Справа № 276/1264/23
Провадження по справі № 3/276/766/23
19 липня 2023 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.06.2012 року Вол.-Волинським РО УМВД, жительки АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04.07.2023 року о 23 год. 54 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ухилялася від виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого, остання пішла із місця свого проживання та безвісти зникла.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, про щосвідчить телефонограма, про причини неявки суд не повідомила. Вона достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчила своїм підписом у протоколі. Однак незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явилася, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталася.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №845089 від 05.07.2023 року; поясненням ОСОБА_1 від 05.07.2023 року, рапортом поліцейського від 05.07.2023 року.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків
від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП доведена у повному обсязі.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не працює, ступінь її вини, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, приходжу до переконання про можливість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ст. 184 ч.1 КУпАП у виді попередження.
При цьому, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір", оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину, не працює та має скрутне матеріальне становище.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 184, 245, 280, 283-284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.М.Збаражський