П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3357/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, прийняте у складі суду судді Попова В.Ф. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії щодо відмови в підготовці та надані оновленої довідки про розмір грошового забезпечення,-
У лютому 2023 року адвокат Гришко Сергій Олександрович звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01. 2020 року. 01.01.2021 року, 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення з 01.02,2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року та на 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01 2021 року, 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення з 01.02.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
25 квітня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд винести додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що при винесенні зазначеного додаткового рішення судом під було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та здійснено висновки, які не відповідають наявним обставинам, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що заява про ухвалення додаткового рішення з додатками на адресу відповідача області не надходило, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості надати клопотання про зменшення судових витрат. На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що ця справа є малозначною справою, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення сторін. Предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Крім того, за доводами апелянта, позовна заява ґрунтується на сталій судовій практиці аналогічної категорії справ, та фактично відтворює висновки Верховного Суду, які були зазначені у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21. Крім того, за доводами апелянта, судом першої інстанції не було враховано те, що заявлена сума витрат значно перевищує погодинні розміри оплати праці.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року було винесене в порядку письмового провадження, судом першої інстанції було правомірно розглянуто заяву представника позивача про винесення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат в порядку письмового провадження. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу апелянта, що вказана заява була направлена на електронну адресу відповідача, яка міститься на офіційному сайті Міністерства Оборони України, при цьому КАС України не передбачено обов'язку сторони направляти клопотання про ухвалення додаткового рішення на адресу іншої сторони, а відповідач фактично скористався своїм правом на незгоду із розміром компенсованих витрат на правничу допомогу шляхом подання апеляційної скарги, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві представник позивача просив суд, що керуючись ч.8 ст. 139 КАС України надасть докази понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. у формі попередньої заяви (докази будуть надані у встановленому процесуальним законом порядку - не пізніше ніж на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду) судові витрати в справі покласти на відповідача (а.с.15, т.1).
При цьому, до заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача додано договір про надання правової допомоги №06/09/21-1 від 06.09.2021 року (а.с.46), додаткову угоду №2 від 15.12.2022 року до договору про надання правової допомоги №06/09/21-1 від 06.09.2021 року (а.с.47) та Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 21 квітня 2023 року, чим повністю підтверджено факт та розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на наявність у провадженні суду першої інстанції великої кількості спорів по яких є подібними. З цього приводу колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано жодних доказів існування вказаних ним обставин, не наведено конкретні номери судових справ, які на думку апелянта є ідентичними даній справі, що позбавляє суд пересвідчитися у наявності вказаних обставин, при тому що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на відповідача.
При цьому, колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Отже, з огляду на зазначене та виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії щодо відмови в підготовці та надані оновленої довідки про розмір грошового забезпечення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: Л.Є. Зуєва