Справа № 128/2285/15-к
10.07.2023 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції з ДУ «ВУВП (№ 1)» клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строк дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічну пору доби в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 20.04.2015 в ЄРДР за № 12015020100000547 по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
10.07.2023 у даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане прокурором ОСОБА_5 письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки такий строк стікає, а ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, крім того, обвинувачений на виклики суду не з'являвся, тим самим перешкоджав завершенню судового розгляду у розумні строки, про своє місце перебування не повідомляв, його місце проживання було не відоме суду та прокуратурі, останній двічі перебував у розшуку; останній може незаконно впливати на потерпілих чи свідків, які ще не допитані в судовому засіданні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на нього обов'язків та не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду справи.
У зв'язку з чим, просить суд продовжити строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив задовільнити його письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, оскільки він хворіє та йому потрібне належне лікування.
В свою чергу, прокурор наполягав на задоволені письмового клопотання прокурора ОСОБА_5 та заперечував проти клопотання обвинуваченого, оскільки обвинуваченим в установі надається відповідне належне лікування безкоштовно.
Заслухавши клопотання прокурора та обвинуваченого, з'ясувавши міркування присутніх учасників судового процесу щодо них, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу
Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в якій судом ще не допитано обвинуваченого, не досліджені письмові та речові докази.
Обвинувачений ОСОБА_4 є особою, будучи раніше судимою, останній раз вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.12.2021 за ч.1 ст.185 КК України; неодноразово порушував обов'язок прибувати за викликом суду в даному проваджені, тим самим перешкоджав розгляду кримінального провадження, двічі перебував у розшуку; не має постійного місця проживання та також місця реєстрації на території України; обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, який відносить згідно КК України до класифікації тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень проти власності, тому суд вважає що існує ризик того, що будучи на волі обвинувачений може продовжувати переховуватися від суду та вчинити інші злочини.
Відтак, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Тому, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 днів тобто по 07.09.2023 включно, із одночасним визначенням обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Таким чином , суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та відмовимти в задоволені клопотання обвинуваченого за необґрунтованістю.
Керуючись ст.331 КПК України, суд-
Письмове клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії застосованого запобіжного заходу в виді тримання під вартою, - строком на шістдесят днів, тобто по 07 вересня 2023 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , - обов'язків, визначених КПК України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 50 (п'ятдесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 134 200 ( сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень та надати можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.
Роз'яснити, що обвинувачений або його заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема:
1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання;
2) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідком у даному кримінальному провадженні;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в України;
4) не відлучатися із фактичного місця проживання - без дозволу суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 07.09.2023 включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «ВУВП (№ 1)».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «ВУВП (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це письмово Вінницький районний суд Вінницької області.У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , останній вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічну пору доби - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повна ухвала суду проголошена 11.07.2023 о 14.15 год.
СУДДЯ ОСОБА_6