Ухвала від 20.07.2023 по справі 127/19891/23

Справа № 127/19891/23

Провадження 2/127/2477/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши заяву адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про забезпечення позову на підставі положень ст.ст. 149 та 152 ЦПК України.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про передачу квартири у приватну власність та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру. Оспорюване свідоцтво видано на ім'я померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно строк на подання заяв про прийняття спадщини або відмови від неї сплив 16.06.2023. З 17.03.2023 спадкоємець може одержати свідоцтво про право на спадщину, що надасть змогу вчинити дії з відчуження такого майна, що в подальшому ускладнить виконання судового рішення та призведе до необхідності звернення до суду із новими позовами.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду заявника із заявою про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Ясінській Олені Миколаївні вчиняти будь-які нотаріальні дії стосовно спадкового майна, а саме житлової квартири АДРЕСА_1 , в межах спадкової справи № 21/2022, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ухвалою суду від 18.07.2023 прийнято заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про передачу квартири у приватну власність та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом не встановлено необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановлено необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Судом встановлено, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.

При цьому судом враховано, що хоча заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, однак це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний ним спосіб, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Заявником не надано суду доказів того, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ясінською О.М. була заведена спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Також суду не надано доказів того, що будь-хто звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, судом звернуто увагу на те, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. При цьому, ст. 42 Закону України «Про нотаріат» і пп. 4.13 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, чітко визначено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Тобто за наявності спору щодо спадкового майна нотаріус зупиняє вчинення нотаріальої дії будь-кому до вирішення цивільного спору у суді.

Таким чином, указаними вище приписами передбачено позасудовий спосіб недопущення порушення та ефективний захист прав позивачки до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Доказів того, що ОСОБА_1 звернулась із обґрунтованою письмовою заявою до нотаріуса і той відмовив у зупинення вчинення нотаріальної дії, суду не надано.

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо право власності на квартиру, яка входить до спадкової маси. Однак, судом не встановлена наявність реальної загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з'ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові слід відмовити, тощо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про які клопоче заявник, не є співмірними, адекватними і необхідними для забезпечення виконання судового рішення, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивачка звернулась до суду.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду складена 20.07.2023.

Суддя:

Попередній документ
112308984
Наступний документ
112308987
Інформація про рішення:
№ рішення: 112308986
№ справи: 127/19891/23
Дата рішення: 20.07.2023
Дата публікації: 21.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без розгляду: рішення набрало законної сили (07.03.2024)
Дата надходження: 05.07.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення виконкому ВМР народних депутатів про передачу квартири у приватну власність та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру
Розклад засідань:
10.08.2023 14:30 Вінницький міський суд Вінницької області
16.10.2023 12:00 Вінницький міський суд Вінницької області
02.11.2023 15:00 Вінницький міський суд Вінницької області
28.11.2023 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
09.01.2024 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
08.02.2024 10:00 Вінницький міський суд Вінницької області
07.03.2024 10:00 Вінницький міський суд Вінницької області