21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
15 липня 2010 р. Справа 7/114-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра Пак", м. Київ.
до: Відкритого акціонерного тоариства "Вінніфрут", м. Калинівка, Вінницька область.
про визнання договору розірваним та припинення дії, що порушує право власності
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача: Гендель В. А. - представник за довіреністю б/н від 12.07.2010 року.
відповідача: не з'явився.
ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання розірваним з 30.05.2010 року договору оперативної оренди обладнання № 51-07-73OD від 03.10.2007 року, який було укладено між ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" та ВАТ "Вінніфрут" та зобов'язати відповідача припинити дії, що порушують право власності Позивача на обладнання.
Ухвалою від 21.06.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/114-10 та призначено до розгляду на 15.07.2010 року.
Однак відповідач в судове засідання не з'явився, не надав витребуваних судом доказів та не повідомив про причини своєї неявки.
При цьому суд констатує, що про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 20086542, яка підтверджує факт вручення останньому ухвали про порушення провадження у справі від 21.06.2010 року.
Також суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали від 21.06.2010 року про порушення провадження у справі, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
06.07.2010 року позивач подав до канцелярії суду клопотання про залишення позову без розгляду з урахуванням того, що господарським судом Вінницької області розглядається справа № 14/87-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра Пак" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про зобов'язання відповідача повернути позивачу передане обладнання.
Разом з тим, того ж дня позивач подав заяву згідно якої відкликає вищевказане клопотання.
За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
03.10.2007 року між ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" (орендодавець) та ВАТ "Вінніфрут" (орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання
Предметом даного договору є надання обладнання Орендарю в оперативне орендне користування і для комерційної експлуатації протягом строку оренди (п. 3.1 Договору).
В п. 3.2 Договору сторони передбачили, що Орендар використовуватиме і належним чином експлуатуватиме Обладнання протягом строку оренди від дати підписання Акта введення Обладнання в експлуатацію.
За використання Обладнання, починаючи з місяця підписання цього договору Орендар виплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 5007,00 грн. в місяць, включаючи ПДВ (п. 5.1 Договору).
При цьому орендар повинен здійснювати переказ платежів орендної плати протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунка Орендодавцем, але не пізніше 5 банківських днів з початку місяця наступного за місяцем, період якого підлягає оплаті (п. 5.7 Договору).
На виконання укладеного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором обладнання, що підтверджується Додатком № 2 "Форма Акта приймання".
Однак, як вказує позивач починаючи з березня 2009 року відповідач припинив проводити розрахунки по оренді. При цьому відповідач продовжує використовувати орендоване майно.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду довідку ПАТ "ІНГ Банк Україна" від 25.02.2010 року № 42336, довідки від 08.06.2010 року 3 64 та від 15.07.2010 року за підписом головного бухгалтера, рахунки-фактури, акти виконаних робіт тощо.
Враховуючи факт довгострокової відсутності надходження орендних платежів позивач своїм листом від 28.05.2010 року № 51 повідомив відповідача про відмову від укладеного договору.
При цьому в підтвердження направлення вказаного листа відповідачу позивач надав накладну (експедиторську розписку) № 10-8984-4250 від 28.05.2010 року оригінал якої оглянуто в судовому засіданні.
Проте позивач вказуючи, що незважаючи на отримання вищевказаного листа відповідач не повернув орендоване майно і продовжує використовувати його у зв'язку з чим просить суд визнати розірваним з 30.05.2010 року договору оперативної оренди обладнання № 51-07-73OD від 03.10.2007 року, який було укладено між ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" та ВАТ "Вінніфрут" та зобов'язати відповідача припинити дії, що порушують право власності Позивача на обладнання.
Із врахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про відмову в позові виходячи з наступних міркувань.
Із врахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про відмову в позові виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
При цьому частина 2 статті 19 Конституції вказує, що органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Також ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Слід вказати, що вимога про визнання договору розірваним не призводить до поновлення порушених прав, така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі. Вимога про визнання договору розірваним є встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Таким чином вимоги позивача про визнання розірваним з 30.05.2010 року договору оперативної оренди обладнання № 51-07-73OD від 03.10.2007 року, який було укладено між ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" та ВАТ "Вінніфрут" та зобов'язання відповідача припинити дії, що порушують право власності Позивача на обладнання задоволенню не підлягають.
Також суд звертає увагу на те, що на необхідності відмови в позові в разі невідповідності предмету позову встановленим законом або договором способам захисту прав наголошено в п.14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 року № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", а також постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 року № 10/732 та від 14.12.2004 року № 6/11.
Також слід зауважити, що відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, а у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним. Наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві предмет оренди в строки, передбачені договором найму (оренди), а якщо такі строки не визначені - в розумний строк (тобто строк, необхідний для підготовки предмету оренди для передачі наймачеві). Строк для повернення орендованого майна може бути встановлений наймачем у повідомленні про відмову від договору найму.
В разі здійснення права, передбаченого ст.782 ЦК України, наймодавець не має потреби додатково звертатися до суду з вимогою про розірвання договору найму. Судовий позов наймодавця до наймача можливий лише у випадку, якщо наймач не виконує вимогу наймодавця про повернення речі із користування.
Аналогічний припис міститься також в п.52 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".
Як було вказано відповідач не проводив розрахунки по орендній платі починаючи з березня 2009 року, позивачем було направлено лист про відмову від договору, з урахуванням чого договір оперативної оренди № 51-07-73OD від 03.10.2007 року виходячи з положень ст. 782 ЦК України є розірваним.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Принагідно суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом свого порушеного права обравши інший спосіб захисту - з вимогою про повернення обладання (що позивачем зроблено в іншій судовій справі № 14/87-10).
В зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до вимог ч.5 ст.49 ГПК України.
За письмовим клопотанням позивача 15.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 45, 46, ч.5 ст.49, ст.ст. 69, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" про визнання розірваним з 30.05.2010 року договору оперативної оренди обладнання № 51-07-73OD від 03.10.2007 року, який було укладено між ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак" та ВАТ "Вінніфрут" та зобов'язати відповідача припинити дії, що порушують право власності Позивача на обладнання відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 липня 2010 р.
віддрук.3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. Межигірська, 82, м. Київ, 04655.
3 - відповідачу - вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.