П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р. Категорія 102080000м. ОдесаСправа № 420/10986/21
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
час і місце ухвалення: не зазначено, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
представник позивачаСоколов Д.С. (адвокат; ордер)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особі без самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особі без самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що 23.04.2021 року він звернувся до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Разом з тим, 04.06.2021 року в.о. начальником Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, який вмотивований тим, що подана ОСОБА_1 ідентифікаційна картка, видана Департаментом статистики та реєстрації Міністерства внутрішніх справ Ісламської Республіки Афганістан 09.01.2019 року не легалізована у встановленому законодавством порядку. Позивач зазначає, що він є особою яка потребує додаткового захисту та з урахуванням переслідування у Ісламській Республіці Афганістан, останній має право та безпосередньо зобов'язаний приписами законодавства України не контактувати з органами країни його громадянського походження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.06.2021 року про відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Зобов'язано Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме змінити ім'я нареченого з « ОСОБА_2 » на вірне « ОСОБА_3 ».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що в актовому запису про шлюб заявника зазначено ім'я та прізвище « ОСОБА_2 », по батькові не зазначено. Суд першої інстанції у резолютивній частині свого рішення зазначив, «внести зміни до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: змінити ім'я нареченого з « ОСОБА_2 » на вірне « ОСОБА_3 », однак це суперечить даним зазначеним у посвідченні особи, яка додаткового захисту НОМЕР_1, виданого ДМС України від 12.05.2020 року. У вказаному посвідченні зазначено прізвище, ім'я по батькові « ОСОБА_1 », що унеможливлює внесення змін до актового запису про шлюб заявника, у зв'язку з розбіжностями у написанні прізвища, імені, по батькові, що суперечить даним які зазначені у актового записі про шлюб заявника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
04.06.2021 року в.о. начальником Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, вмотивований тим, що подана ОСОБА_1 ідентифікаційна картка, видана Департаментом статистики та реєстрації Міністерства внутрішніх справ Ісламської Республіки Афганістан 09.01.2019 року не легалізована у встановленому законодавством порядку.
Позивач не погоджується з висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 04.06.2021 року, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, що згідно посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту CP 000869, видане позивачу Державною міграційною службою України від 11.02.2021 року його повне ім'я « ОСОБА_1 », суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.06.2021 року про відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У цій справі спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), шляхом змінити ім'я нареченого з « ОСОБА_2 » на вірне « ОСОБА_3 ».
Висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, вмотивований тим, що подана ОСОБА_1 ідентифікаційна картка, видана Департаментом статистики та реєстрації Міністерства внутрішніх справ Ісламської Республіки Афганістан 09.01.2019 року не легалізована у встановленому законодавством порядку.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в актовому запису про шлюб заявника зазначено ім'я та прізвище « ОСОБА_2 », по батькові не зазначено. Суд першої інстанції у резолютивній частині свого рішення зазначив, «внести зміни до актового запису про шлюб № 1311 від 04.09.2019 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: змінити ім'я нареченого з « ОСОБА_2 » на вірне « ОСОБА_3 », однак це суперечить даним зазначеним у посвідченні особи, яка додаткового захисту НОМЕР_1, виданого ДМС України від 12.05.2020 року. У вказаному посвідченні зазначено прізвище, ім'я по батькові « ОСОБА_1 », що унеможливлює внесення змін до актового запису про шлюб заявника, у зв'язку з розбіжностями у написанні прізвища, імені, по батькові, що суперечить даним які зазначені у актового записі про шлюб заявника.
За правилами частини 1, 2 та 3 статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 цього Закону).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 указаного Закону).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі -Правила №96/5).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Пункту 2.1 Правил, визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
За пунктом 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Відповідно до пункту 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
За змістом пункту 2.13 Порядку підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: 2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до пункту 2.13.12. Порядку внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має право вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17 та від 23 січня 2019 року у справі №807/45/17, а також в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №820/5198/16, від 13 травня 2021 року у справі №640/11556/20.
Об'єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб'єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 29 листопада 2022 року по справі № № 280/956/22.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У цьому спорі належним і ефективним захистом порушеного права позивача буде визнання протиправною відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану і зобов'язання відповідача внести відповідні зміни. З метою надання йому цього захисту спір повинен розглядатися «судом, встановленим законом», тобто судом, який вправі перевіряти юридичні факти, зокрема щодо зміни імені фізичної особи і наявності достатніх підстав для внесення відповідних змін до актового запису цивільного стану про шлюб. Однак, адміністративний суд в силу закону не наділений повним спектром таких повноважень, а отже, колегія суддів вважає, що спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року по справі № 420/10986/21, - скасувати.
Провадження у справі № 420/10986/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особі без самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 05 липня 2023 року.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький