Справа № 640/11730/22 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
04 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Губської Л.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановленні пенсії у фіксованому розмірі - 11 383,28 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 лютого 2022 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року даний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановленні пенсії у фіксованому розмірі - 11 383,28 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2022 року про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду щодо можливості здійснення перерахунку пенсії після рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року у справі № 640/8950/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволення позові у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером та з 01 березня 2019 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, по справі № 640/8950/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 березня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016-2018 роки і виплатити ОСОБА_1 недоотриману з 01 березня 2019 року пенсію.
26 травня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з проханням роз'яснити чому не перераховано пенсію за відпрацьований ним час.
Листом від 02 червня 2022 року № 11161-10403/К-02/8-2600/22 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило, що відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року по справі № 640/8950/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити гр. ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки з 01 березня 2019 року.
На виконання зазначених рішень суду, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2019 року та пенсію встановлено у фіксованому розмірі - 11 383,28 грн.
З огляду на зазначене, пенсія не підлягає перерахунку відповідно до прийнятих законодавчих актів.
Позивач повторно звернувся з заявою від 20 червня 2022 року з проханням здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 27 червня 2022 року № 13456-12901/К-02/8-2600/22 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року у справі № 640/8950/19 позивачу проведено перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки з 01 березня 2019 року, пенсію встановлено у фіксованому розмірі - 11 383,28 грн, яка не підлягає проведенню перерахунків відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, колегія суддів виходила з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-VI передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж (абзац 2 частини 1 статті 40 цього Закону).
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-VI за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-VI у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.
Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до пункту 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно з абзацом 4 пункту 1.7 розділу 1 Порядку якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Згідно пункту 2.7. розділу ІІ Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Пунктом 4.1. розділу ІV вказаного Порядку передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Як встановлено судом першої інстанції, пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу перерахована з 17 грудня 2020 року на підставі рішення суду з розрахунком загального страхового стажу 42 роки 11 місяців 18 днів, з них після 01 січня 2004 року - 9 років 10 місяців 0 днів.
З наданої позивачем довідки з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) вбачається, що позивач працював у період з 2019 по 2021 рік та отримував дохід, з якого сплачувались страхові внески.
Отже, з врахуванням вищезазначених норм законодавства, пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той, з якого була обчислена пенсія, за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону № 1058-ІV.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року у справі № 640/8950/19 є помилковим, оскільки наявність розрахованої «твердої» чи «фіксованої» суми пенсії жодним чином не перешкоджає проведенню наступних перерахунків пенсії відповідно до встановлених правил та процедур, а визначена цим рішенням суду сума пенсії не є граничною та такою, що обмежена можливістю проведення наступних перерахунків.
За таких обставин протиправним є обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві можливості проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням вищевказаної суми за рішенням суду як граничної суми пенсії, оскільки наведене не встановлено статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не вказує на те, у чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права. Зміст апеляційної скарги не розкриває суть порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, яку саме нopмv порушено, у чому полягає таке порушення та чи є таке порушення підставою для скасування рішення.
Так, відповідно до п. 6 ч. 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Натомість, в апеляційній скарзі лише процитовано норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та якими суд першої інстанції мотивував своє рішення. При цьому, відповідач не навів жодних доводів, які б вказували на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії.
В той же час, всі аргументи Головного управління ПФУ у м. Києві, зазначені ним у відповідях на заяви позивача, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Л.В. Губська
Є.І. Мєзєнцев