирьох осіб впізнав спочатку ОСОБА_9 , а потім ОСОБА_10 , як осіб, які 08.04.2022 скоїли відносно нього грабіж. При цьому колегія суддів вважає, що зазначені слідчі дії проведені з дотриманням порядку, встановленого ст. 228 КПК України. Потерпілий зазначив, що впізнав обвинувачених за сукупністю ознак, а саме за зростом, зачіскою, тіло будовою, рисами обличчя. Статисти, які були задіяні для проведення вказаної слідчої дії суттєво не відрізняються від обвинувачених, а тому підстав вважати вказану слідчу дію такою, що проведена з порушенням порядку, визначеного ст. 228 КПК України у колегії суддів немає. Доводи апеляційної скарги про те, що пред'явлення особи для впізнання здійснено з залученням одних і тих-же статистів через короткий проміжок часу, що можу свідчити про підказку потерпілому на конкретних осіб, колегія суддів також вважає необґрунтованими. КПК України містить вимогу щодо порядку проведення зазначеної слідчої дії і слідчим вона була дотримана.
Так само колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що потерпілий не міг бачити нападників через вади зору. Потерпілий в судовому засіданні категорично стверджував, що бачив грабіжників та саме на них вказав під час впізнання.
Даними медичної довідки від 10.04.2022 підтверджується звернення ОСОБА_11 до медичного закладу зі скаргами на тілесні ушкодження, отримані, внаслідок скоєного грабежу, що мав місце 08.04.2022. Лікарем встановлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя.
Свідок ОСОБА_16 , будучи допитаним під час судового розгляду, підтвердив той факт, що в день події він перебував у квартирі за місцем проживання ОСОБА_10 , де разом з ОСОБА_9 та дружиною ОСОБА_10 розпивали спиртні напої. Свідок зазначив, що 08.04.2022, близько 17 годиниОСОБА_10 та ОСОБА_9 виходили з квартири та повернулися близько 20 години. З ними був чоловік старшого віку. Вранці обвинувачені попросили у ОСОБА_13 домоги у продажу телефону, на що останній погодився. Вони поїхали до ОСОБА_12 , в якого обміняли телефон на наркотики, які спільно вжили.
Свідок ОСОБА_17 , будучи допитаним під час судового розгляду, підтвердив показання свідка ОСОБА_16 в частині того, що він дійсно придбав у останнього мобільний телефон ОРРО, який йому принесли 09.04.2022
При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги сторони захисту про неможливість прийняття до уваги показання свідка ОСОБА_13 , так як останній є наркозалежним. Вказані обставини, на думку колегії суддів, не свідчать про наявність підстав для визнання показань недопустимими чи неналежними. Показання свідків узгоджуються між собою, є логічними та послідовними. Стороною захисту не надавались докази, які б вказували про підстави для обмовлення свідком ОСОБА_13 обвинувачених. Натомість вказані показання потерпілого та свідків спростовують показання обвинувачених про їх непричетність до грабежу. Їх злагоджена дія свідчить про домовленість скоєння інкримінованого злочину за ч. 4 ст. 186 КК Украни в умовах воєнного стану.
Докази, отримані під час досудового слідства були предметом оцінки судом першої інстанції. Доводи апеляційних скарг захисників про неналежність письмових доказів, так як жоден з них, на їх думку, не підтверждує вчинення злочину обвинуваченими колегія суддів вважає необгрунтованими. Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Сукупність вказаних вище доказів оцінена судом та останніх було достатньо для ухвалення законного та обгрунтованого рішення, з чим погоджується і колегія суддів.
Питання обрання обвинуваченим запобіжного заходу, на думку колегії суддів, також було предметом оцінки судом першої інстанції. Так, 12 квітня 2022 року обвинувачені відмовилися від послуг захисника, про що написали власноручну заяву. При цьому судом перевірялись доводи сторони захисту про застосування можливого тиску на обвинувачених, про що зазначено в мотивувальній частині вироку. 13 квітня 2022 року, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва вирішено задовольнити клопотання прокурора та обрати ОСОБА_10 і ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Клопотання прокурора також вручались ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , останні були з ним обізнані. Розгляд клопотання прокурора проводився під час активних бойових дій, які відбувались на території м. Києва, пов'язані з відкритою збройної агресії Російської Федерації та введенням у зв'язку з цим воєнного стану. Рішення слідчого судді в апеляційному порядку не оскаржено. В подальшому обвинуваченим неодноразово продовжувався строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою як під час досудового розслідування, так і судового розгляду.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог КПК України як під час досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , так і під час судового розгляду, а тому вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначено з урахуванням вимог ст. 65 КК України, а ОСОБА_9 і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Враховуючи викладене, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожного/ засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, якіперебувають під вартою, у той-же строк з дня отримання її копії.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/3628/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 752/5860/22
Категорія КК: ч. 4 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Борщів Борщівського району Тернопільської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживаєза адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.03.2007 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.09.2009 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.08.2013 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 15.01.2020 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн;
- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та штрафу в розмірі 1020 грн;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 05.11.2004 за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 21.02.2007 за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 15.04.2015 за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- вироком Могильов-Подільського міського суду Вінницької області від 15.03.2019 за ч. 1 ст. 391, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці, звільненого 15 липня 2020 року у зв'язку з відбуттям покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /кожного/ засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженими, якіперебувають під вартою, у той-же строк з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголосити 03 липня 2023 року о 10 годині.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4