Справа № 644/11881/21 Номер провадження 33/814/652/23Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю.В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
07 липня 2023 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Греся А.О., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хосейн Емілі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 496 гривень 20 копійок судового збору на користь держави.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 грудня 2021 року о 00 годин 19 хвилин по просп. Московському, 268 у м. Харків у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Део Сенс», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки й у медичному закладі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції: не враховано те, що він не керував транспортним засобом за наведених у протоколі обставин і в матеріалах справи відсутні докази, які би доводили протилежне; безпідставно не допитано свідка ОСОБА_2 ; розглянуто справу без повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представника про дату й час судового засідання.
Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката на підтримку апеляційної скарги, допитав свідка й поліцейську, перевірив матеріали справи, дослідив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови, як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за обставин, установлених в оскаржуваній постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №285825 02 грудня 2021 року о 00 годин 19 хвилин ОСОБА_1 по просп. Московському, 268 у м. Харків у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Део Сенс», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки й у медичному закладі. Зміст протоколу засвідчено підписами 2 свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без будь-яких доповнень і зауважень (а.с.1).
Наведені ж вище обставини об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 02 грудня 2021 року о 00 годин 19 хвилин ОСОБА_1 по просп. Московському, 268 у м. Харків керував транспортним засобом «Део Сенс», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений поліцією. Так, на місці події присутній свідок, тобто, як встановлено в суді апеляційної інстанції та підтверджено представником апелянта - свідок ОСОБА_2 , підтвердив те, що він був пасажиром і неодноразово вказував на апелянта як водія вказаного вище транспортного засобу (07:02-07:07, 07:33-07:38, 11:01-11:10, 12:03-12:06) хвилини відеозапису №1). Зазначене вбачається також із поведінки ОСОБА_1 , яка полягала в тому, що апелянт спочатку неодноразово (4 рази) запитував у поліцейського причину зупинки його автомобіля, тобто, підтвердивши те, що саме він виконував функції водія, лише після чого в ході з'ясування обставин правопорушення висловив захисну позицію про те, що не керував автомобілем (00:30-00:32, 00:55-00:57, 01:00-01:04 хвилини відеозапису №1). На вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським, і в медичному закладі (а.с.9).
Поліцейська Маршалкіна О.К. у суді апеляційної інстанції також підтвердила те, що за вказаних вище дати, місця й часу нею з напарником було зупинено автомобіль «Део Сенс», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 перебував у ньому на пасажирському сидінні. Після зупинки апелянт перемістився з місця водія на заднє сидіння й у подальшому на вимогу поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також у судовому засіданні поліцейська продемонструвала відеозапис з реєстратора патрульного автомобіля, яким зафіксовано рух транспортного засобу «Део Сенс», н.з. НОМЕР_1 , за наведених у протоколі обставин та його зупинку поліцією. Тобто, показання поліцейської відповідають даним відеофіксації (з нагрудної боді камери та реєстратора службового автомобіля) й підтверджуються ними.
Таким чином, зазначені вище обставини на основі аналізу їх сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Викладені вище докази безперечно доводять винуватість апелянта у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і об'єктивних підстав не довіряти їм немає.
Між тим, показання свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, який не рухався та стояв на зупинці, спрямовані на сприяння апелянту уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, і підлягають критичній оцінці, оскільки: свідок ОСОБА_2 , як він підтвердив у суді апеляційної інстанції, перебуває в дружніх відносинах з дитинства із ОСОБА_1 , показання цього свідка спростовуються даними засобів об'єктивного контролю (відеофіксації) та повідомленими ним же на місці події даними про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, які підтверджуються відеозаписом і їх він засвідчував одразу ж, без можливості узгодити з апелянтом.
Отже, доводи апеляційної скарги, що зводяться до відсутності доказів по справі про виконання ОСОБА_1 функцій водія, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Твердження представника в суді апеляційної інстанції про сплив строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП також позбавлені підстав.
Пунктом 7 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП (в редакції Закону України, в тому числі на час вчинення адміністративного правопорушення) адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, 02 грудня 2021 року. За оскаржуваною постановою на нього накладено адміністративне стягнення 22 вересня 2022 року, тобто, з дотриманням регламентованого ч.6 ст.38 КУпАП строку, у зв'язку з чим підстави для закриття провадження згідно з положеннями п.7 ст.247 КУпАП є відсутніми.
У той же час, обчислення названого строку станом на момент апеляційного розгляду не ґрунтується на вимогах КУпАП, оскільки факт дотримання строку, передбаченого ч.6 ст.38 КУпАП, законодавцем пов'язується виключно з кінцевим моментом у вигляді накладення адміністратиного стягнення (місцевим судом), а час, який сплинув у ході набрання оскаржуваною постановою законної сили, не впливає на обчислення цього строку.
Як видно з матеріалів провадження, апелянт є водієм з водійським посвідченням серії НОМЕР_2 від 12 березня 2021 року, що підтверджується довідкою УПП у Харківській області (а.с.8).
Тому, суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП обгрунтовано наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Щодо тверджень апелянта про здійснення розгляду справи без участі ОСОБА_1 і його представника, нездійснення допиту свідка ОСОБА_2 під час провадження в суді першої інстанції, то можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, апелянту та його представнику було надано в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористались у повному обсязі.
Ураховуючи викладене вище, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун