Справа № 540/7616/21
14 липня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 15.06.2021 року № 000484/21-22-09-02/ НОМЕР_1 .
Ухвалою від 01 грудня 2021 року у справі головуючим суддею Дубровною В.А. відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Надалі згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.
24.03.2023 року справа №540/7616/21 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.
Ухвалою суду від 29.03.2023 року справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року адміністративну справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21 червня 2023 року о 10 годині 00 хвилин.
Ухвалою суду від 21 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання на 06.07.2023 року о 10 год 00 хв.
У зв'язку з неявкою позивача судове засідання відкладено та призначено на 14.07.2023 року 09 год 30 хв.
Судом встановлено наступне.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року призначено підготовче засідання на 21.06.2023 року о 10:00 год.
30 березня 2023 року секретарем судового засідання направлялась ухвала про прийняття справи до провадження на електронну пошту позивача та представника позивача. У відповідь, представником позивача було повідомлено про відсутність у нього повноважень на представлення інтересів ФОП ОСОБА_2 , оскільки після початку бойових дій та окупації частини територій Одеської області, зв'язок з позивачем було втрачено (а.с. 130).
В подальшому, ухвала суду від 29.05.2023 року, судова повістка на 10:00 21.06.23 року, ухвала суду від 21.06.2023 року , судова повістка на 10:00 06.07.2023 року, судова повістка на 14.07.2023 09:30 направлялись позивачу електронну адресу, вказану ним у позові.
Судом публікувались оголошення про виклик позивача у судове засідання на офіційному сайті суду, у зв'язку з неможливістю направити йому судову кореспонденцію через тимчасову окупацію міста, у якому знаходиться позивач (а.с. 137, 146, 151).
Судом вжито заходів щодо направлення копій документів та судових повісток позивачу засобами електронного зв'язку, зазначену ним у адміністративному позові. Роздруківка повідомлень з електронної пошти, а також звіт про доставку електронного повідомлення наявні у матеріалах справи.
Повідомити позивача іншими засобами зв'язку не вдається можливим.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.11.2022 №759/14068/19 (61-8505 св 22), Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з п.2 ч.3 ст.2 та ст.8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.45 КАС України).
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи. Розпорядження своїми правами (як процесуальними так і матеріальними правами) повинно, на думку суду, здійснюватись особою в межах, передбачених законом, у встановленій процесуальній формі та без порушення прав інших осіб.
Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
При цьому право на розгляд справи судом протягом зазначеного строку, належить як позивачу, так і відповідачу.
Кодекс адміністративного судочинства України надає право учасникам справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ст.44, 205 КАС України).
Таким чином позивач, який є ініціатором звернення до суду, має використовувати власні процесуальні права з метою, з якою такі права були йому надані, не зловживаючи ними. Для реалізації цих прав позивач може забезпечити представництво власних інтересів при розгляді адміністративної справи, або заявити клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності
При цьому, відповідно до ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Слід зазначити, що неприбуття в судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з'явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.
Поняття «повторності» означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тривала неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такого принципу адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono - розпоряджаюся та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду; але можуть бути усунуті в майбутньому. Позовна заява залишається без розгляду за наявності встановлених в судовому засіданні обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права позивача на звернення до суду за захистом, але застосування яких можливе в подальшому.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого та судових засідань 21.06.2023, 06.07.2023 та 14.07.2023, не з'явився до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, ненадходження до суду клопотань від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що позивач повторно не прибув в судове засідання в адміністративній справі №540/7616/21 без поважних причин, неявка позивача перешкоджає розгляду цієї адміністративної справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Іванов Е.А.