Справа № 2-а-2100/10
09 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
при секретарі Ніцай М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ при УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС міста Чернігова сержанта міліції Симоненка Володимира Михайловича про скасування постанови серії СВ № 199260 в справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2010 року, закриття провадження по справі,
14.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 06.06.2010 року серії СВ № 199260 та закрити провадження у справі. Даною постановою встановлено порушення позивачем п. 33, знак 3.34 ПДР України («Зупинка заборонена») і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що правопорушення, вказане в постанові від 06.06.2010 року серії СВ № 199260 не мало місця, оскільки він здійснив зупинку в зоні дії знаку «Місце зупинки».
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в встановленому законом порядку. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2010 року серії СВ № 199260 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. Постановою встановлено, що позивач 06.06.2010 року в м. Чернігові по проспекту вул. Комсомольська, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 («Зупинка заборонена»). Однак вказане спростовується доводами, який пояснив, що здійснив зупинку на дільниці дороги, де розповсюджується дія знаку «Місце зупинки».
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надано доказів обґрунтованості винесеної постанови.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Вимога позивача про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не ґрунтується на вимогах закону та не може бути задоволена судом, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 99, 100, 158 - 163, 186 КАС України, суд,
позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Серії СВ 199260 від 06.06.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: