Справа № 554/5755/22 Номер провадження 33/814/650/23Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я.М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
07 липня 2023 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Греся А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто зі ОСОБА_1 496 гривень 20 копійок судового збору на користь держави.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 червня 2022 року о 18 годині по Салтівському Шосе, 51 у м. Харків у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
В апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції: не врахував те, що: він був безпідставно зупинений поліцією та в матеріалах справи відсутні докази наявності в нього ознак наркотичного сп'яніння, а тому поліція не мала підстав для проведення його огляду на стан названого сп'яніння; поліцейськими не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що побічно доводить те, що автомобіль не рухався й тверезість апелянта; свідки по справі, залучення яких при фіксуванні відмови від проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язковим, не допитувались у судовому засіданні, їх письмові пояснення на заздалегідь підготовлених бланках ідентичні між собою, а тому є неналежними доказами. Водночас ОСОБА_1 посилається на те, що місцевим судом не було викликано його в судове засідання та проігноровано подане ним клопотання про відкладення розгляду справи до моменту надання йому матеріалів справи в повному обсязі за допомогою електронної пошти.
ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про місце, дату й час судового засідання апеляційної інстанції та до суду не з'явився, що підтверджуються довідками про доставку: смс-повідомлення за абонентським номером мобільного телефону апелянта: « НОМЕР_2 », який ним зазначено в поданому до суду першої інстанції клопотанні та апеляційній скарзі з доповненнями для здійснення його повідомлення про місце, дату й час розгляду справи; електронного листа на адресу його електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої він здійснював листування до апеляційного суду, направляючи відповідну заяву, що містить названу належну йому електронну адресу та на яку він просив надсилати йому відповідь. Клопотань про відкладення засідання до суду апеляційної інстанції не надходило.
На підставі ж ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу та була належно повідомлена про апеляційний розгляд, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції перевірив матеріали справи, дослідив доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшов висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я.
Приписами п.п.7-8 розділу ІІІ зазначеної вище Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Таким чином, з огляду на обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров'я, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише в медичному закладі.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови, як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за обставин, установлених в оскаржуваній постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №300463 27 червня 2022 року о 18 годині ОСОБА_1 по Салтівському Шосе, 51 у м. Харків у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Зміст протоколу засвідчено без будь-яких доповнень і зауважень підписами апелянта й 2 свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які відповідно до вимог закону були залучені поліцією в ході фіксації обставин правопорушення (а.с.1).
Наведені ж вище дані об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 27 червня 2022 року о 18 годині ОСОБА_1 по Салтівському Шосе, 51 у м. Харків керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений поліцією. Сам апелянт на місці події підтвердив керування ним автомобілем за вказаних вище обставин і погоджувався з правильністю ідентифікації поліцією його, як водія транспортного засобу (00:00-00:43 відеозапису №3). Затим поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, порушення мови, звужених зіниць, які не реагують на світло, поведінки, що не відповідає обстановці, однак апелянт на вимогу поліції в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку в закладі охорони здоров'я (01:08-01:27 хвилини відеозапису №3). При цьому, поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а саме, що за його вказані вище дії передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП та щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, зрозумілість чого підтвердив апелянт і не заперечував проти складання протоколу (01:41-01:52 хвилини відеозапису №3) (а.с.3).
Отже, викладені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і об'єктивних підстав не довіряти їм немає.
Між тим, апеляційний суд, як наслідок, погоджується з доводами апелянта про безпідставність урахування судом першої інстанції письмових пояснень, а саме свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які не допитувались місцевим судом, як доказів винуватості ОСОБА_1 , оскільки, виходячи із засади безпосередності дослідження доказів, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, безпосередньо сприйнятими ним під час судового засідання й не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими поліції або посилатися на них (а.с.5-6). Наведене вище залишилось поза увагою першої судової інстанції, через це оскаржувану постанову слід змінити, виключивши з неї посилання на письмові пояснення зазначених вище свідків як на докази винуватості апелянта.
Однак, таке виключення з доказової бази не впливає на доведеність винуватості апелянта за ч.1 ст.130 КУпАП, так як його винуватість підтверджується сукупністю інших викладених вище доказів по справі поза розумним сумнівом.
Посилання ОСОБА_1 на необхідність залучення свідків поліцією позбавлені підстав, оскільки згідно з даними відеозаписів поліцейськими й було залучено двох свідків при фіксуванні вчинення апелянтом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Більше того, за змістом ч.2 ст.266, п.6 розділу Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, залучення двох свідків обов'язкове лише при неможливості застосування технічних засобів відеозапису. У даному ж випадку поліцією здійснено, як повне відеофіксування факту відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, так і залучено двох свідків для засвідчення цього факту, й, таким чином, забезпечено передумови для повного та неупередженого встановлення всіх обставин провадження.
Водночас відсутність у матеріалах справи відомостей щодо підстав зупинки апелянта поліцією та відсторонення його від керування транспортним засобом не є конструктивною ознакою диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП і відповідно не утворює достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки не спростовує факт керування апелянтом транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, тобто, наявність у діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи ж апелянта, які полягають у констатуванні відсутності підстав для проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, є неспроможними.
Пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння. Так, із аналізу сукупності викладених вище доказів убачається, що поліцією було встановлено наявність достатніх підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння з огляду на ознаки такого стану (виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці) й повідомлено про них апелянту, який на місці події жодним чином не заперечував наявність у нього наведених вище ознак наркотичного сп'яніння. Отже, вимога ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння висунута поліцейським з дотриманням нормативних положень.
Таким чином, доводи та підстави, з яких ставиться питання про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Як видно з матеріалів справи, апелянт є водієм з водійським посвідченням серії НОМЕР_3 від 04 березня 2021 року, що підтверджується протоколом і довідкою ВАП УПП у Харківській області (а.с.2).
Тому, суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП обгрунтовано наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Посилання апелянта на те, що він не викликався в судове засідання першої інстанції безпідставні, оскільки місцевим судом було завчасно (03 серпня 2022 року - більше ніж за місяць до судового засідання) й належним чином викликано ОСОБА_1 до суду для розгляду справи щодо нього та сповіщено його про місце, дату й час цього розгляду (07 вересня 2022 року о 09 годині в Октябрському районному суді м. Полтава), що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення за абонентським номером мобільного телефону апелянта: « НОМЕР_2 », який ним указано, як у поданому до суду першої інстанції клопотанні, так і апеляційній скарзі з доповненнями. Тобто, зазначений вище спосіб повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи є належним і актуальним для апелянта (а.с.16).
Щодо тверджень ОСОБА_1 , які зводяться до здійснення розгляду справи без його участі та ненаправлення йому на електронну адресу матеріалів справи під час провадження в місцевому суді, то можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, ОСОБА_1 було надано в суді апеляційної інстанції, якими він і скористався в повному обсязі. До початку апеляційного розгляду апеляційним судом надіслано копії матеріалів провадження на електронну адресу ОСОБА_1 за його клопотанням, що підтверджується заявою апелянта про отримання даних матеріалів. При цьому, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату й час судового засідання апеляційної інстанції, до суду не з'явився, клопотань про відкладення апеляційного розгляду з обгрунтуванням причин неявки не подавав.
Ураховуючи викладене вище, апеляційна скарга з доповненнями підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на письмові пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 як на докази винуватості ОСОБА_1 .
В іншій частині постанову місцевого суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун