Справа № 182/4660/22
Провадження № 1-кп/0182/740/2023
Іменем України
14.07.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої у кримінальному провадженні №12022041340001125 від 13.10.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Східне Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої до затримання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки остання обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років та вона повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для неї передбачених законом обмежень його прав та свобод, а свідки та потерпілий ще не допитані судом. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
3.Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення заявленого клопотання.
4.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.
5.Щодо обвинуваченої ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу спливає 18 липня 2023 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
7.Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
8.Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч.5 ст.9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
9.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
10.Суд, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
11.Суд, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.
12.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
13.Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого цього кримінального провадження.
14.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
15.Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
16.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченій, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість обвинуваченої переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, який є особливо тяжкими злочином; ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані судом.
17.Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
18.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, її вік, відсутність міцних соціальних зв'язків, репутацію та думку обвинуваченої висловлену під час судового засідання, яка не заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність вже встановлених судом ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, для обрання стосовно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
19.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості її подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
20.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на два місяці.
21.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.
Керуючись статтями 179, 182, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
2.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 13 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.
3.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
5. Роз'яснити обвинуваченій та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 18.07.2023.
Суддя: ОСОБА_1