Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1139/10/0107
05.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Прохорова Е.В.
за участю: сторони, їх представники явку не забезпечили,
розглянувши апеляційну скаргу інспектора Дорожньо-патрульної служби Республіканської роти дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції Юрченка Дмитра Валентиновича на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя (суддя Корогодіна О.Е.) від 15.02.2010 у справі
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 друга адреса: АДРЕСА_2
до відповідача - інспектора Дорожньо-патрульної служби Республіканської роти дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції Юрченка Дмитра Валентиновича (вул. Куйбишева, 7, місто Сімферополь, 95034)
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя від 15.02.2010 адміністративний позов ОСОБА_3 до інспектора ДПС РР ДПС (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК прапорщика міліції Юрченка Д. В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволений повністю: скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №356518 від 10.01.2010, стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовій збір в розмірі 03,40грн. (а. с. 18-19).
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача узгоджуються з приписами Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим у інспектора ДПС Юрченка Д.В. були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - інспектор ДПС РР ДПС (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК прапорщик міліції Юрченко Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови про відмову у позові повністю.
На думку відповідача постанова винесена з порушенням норм матеріального, процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не з'ясовані обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (набрав чинності 30.07.2010) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний Кодекс доповнений новою статтею 171-2, за приписами якої рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Разом з тим, переглядаючи адміністративну справу №2-а-1139/2010 в апеляційному порядку, судова колегія виходить з приписів абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з яким судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду суддів Дадінську Т.В., Дугаренко О.В. у складі колегії по розгляду апеляційної скарги інспектора ДПС РР ДПС (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК прапорщика міліції Юрченка Д.В. на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 15.02.2010 замінено на суддів Іщенко Г.М., Щепанську О.А.
В судове засідання сторони, їх представники явку не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга інспектора Дорожньо-патрульної служби Республіканської роти дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції Юрченка Дмитра Валентиновича не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2010 інспектор Республіканської Роти ДПС при УДАІ прапорщик міліції Юрченко Д.В. склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АК №140435 за порушення вимог пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху.
У протоколі записано, що 10.01.2010 о 11:35, місто Сімферополь, проспект Перемоги, 176, водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Шевролет Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонний сигнал світлофору (червоний), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною другою статті 122 КУпАП.
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, проти наявності підстав для складання протоколу заперечувала, була ознайомлена з протоколом, підписала його власноручно, щодо суті порушення написала у протоколі, що не устигла зупинити транспортний засіб, проїхала на жовтий сигнал світлофору.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його скоєння інспектор РР ДПС Юрченко Д.В. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №356518 про застосування до позивача штрафу в розмірі 500,00грн.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 8.7.3 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Адміністративна відповідальність для водіїв транспортних засобів відповідно до частини другої статті 122 КУпАП наступає у разі проїзду на заборонний сигнал світлофору.
Як вбачається з адміністративного протоколу, суть адміністративного правопорушення полягає у проїзді регульованого пішохідного переходу на заборонний сигнал світлофору - червоний.
Вивчивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши їх на предмет належності та допустимості, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
В підтвердження вчинення позивачем правопорушення інспектор РР ДПС Юрченко Д.В. зібрав наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АК №140435 від 10.01.2010, пояснення свідка.
З матеріалів справи вбачається, що фіксування скоєного позивачем правопорушення шляхом фотозйомки чи відеозапису інспектором РР ДПС 10.01.2010 не проводилось.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак не означає, що наявність протоколу є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судова колегія виходить з того, що при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, т. і.).
За приписами статті 251 КУпАП пояснення свідків відносять до доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 272 КУпАП свідком у справі про адміністративне правопорушення є кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
До адміністративного протоколу інспектор РР ДПС Юрченко Д.В. вписав свідка ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, провулок АДРЕСА_3
При оцінки наданих відповідачем доказів в підтвердження правомірності притягнення позивача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності судова колегія виходить з приписів статті 7 КупАП, згідно з якою провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У письмових поясненнях свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив факт здійснення проїзду регульованого пішохідного переходу водієм транспортного засобу Шевролет Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1, на червоний сигнал світлофору.
Разом з тим, з даних письмових пояснень вбачається, що громадянин ОСОБА_5 був зупинений працівниками ДПС на предмет засвідчення скоєння позивачем адміністративного правопорушення, але оскільки він торопився, то залишив інспекторові ДПС свої координати та пообіцяв повернутися для надання письмових пояснень з приводу побаченого їм правопорушення; повернувшись до інспекторів, свідок надав письмові пояснення та підписав протокол, автомобілю Шевролет Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1, на тій момент вже не було.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що свідок ОСОБА_5 був присутнім при складанні адміністративного протоколу відносно позивача ОСОБА_3
При цьому судова колегія зазначає, що відібрання пояснень у свідка без присутності винної особи, відносно якої складається адміністративний протокол, не узгоджується з приписами статті 256 КУпАП, не виключає мір впливу на свідка з боку суб'єкта владних повноважень, та порушує право позивача на об'єктивність при з'ясуванні обставин справи.
З огляду на викладене, приведені письмові пояснення свідка ОСОБА_5 оцінюються судовою колегією критично.
Показання інших свідків скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, відповідачем суду не надані.
Відповідно до пунктів 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зі статтею 251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Належної оцінки поясненням позивача, що вона проїхала регульований пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофору, при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором РР ДПС Юрченко Д.В. не надано, що є порушенням вимог статті 252 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Інші належні та допустимі докази в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не представлені.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, є недоведеним, у зв'язку з чим постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК №356518 від 10.01.2010 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 згідно з частиною другою статті 122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі підлягає закриттю.
Викладене є підставою для зміни постанови Залізничного районного суду міста Сімферополя від 15.02.2010 у справі №2-а-1139/2010 згідно з пунктом 1 статті 201 КАС України, відповідно до якого підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, пунктом 2 частини першої статті 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 247, 287, 288, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу інспектора Дорожньо-патрульної служби Республіканської роти дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції Юрченка Дмитра Валентиновича залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 15.02.2010 у справі №2-а-1139/2010 змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Залізничного районного суду міста Сімферополя від 15.02.2010 у справі №2-а-1139/2010 викласти в наступній редакції:
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АК №356518 від 10.01.2010 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 згідно з частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін