Справа № 2-а-1897/10
06 вересня 2010 року
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Литвиненко І.В,
при секретарі Шульга Т.Є.,
за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Дудка Руслана Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
17.05.2010 звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.12.2009 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього штрафу в сумі 430 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що в м. Чернігові зупинив автомобіль, яким керував на перехресті проспектів Миру та Перемоги за межами стоп - лінії та світлофору, так як автомобіль, що рухався перед ним пригальмував, тому він не встиг проїхати на дозволений сигнал світлофору та змушений був зупинитися за межами світлофору.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 25.12.2010 року відносно позивача інспектором ДПС ВДАІ Чернігівського району Дудко Р. Г. було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки „Шкода Октавія”, д.н.з. НОМЕР_1, та зупинив його в м. Чернігові на перехресті проспектів Миру та Перемоги за межами стоп - лінії та світлофору, чим порушив п. 16.3 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу відповідачем 25.12.2009 року винесена постанова, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.
Відповідно до п. 16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 „Стоп-лінія” або 1.13 світлофором так щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Крім того ст. 14 Закону України „Про дорожній рух” вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть... тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, на позивача накладено стягнення в межах санкції ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, судом встановлено, що постанова відповідача відносно ОСОБА_1 винесена на законних підставах відповідно до Правил дорожнього руху України, з з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки водій дійсно порушив п. 16.3 Правил дорожнього руху України, а посилання позивача на те, що ним не порушено ПДР України, суд вважає безпідставними.
Тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Постанова не оскаржується