про повернення позовної заяви
29 червня 2023 року Київ № 320/21004/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА" до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Міжгалузеве науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА" в особі керівника Гарницького М.П. звернулось до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.06.2023 у ВП №66786861 винесену заступником начальника Дніпровського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Іриною Ігорівною.
Подана позовна заява від імені Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА" підписана особою Гарницьким М.П. як керівником, на підтвердження свого права на підписання позову до матеріалів заяви долучена виписка з ЄДРПОУ.
За результатом дослідження наявних у справі документів, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, ураховуючи таке:
положеннями ч. 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із ч. 1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також, приписами ст.131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.
При цьому, суд зазначає, що приписами підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.
У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Гарницький М.П. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.
Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.
Разом з цим, надана на підтвердження повноважень Гарницького М.П. діяти від імені заявника роздруківка витягу з ЄДРПОУ не відповідає жодним визначеним законом вимогам для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Композиційний аніліз вказаної статті у взаємозв'язку 1 та 2 частин дозволяє зробити логічний висновок, що відомості ЄДРПОУ призначені виключно для ідентифікації юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та фінансових установах та можуть бути використані виключно у спорі з третьою особою.
Перевірка повноважень учасника справи на предмет його адміністративної процесуальної правосуб'єктності, - це окрема стадія судового процесу, передбачена нормами КАСУ, тому і документальне підтвердження факту правомочності представника сторони у справі повинно здійснюватись у відповідності до норм КАСУ, а не закону, який регулює, як вказано у ст.1 Закону №755, правовідносини у сфері державної реєстрації підприємств.
Крім того, преамбулою Закону № 755-IV визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Тобто, сфера застосування норм вказаного закону окреслена межами відносин, які виникають під час державної реєстрації юридичних осіб.
Водночас, згідно положень ст. 59 КАСУ документами, які підтверджують повноваження представника є довіреність чи ордер.
Застосування при перевірці повноважень представника сторони в адміністративному процесі Закону України №755 не відповідає ні змісту правовідносин, ні цілям, задля яких цей закон прийнято, а саме регулювання відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Отже, у чіткій та зрозумілій формі законодавець визначив сферу використання відомостей ЄДРПОУ- для ідентифікації юридичної особи під час відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
У зв'язку з цим Верховний суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Таким чином, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
При цьому, адміністративно-процесуальна правосуб'єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб'єкта мати права і обов'язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.
Спосіб реалізації адміністративної правосуб'єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб'єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.
Формою реалізації адміністративної правосуб'єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов'язків, в межах визначеного обсягу правосуб'єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб'єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.
Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб'єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.
Отже, правом підпису позовної заяви, поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі (законі, статуті, положенні). При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена у визначеному законом порядку.
За відсутності у представника юридичної особи-суб'єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку само представництва, така особа не має права на реалізацію правосуб'єктності юридичної особи, тобто на підставі наданих суду документів (копія витягу з ЄДРПОУ) Гарницький М.П. не має права на реалізацію правосуб'єктності Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА".
Таким чином, на підтвердження повноважень Гарницького М.П. підписувати позовну заяву необхідно було надати рішення засновників про його обрання (призначення на відповідну посаду); наказ про прийняття на себе обов'язків керівника Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА". Оскільки такі документи надані не були, суд стверджує, що позовна заява підписана особою, яка не має права на її підписання.
Так, суду не наданий статут товариства, який належним не засвідчений у визначеному законом порядку. Разом з тим не надано положення чи інший документ, який визначає обсяг повноважень керівника як представника юридичної особи.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАСУ, позовна заява повертається позивачу якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 2, 9, 55, 169, 171, 243, 248, суд,
позовну заяву міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "ЛАНА" (код ЄДРПОУ 04654566; адреса: вул. Кіквідзе, буд. 2/34, м. Київ, 01103) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35011660; адреса: вул. Сверстюка, 15, м. Київ, 02002) про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.