[1]
19 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
за участю сторін кримінального провадження:
представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року відмовлено узадоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що зміст заяви ОСОБА_5 від 10 лютого 2023 року про вчинення кримінального правопорушення слідчими Подільського управління поліції ГУ НПУ, в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, відтак в уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що оскільки адвокат ОСОБА_6 будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги належним чином, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, останній вимоги скарги на даний час не підтримує.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену (службову) особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести відомості про вчинення слідчими Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100070003431 від 23 грудня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Апелянт вважає ухвалу від 21 квітня 2023 року незаконною, невмотивованою, необґрунтованою, та постановленою без дотримання вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України з наступних підстав:
Так, в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва зазначено, що аналізуючи зміст заяви ОСОБА_5 від 10 лютого 2023 року про вчинення кримінального правопорушення слідчими Подільського управління поліції ГУ НПУ в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, однак на думку апелянта підстави притягнення до кримінальної відповідальності та поняття кримінального правопорушення зазначені в Розділі І Загальних положень КК України, а не КПК України.
Окрім того, висновки про те, що у заяві ОСОБА_5 від 10 лютого 2023 року про вчинення кримінального правопорушення слідчими Подільського управління поліції ГУ НПУ не містяться дані про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, не відповідають дійсності.
У заяві від 10 лютого 2023 року ОСОБА_5 були зазначені усі відомості, якими він володів на час звернення із заявою, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Таким чином, розглянувши заяву про вчинення кримінального правопорушення на стадії досудового слідства, слідчий суддя, замість здійснення судового контролю, виконав функцію судового розгляду кримінального провадження по суті, всупереч порядку визначеному положеннями ст. 26 КПК України. Так, слідчим суддею була надана безпосередня оцінка обставинам, які зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, враховуючи, що заява ОСОБА_5 від 10 лютого 2023 року формально містить відомості про вчинення кримінального правопорушення, уповноважена особа ТУ ДБР у м. Києві зобов'язана була невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно із ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Також, слідчим суддею в мотивувальній частині ухвали зазначено, що адвокат ОСОБА_6 був повідомлений про час та місце розгляду скарги належним чином, проте, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, слідчий суддя вважає, що останній вимоги скарги на даний час не підтримує, однак, вказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки 21 квітня 2023 року адвокатом ОСОБА_6 на електронну адресу суду було направлено заяву, в якій останній вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив розгляд проводити без його участі.
Окрім того, апелянт вважає, що посилання на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, то його не слід застосовувати під час розгляду цієї справи, оскільки вказаний висновок викладений в контексті внесення до ЄРДР відомостей з анонімних заяв про вчинення кримінального правопорушення.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на те, що слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було постановлено ухвалу 21 квітня 2023 року і лише 05 травня 2023 року на його електронну адресу надійшла оскаржувана ухвала слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Що стосується клопотання представника про поновлення строку на апеляційне оскарження, то колегія суддів вважає, що строк пропущений з поважних причин, оскільки представник під час винесення оскаржуваної ухвали присутнім не був, дані про отримання адвокатом ОСОБА_6 копії ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 21 квітня 2023 року відсутні, відтак посилання апелянта на те, що оскаржуване судове рішення надійшло на його електронну адресу 05 травня 2023 нічим не спростовані, та дана обставина, на думку колегії суддів, є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Що стосується доводів апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 10 лютого 2023 року подав до Державного бюро розслідувань заяву, в якій просив внести відомості за фактом вчинення слідчими Подільського УП ГУНП злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, та розпочати розслідування за фактом вчинення слідчими Подільського УП ГУНП злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
10 березня 2023 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав до Печерського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в якій просив уповноважену (службову) особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести відомості про вчинення слідчими Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100070003431 від 23 грудня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Відмовляючи у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що заява ОСОБА_5 від 10 лютого 2023 року про вчинення кримінального правопорушення слідчими Подільського управління поліції ГУ НПУ, в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечнимв уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Такий висновок слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зміст заяви ОСОБА_5 в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
ОСОБА_5 у своїй заяві не навів об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про ознаки злочину та підтвердили реальність конкретної події злочину, а тому в уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
При цьому слідчий суддя не порушив вимог ст. 26 КПК України, як це стверджує апелянт, оскільки відповідно до вимог частини третьої вказаної статті вирішив лише те питання, яке було винесене на його розгляд заявником, а саме: розглянув скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Доводи апелянта щодо невідповідності дійсності висновку слідчого судді про те, що адвокат ОСОБА_6 на даний час не підтримує вимоги скарги, оскільки не з'явився в судове засідання, з посиланням на те, що 21 квітня 2023 року адвокатом ОСОБА_6 на електронну адресу суду було направлено заяву, в якій останній вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив розгляд проводити без його участі не можуть бути взяті до уваги, позаяк в матеріалах судового провадження відсутня заява, на яку посилається апелянт.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали за скаргою адвоката ОСОБА_6 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року про відмову узадоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/9758/23-к
Провадження №11-сс/824/3212/2023
Головуючий ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1