Справа № 182/1/22
Провадження № 1-кп/0182/339/2023
Іменем України
13.07.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області на стадії судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у кримінальному провадженні №12021041340001025 від 07.11.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Верхній Рогачик Верхньорогачівського району Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою та фактично проживає: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожної окремо, оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальне правопорушення, оскільки останні обвинувачуються у скоєнні корисливих злочинів та злочину проти життя та здоров'я за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, вони повною мірою усвідомлюють невідворотність покарання і настання для них передбачених законом обмежень їх прав та свобод, також в суді наявні інші кримінальні провадження щодо обвинувачених. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
3.Обвинувачена ОСОБА_3 заперечила проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просила змінити запобіжний захід на домашній арешт ( АДРЕСА_4 ), оскільки бажає поновити батьківські права та старша донька перебуваючи в м.Нікополі потребує її піклування.
4.Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив задовольнити заявлене обвинуваченою клопотання, пославшись на практику ЄСПЛ, на тривалий час тримання під вартою, обвинувачена має доньку, яка проживає в м. Нікополь, також вважає зазначені прокурором ризики необґрунтовані, а вплив на свідків та потерпілого недоведеним.
5.Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника, але не згодна з вказаними ризиками.
6.Захисник адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію підзахисної.
7.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлені клопотання.
8.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.
9.Обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожній окремо, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався строком до 16 липня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
11.Вирішуючи в даному випадку питання про можливість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожній окремо, суд враховує, що положеннями КПК України встановлені випадки і процедура для позбавлення свободи, право на яку не є абсолютним і може бути обмежене.
12.Зокрема, і з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.
13.Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, а статтею 199 КПК передбачений порядок продовження строку тримання під вартою.
14.Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч.5 ст.9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
15.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
16.Отже, в ситуації, що розглядається, судом береться до уваги те, що в даних правовідносинах наявні підстави для продовження тримання під вартою, вони не змінились та не зменшились в порівнянні з підставами, які були попередньо покладені в основу для тримання під вартою, що відображено в клопотанні прокурора, і це пояснюється сукупністю таких обставин, як: саме існування «обґрунтованої підозри», яка не спростовується стороною захисту; поряд з іншим тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у інкримінованих діяннях, хоча при цьому суд розуміє, що це не може бути вирішальною і єдиною підставою для продовження строку тримання під вартою, а тому така обставина розглядається в сукупності з іншими; вік та стан здоров'я обвинувачених; міцність соціальних зв'язків в місці їх проживання (зокрема, факт позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та факт окремого проживання дітей ОСОБА_4 ); відсутність постійного офіційного місця роботи; стадія розгляду справи; кількість не допитаних свідків і можливість впливу на них; репутацію обвинувачених. Судом також враховується думка обвинуваченої ОСОБА_4 висловлена під час судового засідання, яка не заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу.
17.Крім того, під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраних запобіжних заходів обвинуваченим. Зокрема у суду відсутні будь які відомості щодо права власності чи користування житлом за яким просить обвинувачена ОСОБА_3 домашній арешт. При цьому обставини на які посилається сторона захисту в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.
18.Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику впливу на потерпілого, то обґрунтування носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування до суду не надано, а також він вже допитаний в судовому засіданні. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як недоведений.
19.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зможуть ухилитися від суду та не виконувати процесуальні обов'язки, а підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на вищевикладені обставини, суд не вбачає.
20.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника, слід відмовити.
23.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.
Керуючись статтями 179, 182, 183, 194, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 12 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 коп.
4.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
5.Продовжити щодо ОСОБА_4 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 12 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 коп.
6.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожну окремо, з дня внесення застави, вважати особами стосовно яких обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
7.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
8.Роз'яснити обвинуваченим та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачені, кожна окремо, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 17.07.2023.
Суддя: ОСОБА_1