ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" червня 2023 р. справа № 300/1576/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 31.03.2023 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку стажу позивачу за час перебування у засланні, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування часу заслання ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, до стажу у потрійному розмірі, відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні з 05.05.2018 розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім'ї, яку було примусово переселено; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім'ї, яку було примусово переселено, з 05.05.2018 з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити в подальшому відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.
Такі позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачці призначенні підвищення до пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому статтею 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та п. «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також провести перерахунок стажу роботи у потрійному розмірі за час перебування у засланні.
Ухвалою від 05.04.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.09.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що
Відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Представник відповідача пояснив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» позивачу як члену сім'ї примусово переселеної особи розмір підвищення становить 43,52 грн. Представник зазначає, що позивач була виселена, а не засуджена як визначає стаття 1 Закону № 962-ХІІ, а тому вимога про зарахування часу перебування у висланні у потрійному розмірі до стажу роботи є безпідставною.
17.05.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якій підтримано доводи позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог за період з 05.05.2018 по 30.09.2022.
Заявою від 12.06.2023 позивач зменшила позовні вимоги та просила залишити без розгляду її позов в частині вимог за період з 05.05.2018 по 31.12.2022.
Ухвалою суду від 16.06.2023 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині вимог про здійснення зарахування часу заслання ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, до стажу у потрійному розмірі, відповідно до вимог статті 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та здійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім'ї, яку було примусово переселено, з урахуванням раніше виплачених сум, з 05.05.2018 по 31.12.2022.
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце народженння: село Гнильче Бережанського району Тернопільської області, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 18.07.1996 (а.с. 11-14) копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.09.2003, копіями матеріалів пенсійної справи, а.с. 41-165), долученими до відзиву на позов, з надбавкою - членам сімей, реабілітованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 в сумі 43,52 грн. згідно останніх розрахунків пенсії від 22.02.2022, від 26.02.2023 (а.с. 158, 162).
Відповідно до довідки, виданої районною комісією Підгаєцької районної ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих без номера і дати, виданої, ОСОБА_2 , уродженцю села Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області, на основі висновку Тернопільського управління внутрішніх справ № 613113 від 14.08.1992 в тому, що вона була репресована, примусово виселена з постійного місця проживання в селі Гнильче Підгаєцького раону Тернопільської області в 1949 році в Амурську область, де знаходилася по 13 лютого 1960 року. Має право на пільги реабілітованих (а.с. 20).
На підтвердження статусу реабілітованої особи та наявність права на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ОСОБА_1 долучила посвідчення серії НОМЕР_4 від 20.12.2017, видане Івано-Франківською міською радою (а.с. 21).
ОСОБА_1 2 грудня 2022 звернулася до органу ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» з зарахуванням терміну перебування під комендатурою в трикратному розмірі до загального стажу (а.с. 22).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 22.12.2022 № 4953-4689/З-02/8-0900/22 надало позивачу відповідь на її заяву з інформацією про проведені перерахунки та підвищення до пенсії позивача. В листі також зазначено, що ОСОБА_1 як члену сім'ї примусово переселеного і згодом реабілітованого виплачується підвищення до пенсії в сумі 43,52 грн. та згідно статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає підстав для зарахування стажу в потрійному розмірі (а.с. 23-24).
Також ОСОБА_1 6 грудня 2022 подала до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області області заяву в якій просила пенсійний орган згідно Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» перерахувати їй пенсію з розрахунком доплати до пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 23.12.2022 № 4961-4714/З-02/8-0900/22 надало позивачу відповідь на її заяву, в якій вказало на те, що ОСОБА_1 виплачується підвищення пенсії як особі, яка зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, в розмірі 43,52 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008. Немає правових підстав для перерахунку розміру вказаної надбавки до пенсії (а.с. 26).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотиви їх застосування. Висновки суду:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 № 962-XII (далі Закон № 962-XII, в редакції чинній на час набуття позивачем статусу реабілітованого) реабілітованими особами належить вважати осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.
Стаття 3 Закону № 962-XII у вказаній редакції містила положення, згідно з якими належить реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.
Пунктом 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) визначено, що за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для реабілітованих осіб, потерпілих від репресій, зазначених в пунктах 5-7 статті 2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Відповідно до пункту г) статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІІ репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії підвищуються - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною четвертою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова №654) установлено, що з 01.09.2008 громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.
Відповідно до пункту 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною першою статті 6 Закону № 962-XII у вказаній вище редакції визначено, що реабілітованим громадянам відповідно до статті 1 цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
05.05.2018 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 13.03.2018 № 2325-VIII (далі Закон № 2325-VIII), яким внесені зміни, зокрема, у Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Так, серед іншого:
- змінена назва Закону: «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- викладено в новій редакції преамбулу та статті 1, 3, внесені зміни до статті 6 Закону №962-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 962-XII, у редакції, чинній від 05.05.2018, реабілітованим громадянам відповідно до цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
Статтею 58 Закону № 1788-ХІІІ визначено, що громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 962-XII заслання - примусове переміщення особи з місця її проживання з обов'язковим поселенням у певній місцевості, спецпоселенні, встановленням обмеження на право пересування та заборони виїзду з місця спецпоселення.
При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що позивач отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058. Відповідно до довідки, виданої районною комісією Підгаєцької районної ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих (а.с. 20), ОСОБА_1 була примусово виселена з місця постійного проживання, була репресована, визнана реабілітованою. Відповідач встановив позивачці та виплачує надбавку до пенсії у розмірі, визначеному Постановою № 654, який є значно меншим, а ніж той, що встановлений нормою пункту «г» статті 77 Закону № 1788-ХІІІ.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Виходячи із цього нормативного положення суд дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, слід застосовувати положення Закону № 1788-ХІІІ, а не Постанови № 654.
Отже, ОСОБА_1 має право на підвищення до пенсії у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком як особі, яка була примусово переселена як член сім'ї репресованих та згодом реабілітованих, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком, а відповідач протиправно виплачує їй підвищення до пенсії в розмірі, визначеному Постановою № 654 (розмір цієї виплати є суттєво меншим за той, що підлягає виплаті реабілітованим особам на підставі пункту «г» статті 77 Закону № 1788-ХІІІ). За таких обставин дії відповідача щодо відмови виплачувати позивачу надбавку до пенсії у розмірі, визначеному пунктом «г» статті 77 Закону № 1788-ХІІІ є протиправними.
Такий висновок суду відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 21.11.2018 у справі № 446/1563/16-а, від 10.10.2018 у справі №446/1549/16-а, від 06.02.2019 у справі №446/1848/16-а, від 14.02.2019 у справі №345/1416/17, від 15.08.2019 у справі №446/1567/16-а та від 31.10.2019 у справі №442/6456/17.
Враховуючи, що Законом № 962-ХІІ з 05.05.2018 розширено коло осіб (зокрема такі норми поширено й на позивача), які мають передбачені Законом № 962-ХІІ пільги, то саме з цієї дати в ОСОБА_1 виникло право на перерахунок підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас згідно заяви позивача від 12.06.2023, з врахуванням строків звернення до суду, позивач просить спонукати відповідача здійснити вказаний вище перерахунок пенсії з 01.01.2023. Отже, відповідач в цій частині позовних вимог зобов'язаний вчинити відповідні дії щодо перерахунку підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2023, як просить позивач.
Норми статті 6 Закону України № 962-XII у редакції, що набрала чинності 05.05.2018 та статті 58 Закону №1788-ХІІІ, визначають зарахування особі, яка була виселена на спецпоселення і в подальшому реабілітована, до її стажу терміну перебування в засланні в потрійному розмірі. Таким чином, частина перша статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» із змінами, внесеними Законом № 2325-VIII, передбачає надання пільг всім реабілітованим відповідно до цього Закону громадянам без диференціації залежно від підстави, за якою особу було реабілітовано (як це було передбачено в редакції Закону, яка діяла до 05.05.2018).
З огляду на викладені норми суд критично оцінює доводи відповідача про те, що в чинному законодавстві не встановлено положення про зарахування до стажу реабілітованих осіб, які були необгрунтовано репресовані, періодів їх перебування на спецпоселенні, оскільки такі твердження є хибними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 була примусово виселена з постійного місця проживання, тобто відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» перебувала в засланні, а відтак має право на зарахування терміну її заслання у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
За наведених обставин суд вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні ОСОБА_1 як репресованій особі, яку в подальшому було реабілітовано відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Частиною другою вказаної статті встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи ефективний спосіб відновлення порушених прав позивача суд дійшов висновку, що:
- ОСОБА_1 , яка була примусово переселена як член сім'ї особи, що зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, належить виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Враховуючи, що відповідач неправомірно виплачував позивачу підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 654, то його слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2023 (як просить позивач в позовній заяві, з врахуванням заяви від 12.06.2023), з урахуванням уже виплачених за цей період сум такого підвищення до пенсії;
- відповідачу необхідно здійснити зарахування терміну заслання ОСОБА_1 , яка була примусово переселена як член сім'ї особи, що зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, до її стажу в потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону № 1788-XII.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про спонукання/зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області «проводити у подальшому щомісячно відповідні виплати» (тобто в майбутньому), то суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, водночас суд не приймає рішень «на майбутнє», з метою захисту прав чи інтересів особи, що гіпотетично можуть бути порушені відповідачем.
Підсумовуючи свої висновки, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Позивачем сплачено судових збір за подання позовної заяви, яка складається з двох позовних вимог немайнового характер в розмірі 2147,20 грн.
Суду не подано сторонами доказів понесення інших судових витрат у справі.
З огляду на часткове задоволення позову, керуючись статтею 139 КАС України, позивачці належить відшкодувати 1610,4 грн. (2147,2 грн. - 536,8 грн. (1/2 від 1073,60 грн.) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, будинок, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.01.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку стажу за час її перебування в засланні, як репресованій особі, яку в подальшому було реабілітовано, в потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, будинок, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.01.2023 зарахування часу заслання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), як репресованій особі, яку в подальшому було реабілітовано, до стажу в потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, будинок, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1610 (одну тисячу шістсот десять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.