Дата документу 05.11.2021
Справа № 334/6665/16-ц
Провадження № 2/334/72/21
27 жовтня 2021 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.,
при секретарі судового засідання Алєйніковій О.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_7 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом відновлення теплопостачання, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном та стягнення моральної шкоди, -
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Концерну «МТМ», третя особа ОСОБА_7 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом відновлення теплопостачання.
Позов обґрунтований тим, що на підставі договору дарування від 24.12.2007 року ОСОБА_1 є співвласником 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування від 24.12.2007 року зареєстрованого нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Головатенко О.В., реєстровий № 3959 та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно ЗМБТІ 23.01.2008 року № 35438 в книзі 192.
Після укладання Договору дарування 01.05.2008 року ОСОБА_1 уклала Договір № 101391 про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Таким чином, під час набуття житла ОСОБА_1 було підключене централізоване опалення і постачання гарячої води. Ніхто ніяких претензій не виказував, заперечень щодо користування трубопроводом теплопостачання не було.
На момент звернення до суду у ОСОБА_1 на введенні трубопроводів опалення на квартиру АДРЕСА_2 встановлений теплолічильник, роботи по такій установці було виконанні по Інвестиційній програмі Концерну МТМ, що підтверджується Актом від 1.09.2016 року Філії Концерну Міські теплові мережі Дніпровського районну.
Фактично будинок поділений на квартири та має 4 квартири. У власності ОСОБА_9 знаходиться квартира АДРЕСА_2 .
Іншими співвласниками будинку є ОСОБА_7 , який є власником квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 та ОСОБА_5 , яка є власницею квартири АДРЕСА_5 .
13.06.2016 року мешканець квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , обрізав трубу теплопостачання, що веде до квартири АДРЕСА_4 , яка належить позивачці, що було встановлено інспектором Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Зеленько О.О.
14.06.2016 року мешканець квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 , не дає встановити лічильник, що було встановлено інспектором Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Яковенко М.В.
13.06.2016 року під час обрізки труби теплопостачання ОСОБА_10 зверталась до поліції у Дніпровському районні, але Висновком за результатами розгляду повідомлення громадянки від 13.06.2016 року та від 14.06.2016 року у зв'язку із відсутністю кримінального правопорушення перевірку заяви припинено та запропоновано звернутися до суду для вирішення питання згідно чинного законодавства.
23.06.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Концерну «Міські теплові мережі» у Дніпровському районні м. Запоріжжя, про що представниками МТМ було складений Акт в якому було встановлено, що на спадаючему та зворотному трубопроводі опалення (повітряний спосіб прокладки) виконаний видимий розрив. Ділянка трубопроводу, по якому здійснюється теплопостачання квартири АДРЕСА_6 мм L = 13,3 х 2 м демонтований. Згідно схем розділу балансової належності даний трубопровід находиться на балансі Користувачів.
2.07.2016 року позивачка отримала листа № К-0575 районної адміністрації ЗМР по Дніпровському районну про розгляд звернення ОСОБА_1 , в якому повідомлено, що ОСОБА_11 , мешканцям кв. АДРЕСА_7 направлено лист з роз'ясненням щодо необхідності згідно ст. 103-109 Земельною кодексу України дотримуватись правил добросусідства.
27.07.2016 року позивачка отримала листа № 16-0575 районної адміністрації ЗМР по Дніпровському районну, що частка трубопроводу, що проходить по території ОСОБА_5 демонтовано. ОСОБА_5 дозволу на прокладення трубопроводу по своїй земельній ділянці не надавала. За інформацією МТМ технічної можливості для перенесення мережі центрального опалення та підключення квартири АДРЕСА_8 з іншої точки немає.
ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості користуватися, своєю власністю, - квартирою, яка є єдиним житлом для ОСОБА_1 , пенсіонерки.
ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права, оскільки будь якого альтернативного виду опалення квартира не має. Немає підключення до газу, немає пічного опалення.
Пенсіонерка є людиною похилого віку у віці 70 років. Є хворою людиною, а відсутність опалення квартири поставить її на межу виживання у власній квартирі не за її провиною, або бажанням.
ОСОБА_6 проживає в квартири АДРЕСА_5 з початку 2016 року, зробив ремонт та здійснює прибудову до будинку.
Спірна ділянка трубопроводу теплопостачання проходила по забору який розмежує прохід між ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Дозволу на такий демонтаж в мене ніхто не питав та не пропонували вирішити це питання.
ОСОБА_5 є власницею цієї квартири та повинна була знати про такі наміри та дії ОСОБА_6 .
Дії відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є протиправними, зухвалі та необґрунтовані.
Просила усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності а саме користуванням 1/4 частиною житлового будинку АДРЕСА_9 шляхом зобов'язання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Концерн «МТМ» відновити трубопровід центрального опалення і постачання гарячої води, зобов'язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом невтручання трубопроводу центрального опалення і постачання гарячої води.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові. Заперечив можливість задоволення зустрічного позову. З мотивів, викладених у запереченні. Вказала, що ОСОБА_5 не доведено факт самовільного розміщення конструкції мережі. Трубопровід опалення існував на момент придбання квартири ОСОБА_1 . Вимоги про підключення теплопостачання квартири АДРЕСА_2 з іншої точки не можуть бути задоволені до вирішення питання демонтажу системи теплопостачання квартири у будинку з дотримання порядку, встановленого законодавством. Також позивачкою за зустрічним позовом не доведено заподіяння їй моральної шкоди протиправними діями ОСОБА_1 .
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася. До суду надала зустрічний позов до ОСОБА_1 , Концерну «МТМ», третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном та стягнення моральної шкоди.
Зустрічний позов обґрунтований наступним.
3 22 жовтня 1998 року на підставі договору дарування серія ААН N6749876, засвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Кікоть А.Г. та зареєстрованого 06 листопада 1998 року у реєстровій книзі №192 під №35438, позивач є власником 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_10 . Зазначений житловий будинок є садибою, поділений на чотири частини, які також мають всі ознаки садиби і, для зручності, умовно позначаються як «квартира», Одна з яких, а саме №2 належить позивачу за зустрічним позовом, №1 та №3 - ОСОБА_7 №4 - ОСОБА_1 .
У квартирі АДРЕСА_5 (надалі Садиба) з 23 грудня 2006 року, тобто з моменту реєстрації проживає ОСОБА_4 (надалі Третя особа) зі своєю сім'єю. Позивач є лише власником зазначеної частини садиби і з цього часу там не проживає.
Відповідно до ч.1 ст.381 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
У вересні 2016 року після отримання листа №4567/09 від 29 серпня 2016 року з філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району (надалі Лист), Позивачу стало відомо про укладення між ОСОБА_1 та Концерном «Міські теплові мережі» договору №101391 від 01 травня 2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Після ознайомлення із Договором, що міститься серед додатків до позовної заяви, де міститься схема меж поділу теплової мережі, позивачу стало відомо, що по-перше: місцем прокладення мережі, за допомогою якої здійснюється підключення ОСОБА_1 до мереж Концерну «МТМ», відповідно до схеми, є житлова частина садиби, що не відповідає дійсності, так як фактично зазначену мережу прокладено на відстані 13,3 м від місця, зазначеного у схемі; по-друге: мережу прокладено таким чином, що у двох місцях вона проходить по присадибній ділянці, що перебуває у приватній власності позивача, а саме частинами, довжиною, відповідно, 8,3 м та 2,5 м, що розташовані поблизу від межі присадибної ділянки позивача у напрямку вулиці Мурманській у м. Запоріжжі.
Про факт здійснення теплопостачання до квартири ОСОБА_1 через присадибну ділянку позивача стало відомо у жовтні 2015 року після отримання останнім на своє ім'я листа від структурного підрозділу Концерну «МТМ» за вих. №5009/09 від 19 жовтня 2015 року про розірвання договору з позивачем, хоча, фактично та той час його було розірвано. У відповіді від 28.10.2015р. на зазначений лист позивач за зустрічним позовом звертався до Концерну «МТМ» з роз'ясненням підстав прокладення по присадибній ділянці позивача за зустрічним позовом мереж, за допомогою яких здійснюється опалення будинку, ОСОБА_1 . Звернення зареєстровано у канцелярії Концерну «МТМ» під вх.№3175 від 28.10.2015р., однак, до теперішнього часу позивачка за зустрічним позовом відповідь так і не отримала; по-третє: спірні частини мережі побудовано самочинно, тобто без відома та погодження із позивачем за зустрічним позовом.
Спірні частини мережі являють собою безпосередньо труби теплопостачання, які за допомогою зварювання приєднано до металевої конструкції, що має бетонний фундамент. Таким чином спірні частини мережі являють собою неподільну споруду, їх переміщення без знецінення та зміни призначення є неможливим (після демонтажу споруди, вона перетвориться на металобрухт). Тобто Спірні частини мережі є нерухомою річчю, спорудою.
Відповідно до ст.376 ЦК України «житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього».
Відповідно до інформації, зазначеної у актах обстеження мереж теплозабезпечення від 23 червня та 01 вересня 2016 року (надалі Акти), складеного представниками Концерну «МТМ» без запрошення та участі позивача за зустрічним позовом. Встановлено, що спірні частини мережі перебувають на балансі ОСОБА_1 . Зазначене доводить факт самочинного будівництва саме ОСОБА_1 спірних частин мережі на земельній ділянці позивача.
Крім того, спірні частини мережі збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва «трубопроводу централізованого опалення».
ОСОБА_1 жодного разу з пропозицією/вимогою встановити земельний сервітут для будівництва «трубопроводу централізованого опалення» до позивача не зверталася, земельний сервітут з цього приводу в установленому законом порядку не реєструвався.
Позивач за зустрічним позовом заперечує проти визнання права власності на спірну частину мережі за ОСОБА_1 , перебування зазначеної споруди порушує право власності позивача на присадибну ділянку у вигляді вільного користування нею позивачем, а також третьою особою, та членів її сім'ї за цільовим призначенням - для ведення присадибного господарства, а також засмічує земельну ділянку позивача скловолокном, що є ізолюючим покриттям спірних частин мереж.
Будівництво спірних частин мережі на земельній ділянці позивача та користування нею ОСОБА_1 стало можливим внаслідок складення Концерну «МТМ», по-перше, недостовірної щодо місця прокладення мережі теплопостачання до садиби ОСОБА_1 , схеми межі поділу теплової мережі, що є невід'ємним додатком до Договору, а, по-друге, без відома та погодження з позивачем, тобто незаконно.
На час подання зазначеної позовної заяви спірні частини мережі перебувають на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності позивачу, засмічення ізолюючим матеріалом теплової мережі з боку межі земельних ділянок між позивачем та ОСОБА_1 продовжується. Тобто перешкоди у здійсненні права користування Позивачем своїм майном тривають.
Неможливість повноцінно користуватися своїм правом власності на присадибну ділянку спричиняє позивачу постійний фізичний дискомфорт та сильні душевні страждання, що проявляється у загостренні наявних у позивача хронічних хвороб.
Позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 , усунути перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_12 шляхом знесення самочинно збудованих споруд - труб теплопостачання, довжиною відповідно, 8,3 м та 2,5 м, які за допомогою зварювання приєднано до металевої конструкції, що має бетонний фундамент та розташовані на території земельної ділянки ОСОБА_5 поблизу від межі зазначеної присадибної ділянки у напрямку вулиці Мурманській у місті Запоріжжі, за допомогою якої здійснюється підключення квартири АДРЕСА_1 до теплової мережі, власником якої є Концерн «Міські теплові мережі» та відновлення стану земельної ділянки, який існував до зведення зазначеної споруди за рахунок ОСОБА_1 ; зобов?язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_12 шляхом проведення робіт по ??випробуванню на міцність та щільність ділянки мережі теплопостачання довжиною 10 м, що проходить безпосереднє по межі між присадибними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; ??відновленню ізолюючого матеріалу ділянки мережі теплопостачання довжиною 10 м, що проходить безпосередньо по межі між присадибними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , за рахунок ОСОБА_1 ; ???зобов?язати Концерн «Міські теплові мережі» усунути перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_12 , шляхом зміни місця підключення квартири АДРЕСА_1 до власної теплової мережі та схеми межі поділу теплової мережі, що є невід'ємним додатком до договору №101391 від 01 травня 2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ОСОБА_1 ; стягнути моральну шкод в розмірі 10000 грн.
У зустрічному позові ОСОБА_5 також заперечила можливість задоволення первісного позову.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 підтримав зустрічну позовну заяву та заперечив можливість задоволення первісного позову.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився. Надав відзив на первісну позовну заяву, в якій зазначив, що він не обрізав трубу опалення. Вказана обставина поліцією не встановлена. Він проживає за іншою адресою. Просив відмовити у задоволенні первісного позову.
Представником відповідача за первісним позовом Концерн «МТМ» подано заперечення на первісний позов, вказуючи, що відповідно до схем розподілу балансової приналежності даний трубопровід знаходиться на балансі споживачів, тому концерн не є належним відповідачем. Також представником подано заперечення на зустрічний позов. Концерном не вчиняються дії щодо створення перешкод будь-кому з власників будинку.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог стосовно Концерну «МТМ».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного.
Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 24.12.2007 року ОСОБА_1 отримала у дар від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
01 травня 2008 року між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 укладено договір №101391 про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Відповідно до висновку за результатами розгляду повідомлення громадянина від 13.06.2016 року до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області звернулася ОСОБА_1 із заявою про вжиття заходів стосовно сусіда, який обрізав трубу теплопостачання.
Відповідно до висновку за результатами розгляду повідомлення громадянина від 14.06.2016 року до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області звернулася ОСОБА_1 із заявою про вжиття заходів стосовно сусіда ОСОБА_6 , який не дає встановити лічильник тепла.
Згідно з актом від 23.06.2016 року представниками Концерну «МТМ» оглянуто вхід опалення на житловий будинок та встановлено, що на вхідному та зворотному трубопроводах опалення виконаний видимий розрив, ділянка трубопроводу, яким здійснюється теплопостачання квартири АДРЕСА_2 демонтований.
Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 22.10.1998 року ОСОБА_5 отримала у дар від ОСОБА_14 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
Згідно частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За положеннями статті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпоряджатись своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.
Відповідно до доказів, наданих суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
Частини вказаного будинку між сторонами в натурі не виділені. Між співвласником не укладалися договору щодо визначення порядку користування будинком.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Таким чином, установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.
З урахуванням наведеного суд не може погодитись з доводами позивача за первісним позовом про створення їй перешкод у користуванні своєю власністю, оскільки питання про опалення житлового будинку (частини будинку) має бути вирішено між співвласниками шляхом домовленості чи укладання договору, а у випадку незгоди співвласників - в судовому порядку з одночасним вирішенням питання про визначення порядку користування спільним майном (будинком) або виділенням частки будинку в натурі.
Також в судовому засіданні не було доведено вчинення дій ОСОБА_8 щодо створення перешкод позивачці у користуванні власністю.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач за зустрічним позовом зазначає про порушення відповідачем його прав у користуванні належної на праві власності присадибною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_12 .
У пунктах 38, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення».
В судовому засіданні не було доведено, що відповідач за зустрічним позовом чинить перешкоди позивачці у володінні земельною ділянкою.
Позивач, обґрунтовуючи наявність перешкод у здійсненні права власності нерухомого майна, не надав суду правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку .
За вказаних обставин зустрічні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права власності не підлягають задоволенню.
Статтею 23 ЦПК України визначено підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.
З урахуванням того, що в судовому засіданні не було доведено, що саме внаслідок дій відповідача ОСОБА_1 позивачці за зустрічним позовом було моральну шкоду, то вимоги про ї відшкодування також не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_7 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом відновлення теплопостачання.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном та стягнення моральної шкоди
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст виготовлений 05 листопада 2021 року.
Суддя О.М. Гнатюк