Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-907/09/0110
05.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Прохорова Е.В.
за участю: сторони, їх представники явку не забезпечили,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Хачикян А.Х.) від 11.09.2009 у справі
за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1
до відповідача - Головного управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 3, місто Сімферополь, 95000)
про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
У серпні 2009 року позивач -ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду АРК з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод і інтересів; зобов'язання відповідача нарахувати, виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.05.2006 по 30.06.2009.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що є дитиною війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на виплату державної соціальної підтримки.
Постановою суду першої інстанції від 11.09.2009 в задоволені позову відмовлено в повному обсязі (а. с. 21).
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК, пенсію не отримує.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Кіровського районного суду АРК від 11.09.2009, прийняття нової постанови про задоволення позову.
Апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за згодою позивача первинний відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК замінений належним відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, в якому позивач перебуває на обліку; апеляційний розгляд справи відкладений на 05.08.2010.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду суддів Дадінську Т.В., Дугаренко О.В. у складі колегії по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду АРК від 11.09.2009 замінено на суддів Іщенко Г.М., Щепанську О.А.
В судове засідання 05.08.2010 позивач явку не забезпечив, в матеріалах справи є клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності.
Відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України в АРК явку представника в судове засідання також не забезпечив, надав суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, наполягав на застосуванні до спірних відносин наслідків пропущення строку, встановленого законом для звернення до суду, повідомив суд про можливість розгляду справи в відсутності представника.
Відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3), тобто він має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни є правомірним. В даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а як розрахункова величина для визначення підвищення пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру підвищення саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтями 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Належних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу наполягав на застосуванні положень статей 99, 100 КАС України в частині відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
З таких підстав судова колегія вважає з необхідне застосувати положення статей 99, 100 КАС України, у зв'язку з чим спір має бути вирішений з урахуванням строку, встановленого законом для звернення до суду, за період 2008-2009 роки.
Згідно з довідками №1484/08-13 від 27.07.2009, №1485/08-13 від 27.07.2009 позивачу здійснювалась виплата спірного підвищення пенсійним органом у наступному розмірі:
У 2008 році:
серпень-вересень - 48,20грн. щомісячно,
жовтень-грудень -49,80грн. щомісячно,
У 2009 році:
січень-червень -49,80грн. щомісячно.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня - 498грн.
За таких обставин, розмір державної соціальної підтримки як дитині війни, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, за період серпень-грудень 2008 року складає 491,60грн. з урахуванням нарахованого та виплаченого підвищення в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а саме 482,00грн. х 30% х 2 + 498,00грн. х 30% х 3 -245,80грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення державної соціальної підтримки як дитині війни за 2009 рік, судова колегія виходить з того, що оскільки після визнання 22.05.2008 неконституційними змін, які обмежували право позивача на 30% підвищення мінімальної пенсії за віком, інших нормативно-правових актів та змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, обмежуючих права осіб, на яких розповсюджується його дія запроваджено не було, тому такі вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлений у 2009 році в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, розмір державної соціальної підтримки як дитині війни, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, за період січень-червень 2009 року включно, складає 597,60грн. з урахуванням нарахованого та виплаченого підвищення в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а саме 498,00грн. х 30% х 6 -298,80грн.
Відповідно до частини першої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в запереченнях на апеляційну скаргу.
З урахуванням викладених обставин, постанова Кіровського районного суду АРК від 11.09.2009 у справі №2-а-907/2009 підлягає скасуванню відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 КАС України, згідно з яким підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду АРК від 11.09.2009 у справі №2-а-907/2009 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 3, місто Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код не відомий) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підвищення до пенсії як дитині війни за періоди серпень-грудень 2008 року в розмірі 491,60грн., січень-червень 2009 року в розмірі 597,60грн. відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін