1[1]
19 червня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за захисника ОСОБА_5 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2023 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
Згідно з вироком суду, 29 травня 2022 року приблизно о 08 годині 18 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи біля входу до підсобного приміщення магазину «Фора» за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул. Київська, 167-Г, в умовах воєнного стану, звернув свою увагу на відчинені двері до входу підсобного приміщення цього магазину.
У цей час ОСОБА_6 шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проник до підсобного приміщення зазначеного магазину, де звернув свою увагу на піддон, на якому знаходились картонні коробки із продуктами харчування, після чого у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення картонних коробок із товаром.
Того ж дня, а саме 29 травня 2022 року о 08 годині 19 хвилин ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до цього піддону з картонними коробками із товаром та таємно, шляхом вільного доступу, викрав три картонні коробки, а саме одну картонну коробку із вмістом 12 штук банок квасолі в томатному соусі ТМ «Marinado», загальною вартістю 345,48 грн, дві картонні коробки із вмістом 12 штук банок горошку зеленого «Bonduelle» загальною вартістю 717,36 грн.
Після чого ОСОБА_6 взяв зазначені картонні коробки та по черзі їх виніс на вулицю, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, не розрахувавшись за товар.
Своїми незаконними діями ОСОБА_6 завдав майнової шкоди ТОВ «Фора» на суму 1 062,84 грн.
В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, просить змінити вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 , пом'якшити призначене покарання за ч. 4 ст. 185 КК України та застосувати ст. 75 КК України.
Апелянт вважає, що вирок підлягає зміні через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною частиною статті закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм розміром є несправедливим через суворість.
Суд, на думку захисника, призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому встановив, але не врахував обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Апелянт вказує, що обвинувачений скоїв вказане кримінальне правопорушення через важке матеріальне становище та тимчасову відсутність роботи та засобів до існування, у вчиненні кримінального правопорушення в подальшому винним себе визнав повністю, щиро розкаявся, скоєне ним кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, майно потерпілому повернуто.
Окрім того, потерпілий не просив суд призначати сувору міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 .
На думку захисника, з урахуванням обставин, що пом'якшують відповідальність - щире каяття та відшкодування шкоди шляхом повернення майна, даних про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 можливо призначити основне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримати апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом, та кваліфікація дій обвинуваченого ч. 4 ст. 185 КК України в апеляції захисника не заперечуються.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Доводи захисника про те, що обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення в подальшому винним себе визнав повністю, щиро розкаявся, є безпідставним, оскільки з оскаржуваного вироку убачається, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не визнавав та вказував, що не вчиняв крадіжки з магазину.
Та обставина, що в останньому слові обвинувачений визнав свою провину не може свідчити про його щире каяття, оскільки щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Проте такий факт у матеріалах кримінального провадження відсутній, а визнання провини обвинуваченим в останньому слові, на думку колегії суддів, свідчить про те, що обвинувачений під фактом беззаперечних доказів винуватості намагався уникнути відповідальності за скоєне.
Та обставина, що викрадене майно було повернуто потерпілому, не може бути розцінена як обставина, що пом'якшує відповідальність, позаяк майно було повернуто не самим обвинуваченим, а особами, які затримали ОСОБА_6 після вчинення крадіжки.
Твердження захисника про те, що у зв'язку з поверненням потерпілому майна скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків не може бути достатньою підставою для пом'якшення покарання з урахуванням обставин провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину та даних про його особу.
З таких же мотивів колегія суддів вважає не є достатньою підставою для пом'якшення покарання ОСОБА_6 та обставина, що представник потерпілого не просив суд призначати сувору міру покарання обвинуваченому.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що вказане кримінальне правопорушення обвинувачений скоїв через важкий матеріальний стан, тимчасову відсутність роботи та засобів до існування, колегія суддів вважає необґрунтованим, позаяк така обставина у кримінальному провадженні не доведена.
Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновком, викладеним у вироку, про відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого з огляду на поведінку обвинуваченого під час судового розгляду та його ставлення до вчиненого, не убачає підстав для пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_6 вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2023 року.
В апеляції захисника не наведено доводів, які б заслуговували на увагу, щодо підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Колегія суддів, з урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, не убачає можливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі, відтак прохання захисника про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України задоволено бути не може.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 361/3251/22
Провадження № 11-кп/824/3268/2023 Категорія КК: ч. 4 ст. 185
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Доповідач ОСОБА_1