Справа № 947/1930/22
Провадження № 1-кп/947/588/23
18.07.2023 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в стадії підготовчого провадження обвинувальний акт і заявлені сторонами клопотання і скарги у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, уродженка с.Секретарівка, Біляївського району, Одеської області, з середньою освітою, заміжня, має на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, в силу ст.89 КК України вважається такою, що не має судимості, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвокат ОСОБА_7 ,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України вперше надійшов до Київського районного суду м.Одеси 18.01.2022.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.06.2022 обвинувальний акт у названому кримінальному провадженні було повернуто прокурору.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.08.2022 ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 30.06.2022 про повернення обвинувального акту прокурору було скасовано і призначено новий розгляд обвинувального акту у тому ж суді іншим складом суду зі стадії підготовчого провадження.
Обвинувальний акт вдруге надійшов до Київського районного суду м.Одеси 23.08.2022.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 24.08.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, був призначений до підготовчого судового засідання на 28.09.2022.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з поважних причин (неявка сторін, подання клопотань про відкладення судових засідань, необхідність ознайомлення з заявленими клопотаннями і скаргами та підготовки на них обґрунтованих письмових заперечень, з технічних причин - відсутність електроживлення, Інтернету тощо).
У підготовчому судовому засіданні 18.07.2023 прокурор вважав за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки для цього є всі законні підстави.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора. Разом з тим, потерпілий заявив усне клопотання про вилучення з матеріалів судової справи усіх документів, які накопичилися у два томи, крім тих, що передбачені ст.291 КПК України.
Прокурор, захисник і обвинувачена заперечили проти задоволення клопотання потерпілого, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону.
Суд, вислухавши думку сторін, дійшов висновку, що дане клопотання потерпілого не підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Перелік документів, що додаються до обвинувального акту, визначений ч.4 ст.291 КПК України. Ця ж норма забороняє надання суду інших документів до початку судового розгляду.
Разом з тим, суд у підготовчому судовому засіданні зобов'язаний вирішити низку питань і прийняти по них певні рішення (ст.ст.314, 314-1, 315 КПК України). Крім того, сторони судового розгляду можуть подати скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора (частини 2 і 3 ст.303 КПК України) або інші клопотання з приводу реалізації їх прав (ст.ст.10, 22, 26 КПК України).
Вирішення наведених питань і реалізація прав сторін судового провадження неможливе без надання до суду у письмовому чи електронному виді заяв, клопотань, скарг із додатками на обґрунтування порушених питань.
Крім того, за час перебування справи у судах першої і другої інстанцій, у справі накопичилося чимало судових рішень, повісток про виклик і повідомлень, журнали судових засідань, супровідні, заяви, клопотання і скарги на їх обґрунтування.
Згідно ст.317 КПК України документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою). Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Тому законних підстав для задоволення клопотання потерпілого про вилучення з судової справи документів не вбачається.
У підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечив проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Обвинувачена ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу - Познякова) підтримала позицію захисника і заявила, що вона копію обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування досі не отримала. Захисник і обвинувачена також заявили, що у випадку призначення обвинувального акту до судового розгляду судовий розгляд здійснювати колегію суддів (т.2 а.п.5-6 та усна заява в судовому засіданні 18.07.2023).
Також захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав до Київського районного суду м.Одеси письмову скаргу на дії слідчого та рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування (в порядку ч.2 ст.303 КПК України) (т.2 а.п.9-10) і письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування (т.2 а.п.11-12).
В обґрунтування скарги захисник навів наступні доводи. Кримінальне провадження №12020161480001014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, зареєстровано в ЄРДР за заявою ОСОБА_5 23.07.2020. В реєстрі матеріалів досудового розслідування (пункт 1 розділу І (Проведені в ході досудовою розслідування процесуальні дії) невірно зазначено, що кримінальне правопорушення зареєстроване за ознаками ч.4 ст.190 КК України. Відповідно до ч.2 ст.190 КК України (в редакції, яка діяла до 22.11.2018) передбачена можливість призначення максимального покарання в вигляді позбавлення воли на строк до трьох років. Таким чином, відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ч.2 ст.190 КК України є нетяжким злочином. Згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування щодо нетяжких злочинів встановлено тривалістю у 12 місяців. Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.2 ст.190 КК України сплив 22.07.2021.
Разом з тим, прокурор прийняв рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України лише 07.10.2021 (п.11 розділу II (прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення) реєстру матеріалів досудового розслідування). Прокурор наявність такої постанови не оспорює (т.2 а.п.19).
В подальшому слідчий СВВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , без дотримання вимог ч.3 ст.295 КПК України, не вручивши за п'ять днів підозрюваній та ще одному з її двох захисників копію клопотання про продовження строку досудового розслідування, 14.12.2021, тобто за межами строку досудового розслідування, звернувся до прокурора з клопотанням про продовження строку досудового розслідування. Керівник Приморської окружної прокурати м.Одеси ОСОБА_9 , не звернувши увагу на ці порушення, 17.12.2021 продовжив строк досудового розслідування у провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 (в тексті скарги допущені очевидні описки захисником) до трьох місяців, тобто до 19.01.2022. Захисник у скарзі наполягає на тому, що КПК України не передбачає можливості продовження строків досудового розслідування після їх спливу.
Надалі захисник зазначає, що ОСОБА_6 двічі викликав слідчий для вручення підозри на 13.10.2021 і на 18.10.2021. Але ці процесуальні дії не зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання. В порушення цієї норми слідчий не складав підозри у ці дні, що також свідчить про порушення строку досудового розслідування.
На підставі наведених фактів і доводів захисник просить суд у підготовчому судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.303 КПК України визнати такими, що не відповідають вимогам КПК України дії слідчого СВВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 і керівник Приморської окружної прокурати м.Одеси ОСОБА_9 , спрямовані у незаконний спосіб на продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а також визнати такою, що не відповідає вимогам КПК України і скасувати постанову керівника Приморської окружної прокурати м.Одеси ОСОБА_9 від 17.12.2021 про продовження до трьох місяців строку досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, захисник навів наступні мотиви.
Кримінальне провадження №12020161480001014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України зареєстровано в ЄРДР за заявою ОСОБА_5 23.07.2020. Відповідно до ч.2 ст.190 КК України (в редакції яка діяла до 22.11.2018) передбачена можливість призначення максимального покарання в вигляді позбавлення воли на строк до трьох років. Отже, відповідно до ч.4 ст.12 КК України це кримінальне правопорушення є нетяжким. Згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування щодо нетяжких злочинів встановлено тривалістю у 12 місяців. Таким чином, на думку адвоката, строк досудового розслідування у кримінальному правопорушенні сплив 22.07.2021. Незважаючи на це, прокурор 07.10.2021 прийняв рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України, а 19.10.2021 складено і підписано повідомлення про підозру, а рішенням керівника органу прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 19.01.2022. Захисник зазначає, що після 22.07.2021 усі дії і рішення посадовців правоохоронних органів відбулися у незаконний спосіб, тому що чинний КПК України не передбачена можливості продовження строків досудового розслідування після їх спливу.
Обвинувальний акт, яз зазначає захисник, вперше надійшов до суду 18.01.2022. Згідно з ч.2 ст.113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданого затягування і в будь-якому випадку не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК. Згідно з ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, або передано особі, уповноваженій її прийняття. В даному випадку обвинувальний акт надійшов до суду після закінчення процесуальних строків у провадженні за ч.2 ст.190 КК України, які у встановленому законом порядку продовжені не були, рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення прийнято після спливу процесуальних строків у раніше зареєстрованому провадженні, подальше продовження строків відбулось з порушенням порядку встановленого КПК України.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК (в редакції закону від 03.10.2017) передбачено безальтернативне закриття кримінального провадження в випадках, коли після повідомлення особи про підозру, закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи (останні виключення у даному випадку відсутні).
За своєю природою закриття провадження за таких обставин є різновидом звільнення особи від кримінальної відповідальності та відповідно до ст.ст.284, 285, 286 КПК України має здійснюватися судом незалежно від стадії судового провадження у справі. Тому, сторона захисту вважає, що кримінальне провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Обвинувачена підтримала свого захисника і просила скаргу і клопотання захисника задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги і клопотання захисника, оскільки строки досудового розслідування порушені не були, а слідчий і прокурор діяли в межах повноважень і відповідно до приписів КПК.
Зокрема, в письмових запереченнях, поданих до Київського районного суду м.Одеси, прокурор зазначив, що 23.07.2020 СВ Таїровського ВП Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області зареєстровано кримінальне провадження за №12020161480001014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Постановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 01.06.2021 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено органу досудового розслідування, розташованому на території Приморського району м.Одеси.
Як надалі зазначив прокурор, зазначена у п.11 розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування дата (07.10.2021) прийняття прокурором рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення є технічною помилкою, так як фактичне рішення було прийнято прокурором 23.06.2021, що підтверджується витягом з ЄРДР з зазначенням дати та часу перекваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 КК України на ч.4 ст.190 КК України (т.2 а.п.27).
Також, перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 КК України на ч.4 ст.190 КК України у строк до 22.07.2021 підтверджено ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 23.07.2021, в якій слідчим суддею на підставі наданих матеріалів досудового розслідування було задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку житла у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (т.2 а.п.29-31).
Оскільки відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України є особливо тяжким злочином, то строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру згідно п.2 ч.2 ст.219 КПК України становить вісімнадцять місяців.
Таким чином, при врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке датоване 19.10.2021, органом досудового розслідування не було порушено строк досудового розслідування.
В продовження прокурор зазначив, що 10.12.2021 органом досудового розслідування повідомлено підозрюваній та її захисникам про складення клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також про можливість отримати дане клопотання у слідчого. В той же час, на повідомлення слідчого, ні підозрювана, ні її захисники не з'являлись до органу досудового розслідування та лише 14.12.2021 до органу досудового розслідування з'явився один з захисників підозрюваної. Після чого, слідчим на виконання вимог ст.295 КПК України було вручено копію клопотання захиснику, а також його копію надано підозрюваній. Окрім того, скан-копію клопотання про продовження строку досудового розслідування було направлено підозрюваній за допомогою мобільного месенджерф, про що слідчим було складено відповідний рапорт (т.2 а.п.32-34, 35, 36, 37, 38-39).
Також ч.3 ст.295 КПК України не передбачає обов'язкового вручення копії клопотання кожному захиснику, а п'ятиденний строк вручення такої копії до дня подання клопотання прокурору є строком можливості подання підозрюваним та його захисником письмових заперечень на таке клопотання, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
Таким чином, підсумовує прокурор, органом досудового розслідування при врученні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені, не порушувались вимоги ст.295 КПК України, так як фактично, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрювана та її захисники порушували свої обов'язки, передбачені нормами КПК України.
Щодо скарги захисника на дії слідчого та рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування прокурор також надав письмові заперечення (т.2 а.п.49-52), в яких, між іншим зазначив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, і тому строк досудового розслідування для таких злочинів згідно п.1 ч.2 ст.219 КПК України становить дванадцять місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру. Зауваження захисту про те, що зазначена у п.11 розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування дата (07.10.2021) прийняття прокурором рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення, є технічною помилкою, так як фактичне рішення про перекваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 КК України на ч.4 ст.190 КК України було прийнято прокурором 23.06.2021, що підтверджується витягом з ЄРДР. Факт зміни кваліфікації у строк до 22.07.2021 також підтверджується ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 23.07.2021, в якій слідчим суддею на підставі наданих матеріалів досудового
розслідування було задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку житла у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Таким чином, на думку прокурора, при врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке датоване 19.10.2021, органом досудового розслідування не було порушено строк досудового розслідування.
Рішення про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців відповідно до ч.3 ст.294 КПК України було прийнято уповноваженою особою - керівником окружної прокуратури.
10.12.2021 органом досудового розслідування повідомлено підозрюваній та її захисникам про складення клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також про можливість отримати дане клопотання у слідчого. В той же час, на повідомлення слідчого, ні підозрювана, ні її захисники не з'являлись до органу досудового розслідування та лише 14.12.2021 до органу досудового розслідування з'явився один з захисників підозрюваної. Після чого, слідчим на виконання вимог ст.295 КПК України було вручено копію клопотання захиснику, а також його копію надано підозрюваній. Окрім того, скан-копію клопотання про продовження строку досудового розслідування було направлено підозрюваній за допомогою мобільного месенджера, про що слідчим було складено відповідний рапорт.
Таким чином, як зазначає прокурор, органом досудового розслідування при врученні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені, не порушувались вимоги ст.295 КПК України, так як фактично, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрювана та її захисники порушували свої обов'язки, передбачені нормами КПК України (т.2 а.п.53-69).
Потерпілий ОСОБА_5 також надав письмові заперечення проти закриття провадження по справі і проти задоволення скарги сторони захисту (т.2 а.п.70-73, та додатково подані в судовому засіданні 18.07.2023), в яких між іншим він зазначив, що клопотання і скарга захисника взагалі не підлягають розгляду судом на стадії підготовчого провадження, та як такі, що не подані, оскільки клопотання і скарга в порушення вимог ст.35 КПК України та ст.2.2.1 розділу 2.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду не були відповідним чином зареєстровані в діловодстві суду. На думку потерпілого, усі клопотання і скарги повинні подаватися головуючому у судовому засіданні, а не спрямовуватися до суду поза межами судового засідання.
Крім того потерпілий зазначив, що перекваліфікація злочинних дії ОСОБА_10 прокурором не проводилась. Відомості до ЄРДР за ч.2 ст.190 КК України були внесені працівниками поліції не вірно - оманним способом. З самого початку відомості про вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_10 (ч.4 ст.190) були відомі з наданої ним заяви до правоохоронного органу. Відомості за ч.4 ст.190 КК України внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 12.04.2021.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 додатково подав до суду письмові міркування з приводу заперечень прокурора та потерпілого. В цих міркуваннях адвокат між іншого зазначив, що прокурор не спростовує тієї обставини, що саме прокурором 07.10.2021, а не 23.06.2021, було прийняте рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення з постановленням відповідної постанови, яка надана стороні захисту під час відкриття матеріалів досудового розслідування, та яка наявна в матеріалах кримінального провадження. Саме ця дата відображена у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Отже, твердження прокурора про технічну помилку під час складання реєстру матеріалів досудового розслідування не заслуговує на увагу.
Відповідно до п.3 розділу 2 Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2022 (з наступними змінами) внесення відомостей до ЄРДР здійснюється на підставі рішення прокурора, оформленого відповідною постановою, а не навпаки - спочатку внесення відомостей, а потім прийняття процесуального рішення. Внесення відомостей до ЄРДР, які не відповідають матеріалам кримінального провадження, є порушенням, тому такі відомості не можуть враховуватися під час прийняття рішення судом.
Захисник вкотре наголосив, що в матеріалах кримінального провадження, до яких сторони отримали доступ в порядку ст.290 КПК України, наявна постанова прокурора від 07.10.2021 про перекваліфікацію кримінального провадження.
Про судове рішення Київського районного суду від 12.04.2021 стороні захисту нічого не відомо, про це рішення не має згадки у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Про фактичні обставини кримінального правопорушення в обвинувальному акті вказаного кримінального провадження зазначено, що у вересні 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, у ОСОБА_6 з корисливих мотивів виник злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , який бажав придбати нерухомість на території міста Одеси, шляхом обману останнього та впевнення потерпілого, що після передачі їй грошових коштів між ОСОБА_5 та продавцем буде укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
З метою реалізації свого корисливого злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_6 на початку жовтня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, представляючись ріелтором з продажу нерухомого майна, повідомила ОСОБА_5 про можливість придбання нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та, що після передачі їй грошових коштів нею будуть підготовлені необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та надано інші послуги ріелтора з купівлі-продажу нерухомого майна.
В подальшому на початку жовтня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_6 з метою реалізації свого корисливого злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого, повідомила ОСОБА_5 , що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , можливо придбати за заниженою ціною, вартість якого, разом з послугами ріелтора становить 48500 доларів США, та що обов'язковою умовою придбання нерухомого майна за заниженою ціною є термінова передача їй грошових коштів в розмірі 36000 доларів США, а також передача іншої частини грошових коштів у подальшому. Не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_6 , ОСОБА_5 погодився з повідомленими ОСОБА_6 умовами придбання нерухомого майна, розташованого за вказаною адресою.
Після чого, 04.10.2018 в денний час, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , не підозрюючи злочинні наміри ОСОБА_6 , передав останній грошові кошти в розмірі 36000 доларів США, що, згідно курсу НБУ станом на 04.10.2018 становить 1019520 гривень.
В подальшому, у період з 05.10.2018 по 10.10.2018, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_5 про передачу їй іншої частини грошових коштів в розмірі 12500 доларів США. Після чого, 10.10.2018 року в денний час, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_6 , передав останній грошові кошти в розмірі 12500 доларів США, що, згідно курсу НБУ станом на 10.10.2018 становить 351000 гривень.
Умисно заволодівши з корисливих мотивів, шляхом обману, грошовими коштами ОСОБА_5 в розмірі 1370520 гривень, що перевищує шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром, ОСОБА_6 , не маючи наміру готувати документи для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та повертати ОСОБА_5 грошові кошти, умисно розпорядилася грошовими коштами потерпілого на власний розсуд, чим спричинила останньому матеріальний збиток в особливо великому розмірі.
Вказані дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України за кваліфікуючою ознакою: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.
На обґрунтування висунутого обвинувачення і факту вчинення кримінального правопорушення органи досудового розслідування зібрали певні докази, зазначені у Реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу 04.09.2021 узяла прізвище чоловіка - ОСОБА_11 (т.1 а.п.31). Разом з тим, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, було складено і видане 19.10.2021 особі на дівоче прізвище - ОСОБА_6 . В подальшому прокурор, маючі достовірні дані щодо зміни підозрюваною особою прізвища, 13.01.2022 підписав і затвердив обвинувальний акт щодо підозрюваної особи на дівоче прізвище - ОСОБА_6 і спрямував такий обвинувальний акт до суду. В стадії підготовчого провадження, маючи достатньо часу, прокурор, ігноруючи пропозиції судді щодо приведення обвинувального акту щодо дійсного прізвища особи, якій висунуте обвинувачення, не виявив бажання змінити обвинувальний акт на дійсне прізвище обвинуваченої особи (т.1 а.п.3-7).
Суд, не даючи оцінку зібраним у справі доказам (на даній справі процесу не неможливо), вивчивши клопотання і скаргу захисника, письмові заперечення прокурора і потерпілого, дослідивши необхідні процесуальні документи стосовно рішень прокурора і дій службовців правоохоронного органу, а також щодо підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, вислухавши пояснення і думки сторін, дійшов висновку про те, що доводи захисника в обґрунтування скарги на дії слідчого та рішення прокурора щодо продовження строку досудового розслідування і клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із порушенням строків досудового розслідування, знайшли своє повне підтвердження, не спростовані стороною обвинувачення, а тому скарга і клопотання захисника підлягають задоволенню.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Інкримінований в провину обвинуваченій склад злочину не стосується злочинів проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом у даному випадку.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Кримінальне провадження №12020161480001014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, зареєстровано в ЄРДР 23.07.2020.
Максимальна санкція ч.2 ст.190 КК України (в редакції 22.11.2018) передбачена у виді позбавлення воли на строк до трьох років. Таким чином, відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ч.2 ст.190 КК України є нетяжким злочином. Згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування щодо нетяжких злочинів встановлено тривалістю у 12 місяців. Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.2 ст.190 КК України сплив 22.07.2021.
Разом з тим, після настання дати 22.07.2021, тобто після завершення граничного строку досудового розслідування, слідчим вжиті процесуальні дії щодо складання повідомлення про підозру - 19.10.2021, а прокурором - щодо затвердження цього документу і фактичне повідомлення і вручення підозрюваній особі та її захисникам повідомлення про підозру (т.2 а.п.32-34); складання клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців (т.2 а.п.43-45); складання повідомлень підозрюваній особі та її захисникам про наявність клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування (т.2 а.п.35-42); постановлення керівником органу прокуратури постанови від 17.12.2021 про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців (т.2 а.п.46-48).
Поза межами строків досудового розслідування також була постановлена прокурором постанова від 07.10.2021 про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України (т.2 а.п.19). Ця постанова дійсна, на час закінчення провадження в суді першої інстанції у цій справі не скасована.
Отже, подальше направлення обвинувального акту до суду, який надійшов до суду 18.01.2022, відбулося поза межами строків досудового розслідування (т.1 а.п.1-2).
Доводи прокурора про те, що фактично перекваліфікація складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України відбулася 23.06.2021, що видно з ЄРДР (т.2 а.п.27), рівно як й його твердження про технічну помилку, що міститься у реєстрі матеріалів досудового розслідування, щодо перекваліфікації складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України 07.10.2021, є безпідставними і такими, що суперечать фактичним обставинам. По-перше, постанова прокурора від 07.10.2021 перекваліфікацію складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України на час закінчення провадження в суді першої інстанції у цій справі не скасована; по-друге, відомості у реєстрі матеріалів досудового розслідування щодо перекваліфікації складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України саме 07.10.2021 відповідають постанові прокурора від 07.10.2021; по-третє - прокурор на час ухвалення судового рішення у цій справі, яким закінчується провадження в суді першої інстанції, не надав суду процесуального рішення, на підставі якого 23.06.2021 до ЄРДР були внесені відомості про перекваліфікацію складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України; по-четверте, відомості про перекваліфікацію складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України від 23.06.2021 не зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, що є обов'язковим додатком до обвинувального акту; по-п'яте, прокурор, надав до суду не повний витяг з ЄРДР, в якому містяться всі відомості про прийняті рішення, у т.ч. щодо перекваліфікації складів злочинів з ч.2 ст.190 на ч.4 ст.190 КК України, а лише за одну дату - 23.06.2021, при цьому наданому витягу не містяться відомості щодо перекваліфікації складів злочинів від 07.10.2021.
Наведені обставини в сукупності дають суду всі підстави вважати, що службові особи правоохоронних органі вдалися до спроби штучно спотворення інформації задля виправлення ситуації і надання законного виду діям і рішенням, вчиненим у цій справі слідчим і прокурором після 22.07.2021.
На підставі наведених фактів і висновків суду надана прокурором копія ухвали слідчого судді від 23.07.2021 (т.2 а.п.29-31), також не може слугувати беззаперечним доказом правомірності дій і рішень слідчого і прокурора у цій справі.
Доводи прокурора про те, що підозрювана і її захисники тривалий час ухилялися від явки до слідчого для отримання повідомлення про складання клопотання про продовження строку досудового розслідування, є безпідставними, оскільки ці події відбувалися поза межами строку досудового розслідування і підозрювана особа та її захисники на законних підставах могли розраховувати про завершення досудового розслідування через закінчення їх строків.
Оскільки керівник Приморської окружної прокуратури м.Одеси постановив 17.12.2021, тобто поза межами процесуального строку, постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, то така постанова підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з порушенням вимог КПК України.
Згідно з ч.5 ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Висновки суду про необхідність задоволення скарги і клопотання захисника узгоджується із судовою практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеною в постановах від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, від 15 вересня 2021 у справі №711/3111/19, згідно яких кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Тому, кримінальне провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Доводи потерпілого про те, що скарги і клопотання захисника надійшли до суду у не процесуальний спосіб, а тому не можуть розглядатися у підготовчому судовому засіданні, спростовуються матеріалами кримінального провадження і не ґрунтуються на положеннях низки норм КПК України (зокрема, ч.2 ст.303 КПК України), а тому, як безпідставні, відхиляються.
Потерпілий також заявив про наявність ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_13 від 12.04.2021, на підставі якої до ЄРДР були внесені відомості за ч.4 ст.190 КК України. Разом з тим, потерпілий, незважаючи на неодноразові пропозиції сторони захисту надати судові такий документ, незважаючи на достатність часу для його надання, не надав до суду копії названого судового рішення. Більш того, з наданих прокурором і наявних в матеріалах судової справи витягів з ЄРДР, в них не значиться судове рішення, на яке посилається потерпілий. На підставі викладеного, цей довід потерпілого на обґрунтування його позиції суд до уваги не приймає.
До обвинувального акту додано цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (т.1 а.п.18-19). Зокрема, потерпілий просив стягнути з обвинуваченої на його користь матеріальну шкоду в сумі 48500 доларів, що у гривневому еквіваленті на час вчинення злочину становить 1406500 грн., і моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Під час провадження в суді першої інстанції потерпілий двічі збільшував предмет і розмір позовних вимог. Зокрема, він просив стягнути з обвинуваченої на його користь матеріальну шкоду у розмірі 48500 доларів США, 3 відсотки річних у розмірі 5456,25 доларів США, та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (т.1 а.п.107-108). І вдруге - просив стягнути з обвинуваченої матеріальну шкоду в іноземній валюті у розмірі 48500 доларів США, 3 відсотки річних у розмірі 8730 доларів США, а всього 57230 доларів США, що складає еквівалент в національній валюті в сумі 2795490, та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. (т.2 а.п.103-108).
Відповідно до ч.1 ст.326 КПК України у зв'язку із закриттям кримінального провадження цивільний позов потерпілого підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права потерпілого подати аналогічний позов в цивільно-правовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження, то підстав для визначення колегії суддів для судового розгляду кримінального провадження не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-372, 284-288 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_5 про вилучення з матеріалів судової справи усіх документів, ніж тих, що зазначені у ст.291 КПК України, відмовити.
Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 задовольнити і визнати такими, що не відповідають вимогам КПК України дії слідчого СВВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 і керівника Приморської окружної прокурати м.Одеси ОСОБА_9 , спрямовані у незаконний спосіб на продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у зв'язку з чим скасувати постанову керівника Приморської окружної прокурати м.Одеси ОСОБА_9 від 17.12.2021 про продовження до трьох місяців строку досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №12020161480001014 від 23.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задовольнити і на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закрити у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Питання щодо речових доказів і арештованого майна судом у стадії підготовчого судового засідання не вирішувалося, оскільки прокурором не були надані в розпорядження суду відповідні процесуальні рішення. Разом з тим, ці питання можуть бути вирішені судом за окремими клопотаннями сторін на стадії виконання судового рішення.
Двічі уточнений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення зі ОСОБА_6 матеріальної шкоди в іноземній валюті у розмірі 48500 (Сорок вісім тисяч п'ятсот) доларів США, 3 відсотків річних у розмірі 8730 (Вісім тисяч сімсот тридцять) доларів США, а всього 57230 (П'ятдесят сім тисяч двісті тридцять) доларів США, що складає еквівалент в національній валюті в сумі 2795490 (Два мільйони сімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн., та моральної шкоди в розмірі 50000 (П'ятдесят тисяч) грн., у зв'язку із закриттям кримінального провадження залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_5 , що він не позбавлений права заявити аналогічний цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
На ухвалу учасниками судового провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Головуючий ОСОБА_1