06 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/3345/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Міщенко І. С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс"
до: 1) Запорізького обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
2) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України
про визнання поновленим договору оренди державного нерухомого майна,
21.06.2023 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" (далі - Товариство, скаржник) безпосередньо звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 (повний текст складено 17.10.2022) та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2022 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.
Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови Товариство не отримувало ані за допомогою почтового зв'язку, ані на електронну пошту, разом з тим повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 був направлений 17.10.2022 на адресу адвоката Кириченка Олександра Павловича, який діяв від імені Товариства на підставі договору про надання правової допомоги від 18.07.2022 та приймав участь в судовому засіданні 13.10.2022 під час винесення оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду, проте скаржник звертає увагу, що додатковою угодою від 15.10.2022 договір про правову допомогу з адвокатом Кириченко О. П. було розірвано, що є беззаперечною підставою для поновлення Товариству строку на касаційне оскарження судових рішень.
Оцінивши доводи в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Як убачається з оскаржуваної постанови в судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суду, яке відбулося 13.10.2022 брав участь представник Товариства - адвокат Кириченко О. П.
05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку змінюється порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Як з'ясовано Судом, представник Товариства Кириченко О. П. зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 282 ГПК (п.1 ч.1 ст.275 ГПК) Постанова про залиш. суд. ріш. без змін, а скарги без задоволення від 13.10.2022 у справі № 908/3345/21 (суддя Кощеєв Ігор Михайлович) надіслано в електронний кабінет одержувача: Адвокат Кириченко Олександр Павлович. Документ доставлено: 17.10.22 13:33?.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України ?Про адвокатуру та адвокатську діяльність? договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно частини 7 статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, відносини клієнта (Товариство) з його адвокатом (Кириченко О. П.) не є тими об'єктивними чинниками (підставами), які унеможливили своєчасне подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 17.10.2022, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 07.11.2022, у той час як касаційну скаргу було подано 21.06.2023, тобто через 7 місяців і 14 днів.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду, не наведено аргументів та не надано доказів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 21.06.2023, оскільки наведенні у клопотанні доводи, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 17.10.2022, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони.
Крім того, ураховуючи, що новий представник Товариства - адвокат Плецька Ю. В. представляє його інтереси згідно ордеру про надання правничої (правової) допомоги №1126438 від 20.06.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 06.06.2023, наведена скаржником підстава для поновлення строку на касаційне оскарження - розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатом Кириченком О. П. є недоречною, оскільки заміна представника не є тією обставиною, яка б свідчила про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Верховний Суд також бере до уваги і те, що повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.10.2022.
Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.
Зазначені обставини свідчать про те, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Таким чином касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" залишити без руху до 10.08.2023.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Волна-плюс" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді С. К. Могил
І. С. Міщенко