12.05.2023 Справа № 756/5330/23
Справа № 756/5330/23
1-кс/756/1028/23
12.05.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022100050001581 від 24.04.2023 за ч. 1 ст. 121 КК України,
До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100050001581 від 24.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що 24.04.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на ніж з дерев'яною рукояткою. Крім того, 25.05.2023 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 (КНП «КМКЛ ШМД»), було виявлено та вилучено футболку чорного кольору із зображенням вовка білого кольору на якій наявні сліди бурого кольору, а також на передній стороні футболки виявлено з лівої сторони механічне пошкодження у вигляді прорізу приблизно 7 см. Вказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речових доказів, слідчий зазначає, що у сторони обвинувачення виникла необхідність накласти арешт на вказане майно, оскільки воно зберегло на собі сліди злочину та містить інформацію, що має значення для встановлення обставин вчинення злочину.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_4 , в якій останній просить розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 цього Кодексу передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки прокурора/слідчого обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до положень КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню, оскільки відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частинами першою та другою ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, визначальною юридичною ознакою речового доказу є можливість використання його як матеріального носія інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно з частиною першою статті 91 КПК України.
Звертаючись із клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий просить накласти арешт, серед іншого, на футболку чорного кольору із зображенням вовка білого кольору на якій наявні сліди бурого кольору, а також на передній стороні футболки виявлено з лівої сторони механічне пошкодження у вигляді порізу приблизно 7 см.
В той же час, зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи (постанова Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №591/2823/19 (провадження №51-49км22).
Наявність постанови про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, не встановлює обов'язку слідчого судді або суду накласти арешт на вказане майно. При накладенні арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя відповідно до вимог статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При цьому, настання таких наслідків можливо в разі, якщо таке майно перестане перебувати в розпорядженні сторони обвинувачення внаслідок його витребування власником.
Зі змісту клопотання слідчого вбачається, що останній також просить накласти арешт на предмет зовні схожий на ніж з дерев'яною рукояткою.
Разом із тим, визначені нормами КПК повноваження слідчого судді спрямовані на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у поєднанні з метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладають саме на слідчого суддю обов'язок встановлення, з'ясування та дослідження усіх обставин справи у кожному конкретному випадку, у тому числі і необхідності з'ясування власника майна, питання щодо арешту якого вирішується судом (постанова Великої Палати Верховного суду від 12.12.2019 у провадженні №11-788сап19).
Зі змісту матеріалів, долучених на обгрунтування доводів клопотання, вбачається, що на момент звернення до слідчого судді такі матеріали не містять доказів на підтвердження існування обставин, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, що в свою чергу виключає як будь-яке обмеження права власності, так і настання наслідків, передбачених абз. 2 ч. 1 та ч. 11 ст. 170 КПК України, запобігання яким і є завданням застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна задля досягнення його мети.
Зважаючи на те, що стороною обвинувачення у клопотанні не доведено необхідності накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 1-40, 94, 98, 100, 107, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022100050001581 від 24.04.2023 за ч. 1 ст. 121 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1