21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
21 липня 2010 р. Справа 11/248-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім
«Сонячна Долина», м. Одеса
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
с. Дяківці Літинського району
про стягнення 298 928,08 грн.
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу в загальному розмірі 298 928, 08 грн., з яких: основний борг - 261 115, 72 грн., 3 % річних від простроченої суми - 8 045, 17 грн. та сума індексу інфляції - 29 767, 19 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу № В/08-05816 від 24.10.2008р. укладеного між сторонами, позивач за накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 358 115 грн. за який останній зобов'язався провести розрахунки на умовах визначених п. 2.2. договору. В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач провів часткові розрахунки за отриманий товар, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 261 115,72 грн..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 13.11.2009р., 01.12.2009р., 24.12.2009р., 14.01.2010р., 09.02.2010р., 20.05.2010р., 29.06.2010р., щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові та витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвали суду направлені відповідачу за місцем реєстрації на адресу суду не повертались. До того ж, ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 97785.
Крім того, суд зауважує, що зловживаючи своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження процесуальних документів, відповідач оскаржував процесуальні документи в даній справі, які не підлягають оскарженню, чим перешкоджав виконанню вказаних ухвал суду та затягував розгляд справи.
Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Позивачем подано клопотання від 16.07.2010р. за № 489 про зобов'язання відповідача підписати акт звірки взаєморозрахунків у судовому засіданні.
Дане клопотання задоволенню не підлягає зважаючи на те, що суд ухвалами неодноразово зобов'язував сторін провести взаємозвірку заборгованості. В порушення ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість виконання ухвал суду, сторонами не виконано вказаної вимоги. До того ж, акт звірки є похідним документом, оскільки відображає позицію сторін щодо вказаних в ньому сум.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
24 жовтня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна Долина»(позивач, за договором Продавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу за № В/08-05816.
За умовами даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача за його попередніми заявками, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити масложирову продукцію (товар) у строки визначені даним договором.
На виконання умов договору позивач згідно накладних № Т0027414 від 24.10.2008р., № Т0029047 від 31.10.2008р., № Т0031112 від 08.11.2008р., № Т0034070 від 20.11.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 358 115 грн., який останній отримав на підставі довіреностей серії ЯПИ № 306051 від 23.10.2008р., № 306053 від 30.10.2008р., № 306054 від 07.11.2008р., № 306055 від 19.11.2008р..
Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата вартості товару проводиться Покупцем на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту передачі товару у власність Покупця, в грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.
Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку (а.с. 57-61), відповідач свої зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків за товар виконав частково в сумі 97 000 грн..
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за товар поставлений згідно договору купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивачем заявлено до стягнення 261 115,72 грн. основного боргу. Перевіривши вказаний розрахунок, судом з'ясовано, що останнім не вірно врахована сума коштів сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 4 від 26.01.2009р. (а.с. 59), оскільки враховано 3 999,28 грн., тоді як фактично перераховано 4000 грн..
За таких обставин, позивачем не вірно визначено розмір основного боргу, так як заборгованість за договором № В/08-05816 від 24.10.2008р. становить 261 115 грн..
Зважаючи на наведене вище, задоволенню відлягає вимога в частині стягнення основного боргу в розмірі 261 115 грн..
Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 3 % річних від простроченої суми - 8 045, 17 грн. та сума індексу інфляції - 29 767, 19 грн..
Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При підрахунку сум інфляційних та 3-х відсотків річних судом встановлено, що невірно визначена сума основного боргу не вплинула на суми заявлених до стягнення інфляційних та 3-х відсотків річних, а тому вказані суми підлягають до стягнення в повному обсязі.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
При розгляді справи судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 3780 від 03.11.2009р. зайво сплачено 0 грн. 72 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».
При розгляді справи також встановлено, що відповідач в порушення ст. 115 ГПК України ухилився від дій покладених на нього судом згідно ухвал від 13.11.2009р., 01.12.2009р., 24.12.2009р., 14.01.2010р., 09.02.2010р., 20.05.2010р., 29.06.2010р., зокрема не надав витребуваних доказів, а саме: договір купівлі-продажу № В/08-0816 від 24.10.2008р. та докази його виконання; довіреності на отримання товару за договором серії ЯПИ № 306051 від 23.10.2008р., № 306053 від 30.10.2008р., № 306054 від 07.11.2008р., №306055 від 19.11.2008р.; докази проведення часткових розрахунків за договором (первинні документи). Явки повноважного представника в судові засідання. Пояснень причин невиконання вимог суду останнім не надано.
Крім того, зловживаючи своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження процесуальних документів, відповідач оскаржував процесуальні документи в даній справі, які не підлягають оскарженню, чим перешкоджав виконанню вказаних ухвал суду та затягував розгляд справи.
За таких обставин суд вважає, що з відповідача слід стягнути в доход державного бюджету 1000 грн. штрафу у відповідності з ч. 5 ст. 82 ГПК України.
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна Долина» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код 32067506) 261 115 (двісті шістдесят одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. -основного боргу; 8 045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. -3% річних; 29 767 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 19 коп. -індексу інфляції; 2989 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. -витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 1000 (одну тисячу) грн. штрафу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В позові в частині стягнення 0,72 коп. основного боргу відмовити.
6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна Долина» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код 32067506) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 72 коп., перерахованих за платіжним дорученням № 3780 від 03 листопада 2009 року (оригінал платіжного доручення № 3780 від 03.11.2009р. міститься в матеріалах справи № 11/248-09).
7. Копію рішення направити сторонам .
Рішення оформлено та підписано 22.07.2010р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- позивачу (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16)
3- відповідачу (АДРЕСА_1)