1[1]
19 червня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 гривень.
Згідно з вироком суду, 29 листопада 2018 року близько 11.00 години обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи в торговому залі магазину «Сільпо», що по проспекту Маяковського, 43/2 в місті Києві, переслідуючи корисливу мету, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з полиці магазину таємно викрав чуже майно, що належало ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: дезодорант твердий «Old Spice Wolfthorn» вартістю 45 гривень 59 коп., дезодорант твердий «Old Spice Bearglove» вартістю 45 гривень 59 коп., дезодорант твердий «Old Spice Hawkridge» вартістю 45 гривень 59 коп., 2 пляшки шампуню «Head&Shoulders», загальною вартістю 127 гривень 98 коп., мило «Johnsons baby», вартістю 13 гривень 59 коп., а всього на загальну суму 278 гривень 35 коп., однак не довів свої злочинні дії до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки, пройшовши касову зону при виході з магазину, був затриманий працівниками служби охорони магазину.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Деснянського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності, в решті вирок суду залишити без змін.
Прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, вважає, що вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт вважає, що в даному випадку суд першої інстанції помилково не застосував до обвинуваченого ст.49 КК України, яка підлягала обов'язковому застосуванню.
З 01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №617-УІІІ (далі - Закон України № 617-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК в редакції Закону України № 617-VIII з наступними змінами кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, прокурор вказує на те, що на теперішній час кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України віднесено Законом України № 617-УІІІ до кримінальних проступків.
Окрім того, новою редакцією положень ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки. Зокрема, у разі вчинення кримінального проступку, за яке передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі - два роки, а у разі вчинення кримінального проступку, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі - три роки.
Інкриміновані ОСОБА_6 незаконні дії вчинено 29 листопада 2018 року, тобто, на даний час 3-річний строк, визначений ч. 1 ст. 49 КК України, закінчився.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника, які підтримати апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом, кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а також вид і розмір покарання, призначеного обвинуваченому, в апеляції прокурора не заперечуються.
Доводи прокурора про безпідставне незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
Так, оскаржуваним вироком встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 вчинив 29 листопада 2018року.
З 01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №617-УІІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК в редакції Закону України № 617-VIII з наступними змінами кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, віднесено Законом України № 617-УІІІ до кримінальних проступків.
Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України було вчинено ОСОБА_6 у 2018 році, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаним кримінальним правопорушенням, який відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки - минув, підстав для зупинення чи переривання перебігу давності не встановлено, тому ОСОБА_6 підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання на підставі ч. 5 ст.74 КК України.
Разом з тим, суд першої інстанції не застосував відносно ОСОБА_6 кримінальний закон, який підлягав до застосування відповідно до встановлених обставин провадження, а саме: вимоги ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України, відтак вирок суду необхідно змінити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, змінити.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання у виді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №754/1141/19
Провадження № 11-кп/824/3044/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Доповідач ОСОБА_1