ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 листопада 2022 року м. Київ № 640/10505/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. при секретарі судового засідання Дурман Н.В.,
за участі представників:
позивача - Гамрецького Євгена Олеговича (ордер серії АІ № 1138803 виданий 11.07.2022),
відповідача - не зв'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУД СЕРВІС ГРУП"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРБУД СЕРВІС ГРУП" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, код ЄДРПОУ 40945017) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00105080704, № 00105090704.
У судовому засіданні 15.11.2022 допитано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких попереджено про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМАСТРЕЙД", які мали реальний характер та за якими було отримано товар, а саме, будівельні матеріали, які в подальшому були використані позивачем у власній господарській діяльності, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що за результатами проведеної перевірки позивача не можливо підтвердити отримання ним від ТОВ «ПРОФІМАСТРЕЙД» товару (Емульсія бітумна дорожня ЕКПМ-60 СЛ в кількості 325 т, Бітумний емульгатор Redicote Е-11 в кількості 17,85 т, Щебінь куб 5*10 в кількості 850 т, Портландцемент марки М400 в кількості 69 т) та відповідно не можливо підтвердити задекларований податковий кредит за листопад 2021 року в сумі 2 918 009 грн. ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «ПРОФІМАСТРЕЙД».
Під час розгляду справи, суд встановив наступне.
В період з 20.01.2022 по 02.02.2022 Головним управління ДФС у м. Києві на підставі направлень від 20.01.2022 № 920/26-15-07-04-04, від 24.01.2022 та № 1065/26-15-07-04-04, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 20.01.2022 № 510-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУД СЕРВІС ГРУП" щодо законності декларування у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.12.2021 № 9386155523 від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2021 року.
За результатами перевірки складено акт від 09.02.2022 № 7662/26-15-07-04-04/40945017, яким встановлено порушення:
- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ до сплати, за листопад 2021 року на загальну суму 773 974 грн.;
- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2021 року на загальну суму 2 144 035 грн.;
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме, посадовим особам контролюючого органу не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).
15.06.2022 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №00105080704, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на 2 144 035,00 грн. та № 00105090704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 160 961,00 грн., у томі числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 386 987,00 грн.
Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 78.7 статті 78 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктами 85.4 та 85.8 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно з пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, після початку відповідної перевірки у платника податків виникає обов'язок щодо надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів або їх належним чином засвідчених копій, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а у випадку його відмови надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
При цьому у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, однак якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки рішення надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Висновки акту перевірки від 09.02.2022 № 7662/26-15-07-04-04/ НОМЕР_1 базуються на тому, що позивачем не було належним чином надано до перевірки документи на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносинах із ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД".
Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_2 - уповноважена особа відповідача, який безпосередньо проводив перевірку та ОСОБА_1 , бухгалтер позивача, повідомили про те, що первинні документація було подано до податкового органу шляхом направлення їх копій електронною поштою на поштову скриньку інспектора який проводив перевірку. При цьому вони зазначили про те, що інших копій, крім електронних, до перевірки позивачем надано не було. Зазначений факт також визнається сторонами.
При цьому, як свідок ОСОБА_1 , так і представник позивача зазначили про те, що вони вважають, що направлення електронних копій документів на адресу електронної пошти уповноваженої особи відповідача є належним способом надання документів до перевірки.
Враховуючи положення пунктів 85.2 85.4 та 85.8 статті 85 Податкового кодексу України суд вважає, що належним способом подання документів до перевірки є подання їх належним чином завірені копії, якими документи направленні електронною поштою не є.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не було надано до перевірки належним чином засвідчені копії первинних документів щодо фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД", відповідні документи згідно положень пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні підстави для висновку щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності за фінансово - господарськими правовідносинами з ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" та висновку щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ та завищення суму від'ємного значення сформованих за вказаними правовідносинами.
Водночас, при цьому, враховуючи те, що відповідачем в акті від 09.02.2022 № 7662/26-15-07-04-04/40945017 було надано оцінку надісланої позивачем електронної поштою первинної документації щодо фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД", суд дійшов висновку про необхідність для всебічного та повного розгляду справи дослідження також наданої позивачем первинної документації щодо вказаних правовідносин
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Отже, об'єктом оподаткування можуть бути операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 198.5 платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.
Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Між позивачем та ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" укладено договір поставки від 31.08.2021 № 3108-2021 предметом якого є здійснення поставки товару відповідно до виставлених рахунку чи заявки.
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 4.1, 5.1, 5.3, документами, які мають засвідчувати факт здійснення поставки товару за вказаним договором є заявка та рахунок на товар відповідно до якого здійснюється його поставка та акт приймання - передачі.
Позивачем на підтвердження факту отримання товару від ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" суду заявок та рахунків складених на виконання договору поставки від 31.08.2021 № 3108-2021 надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.
Докази надані позивачем на підтвердження факту використання отриманого від ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" товару (Емульсія бітумна дорожня ЕКПМ-60 СЛ в кількості 325 т, Бітумний емульгатор Redicote Е-11 в кількості 17,85 т, Щебінь куб 5*10 в кількості 850 т, Портландцемент марки М400 в кількості 69 т), а саме договори укладені зі Службою автомобільних доріг України у Хмельницькій області та зі Службою автомобільних доріг України у Миколаївській області та складені до них первинні документи не приймаються судом до уваги з огляду на те, що з них неможливо встановити, що позивачем було здійснення виконання робіт за вказаними договорами саме за рахунок товару отриманого від ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД".
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем на підтвердження факту отримання від ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" товару (Емульсія бітумна дорожня ЕКПМ-60 СЛ в кількості 325 т, Бітумний емульгатор Redicote Е-11 в кількості 17,85 т, Щебінь куб 5*10 в кількості 850 т, Портландцемент марки М400 в кількості 69 т) не надано суду документів, які мали бути складені та надані позивачу у випадку дійсного здійснення поставки товару, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД", а отже не доведено факт здійснення поставки товару.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем належним чином не було надано до перевірки первинні документи щодо фінансово - господарських правовідносин ТОВ "ПРОФІМАСТРЕЙД" та те, що наданими позивачем суду документами на підтвердження вказаних правовідносин належним чином не підтверджується факт здійснення поставки товару, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.06.2022 № 00105080704, № 00105090704.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУД СЕРВІС ГРУП" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, код ЄДРПОУ 40945017) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов