Постанова від 04.07.2023 по справі 513/324/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 513/324/23

Перша інстанція: суддя Бучацька А.І.,

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - адвоката Феленка Сергія Олександровича

представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Ковальчук Вікторії Михайлівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА № 00004265 від 26 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд скасувати постанову серії АА № 00004265 від 26.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що згідно з оскаржуваною постановою, 07 грудня 2022 року о 07 год. 15 хв. за адресою М-04, км 186+337 зафіксовано транспортний засіб марки FREIGHTLINER COLUMBIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , він допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 27,013% (10,805 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,675% (3,762 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тон та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень.

Позивач вказував, що до належного йому тягача марки FREIGHTLINER COLUMBIA, деражвний номерний знак НОМЕР_2 , було причеплено напівпричіп-контейнеровоз-Е категорії СЕ марки BLUMHARDT модель CВV, державний номерний знак НОМЕР_3 , а відповідно до підпункту б пункту 22.5 ПДР України дозволено рух транспортних засобів та їх составів, зокрема трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м, якщо його фактична маса не перевищує 44 тони.

Позивач вважав, що постанова серії АА № 00004265 від 26.01.2023 не відповідає нормам КУпАП, вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512.

Зокрема, позивач звертав увагу на те, що в постанові не міститься інформація щодо дати і часу фіксації вимірювання, смуги руху, напрямку руху, максимально дозволеного навантаження на вісь, марки, моделі, державного номерного знаку спеціалізованого напівпричепа, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактичної шинністі (кількість коліс) на вісі, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Крім того, на джумеу позивача, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті всупереч вимогам ст.280 КУпАП не з'ясовано усі істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не ідентифіковано зображений на фотознімку з Сервісу перевірки адміністративних правопорушень, напівпричіп-контейнеровоз-Е категорії СЕ марки BLUMHARDT модель CВV, днз НОМЕР_3 , неправильно визначено максимально допустиму вагу транспортного засобу (40 т замість 44 т), що призвело до неправильного визначення відсотку перевищення фактично зафіксованого параметру ваги над нормативно дозволеним.

Позивач також вказував, що він не був стороною угоди про перевезення, тому копія товаро-транспортної накладної у нього відсутня, що на його думку, спростовує доводи відповідача про те, що загальна маса транспортного засобу становила 50805 кг, а навантаження на строєні осі - 27762 кг.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року в відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що відповідачем у Постанові зроблено помилковий висновок про те, що перевезення здійснювалося виключно транспортним засобом FREIGHTLINER COLUMBIA, днз НОМЕР_2 , оскільки вказаний транспортний засіб є тягачем, тоді як технічна конструкція тягача не передбачала перевезення вантажів без приєднаного до нього напівпричепу.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що в оскаржуваній Постанові не міститься інформація щодо марки, моделі, державного номерного знаку спеціалізованого напівпричепа; категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу.

Додатково апелянт вказує, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що а ні Постанова, а ні відомості Сервісу перевірки адміністративних правопорушень не містять доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу Позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач, послається на правомірність оскаржуваного рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 26 січня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00004265, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 гривень (а.с.21, 68).

Як зазначено в постанові, 07 грудня 2022 року о 07 год. 15 хв. за адресою М-04 км 186+337 Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки FREIGHTLINER COLUMBIA, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 27,013 % (10,805 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,675 % (3,762 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Фіксація правопорушення здійснена в автоматичному режимі приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM20 WAGA-WIM35 № 7, свідоцтво про повірку транспортного засобу № UA.TR.113-0619/05F-21 дійсне до 22.07.2022 року.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки FREIGHTLINER, модель COLUMBIA, спеціалізованого вантажного - спеціалізованого сідлового тягача-Е, білого кольору, повною масою 24000 кг, масою без навантаження 7200 кг, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 встановлено, що власником транспортного засобу марки BLUMHARDT модель CВV, н/причепа-контейнеровоза-Е, повною масою 35500 кг, масою без навантаження 5750 кг, деражвний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_2 (а.с. 16).

Як встановлено з копії договору оренди, посвідченого 09 квітня 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 335, ОСОБА_1 передав в оренду строком на п'ять років Товариству з обмеженою відповідальністю "ИВМ ГРУП" в особі представника Голякова Михайла Євдокимовича транспортні засоби, серед яких транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель COLUMBIA, тип спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.17-18).

З копії договору оренди, посвідченого 09 квітня 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 336, вбачається, що ОСОБА_2 передав в оренду строком на п'ять років Товариству з обмеженою відповідальністю "ИВМ ГРУП" в особі директора Голякова Ігоря Михайловича транспортні засоби, серед яких транспортний засіб марки BLUMHARDT модель CВV, н/причіп-контейнеровоз-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.19-20).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі-Закон № 3353-XII) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху ДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV (Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

За пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до підпункту б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів:

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Пунктом 4 Правил № 30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативни (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 № "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі Порядок № 1174).

Згідно з п.2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.

Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку № 1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.

Згідно з п. п. 7, 9 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 засіб вимірювальної техніки повинен відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, що стосуються даної категорії засобу вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричепом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

При цьому, сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів.

Згідно з пунктом 2.13 Правил дорожнього руху, транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Відповідно до постанови серії АА № 00004265 від 26.01.2023, кількість вісей транспортного засобу FREIGHTLINER COLUMBIA деаржавний номерний знак НОМЕР_1 - 6 шт., загальна маса 56450 кг. Зазначене також підтверджується інформаційною карткою габаритно-вагового контролю до постанови серії АА № 00004265 від 26.01.2023 (а.с. 68, 70).

Як встановлено судом та представником позивача не заперечується, вказаний в постанові транспортний засіб складався з трьохвісного сідлового тягача FREIGHTLINER COLUMBIA державний номерний знак НОМЕР_1 та трьохвісного спеціалізованого напівпричепу BLUMHARDT CВV, днз НОМЕР_3 .

Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема:

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Аналіз вищевказаних норм в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху повна маса 44 тони встановлена у разі здійснення трьохвісним автомобілем з трьохвісним напівпричепом перевезення вантажу в контейнерах або в змінних кузовах.

З свідоцтва про реєстрацію напівпричепу-контейнеровозу-Е, марки BLUMHARDT модель CВV, днз НОМЕР_3 , вбачається, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення вантажу та контейнерів.

Пункт 2 частини другої статті 32 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що користувачі автомобільних доріг зобов'язані, зокрема: використовувати транспортні засоби, конструкція та технічний стан яких відповідають вимогам установлених в Україні правил, норм

В абзаці 4 глави І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (далі - Наказ №363), визначено, що вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Універсальні контейнери (ГОСТ 18447-79) використовується для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, укрупнених вантажних одиниць і дрібноштучних товарів.

Спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74).

Контейнер-платформа - вантажна платформа з конструктивними особливостями і розмірами основи контейнера.

Пунктами 17.1 -17.5 Наказу № 363 встановлено, що універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування:

- розпізнавальний знак;

- номер контейнера;

- найменування власника контейнера;

- вантажність і маса тари контейнера, кг;

- внутрішній об'єм контейнера, куб.м;

- місце, місяць і рік виготовлення контейнера;

- час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).

Пунктом 17.15 Наказу № 363 передбачено, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Пунктом 15 Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі- Наказ № 644), визначено, що спеціалізовані великовантажні контейнери: рефрижераторні (ізотермічні), танки-контейнери (контейнери-цистерни), хопери-контейнери повинні відповідати вимогам міжнародного стандарту ICO. На них повинні бути нанесені такі трафарети:код власника і номер контейнера; код країни, код типорозміру контейнера; маса брутто і власна маса контейнера; табличка про допущення контейнера до експлуатації за умовами безпеки згідно з ГОСТ-25588-83; табличка про допущення перевезення вантажів за митними печатками та пломбами згідно з ГОСТ-25588-83; дата чергового планового ремонту.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

З доданих до оскаржуваної постанови фотознімків встановлено, що металева конструкція, яку перевозив трьохвісний сідловий тягач позивача з трьохвіснеим напівпричіпом, має тентовваний верх та не містить жодного маркування та опломбування (а.с.73).

При цьому, апелянтом не надано належних доказів того, що під час проведення габаритно-вагового контролю здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальному, спеціальному контейнері або в спеціалізованому контейнері-платформі згідно з їх призначенням.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що вказаний транспортний засіб здійснював перевезення одного змінного кузова загальною довжиною до 13,176 м.

Автотранспортний засіб зі зміним кузовом - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний пристроєм для установки та знімання швидко відокремлюваного від шасі кузова, установлюваного при зніманні на опори чи дорожню поверхню. Для перевезення змінних кузовів найчастіше використовуються шасі одиночних автомобілів і напівпричепів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі Порядок № 1388).

Положеннями п. 1 Порядку № 1388 визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до абзаців 1,7 п.37 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), а також за умови відповідності переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті змін в ній.

Відомості щодо переобладнання вказаного напівпричепу для перевезення змінного кузова в особливих примітках зазначеного свідоцтва відсутні.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивач не здійснював вантажні перевезення контейнера або змінного кузова в розумінні положень чинного законодавства.

За таких обставин, з огляду на встановлені в оскаржуваній постанові зафіксовані параметри транспортного засобу, зокрема, кількість вісей 6, та дані свідоцтв про реєстрацію сідлового тягача, напівпричепу, у спірному випадку зафіксований транспортний засіб - трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом.

Таким чином, максимально допустиме навантаження для транспортних засобів апелянта, відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 ПДР України, становить 40 т.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до результатів автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 07.12.2022 року, вагові параметри вказаного транспортного засобу становлять 56450 кг при максимально дозволеній вазі 40 тон, що перевищує нормативно допустимі вагові обмеження на 10,805 кг, що становить 27.013 % (а.с. 71).

З апеляційної скарги вбачається, що позивач, як на протиправність оскаржуваної постанови, посилається на відсутність у постанові повного обсягу відомостей, які повинні бути у них зафіксовані, та на відсутність у постанові зафіксованого факту перевищення нормативних параметрів.

З цього приводу апеляційний суд зазначає таке.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому Постановою КМУ від 27.12.2019 року №1174 (далі - Порядок №1174).

Відповідно до п.2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно п.4 Порядку №1174, основними функціями системи, зокрема, є: створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; перевірка цілісності і достовірності файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів; забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи.

Пунктом 7 Порядку №1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ від 24.02.2016 року №163. (п.8 Порядку №1174)

Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. (п.11 Порядку №1174)

Згідно положень п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. (п.14 Порядку №1174)

Згідно п.15 Порядку №1174, метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Порядком №1174 встановлено, що під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.

Отже, з наведеного вбачається, що виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється, зокрема, шляхом автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу, визначати кількість осей транспортного засобу, вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу, тощо.

В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу, тощо.

Система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену у відповідності до ст. 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри які перевищують нормативи; метадані, сформовані автоматичним пунктом - комплексом технічних засобів.

Відповідно до п.17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова не містить повного обсягу відомостей, які повинні бути у ній зафіксовані, спростовуються положеннями діючого законодавства та є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року у справі № 513/324/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 04.07.2023

Суддя-доповідач С.Д. Домусчі

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький

Попередній документ
112007881
Наступний документ
112007883
Інформація про рішення:
№ рішення: 112007882
№ справи: 513/324/23
Дата рішення: 04.07.2023
Дата публікації: 07.07.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.07.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 03.03.2023
Предмет позову: скасування постанови про адміністративне правопорушення АА №00004265 від 26.01.2023 року за ч. 2 ст.132-1 КУпАП
Розклад засідань:
10.04.2023 14:30 Саратський районний суд Одеської області
15.05.2023 10:00 Саратський районний суд Одеської області
04.07.2023 14:30 П'ятий апеляційний адміністративний суд