Копія
Іменем України
Справа № 2а-3144/09/0122
05.08.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Прохорова Е.В.
за участю:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів: Рудяк Д.М., довіреність №3492 від 03.04.2010 (від Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК),
не з'явився (від інспектора ДПС Відділення ДАІ з обслуговування АТ Бахчисарайського району та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК молодшого сержанта міліції Соколова Д.О.),
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду міста Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г.) від 21.12.2009 у справі
за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1
до відповідачів
- Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 158, місто Сімферополь, 95493),
- інспектора Дорожньо-патрульної служби Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим молодшого сержанта міліції Соколова Дениса Олеговича
(вул. Кооперативна, 4 А, місто Бахчисарай, 98400)
про визнання постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення незаконними та такими, що підлягають скасуванню,
Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя від 21.12.2009 залишений без задоволення позов ОСОБА_4 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК, інспектора ДПС Відділення ДАІ з обслуговування АТ Бахчисарайського району та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК молодшого сержанта міліції Соколова Д.О. про визнання постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення незаконними та такими, що підлягають скасуванню (а. с. 33).
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не дотримав норм статті 14 Закону України "Про дорожній рух", його доводи не можуть бути підставою для скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови Центрального районного суду міста Сімферополя від 21.12.2009, прийняття нової постанови про задоволення позову.
На думку заявника апеляційної скарги, судове рішення є незаконним, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (набрав чинності 30.07.2010) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний Кодекс доповнений новою статтею 171-2, за приписами якої рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Разом з тим, переглядаючи адміністративну справу №2-а-3144/09 в апеляційному порядку, судова колегія виходить з приписів абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з яким судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду суддів Дадінську Т.В., Дугаренко О.В. у складі колегії по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду міста Сімферополя від 21.12.2009 замінено на суддів Іщенко Г.М., Щепанську О.А.
В судове засідання 05.08.2010 позивач явку не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений в встановленому законом порядку.
Представник відповідача - Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК явку в судове засідання забезпечив, проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи дії інспектора ДПС по притягненню позивача до адміністративної відповідальності правомірними.
Відповідач - інспектор ДПС Відділення ДАІ з обслуговування АТ Бахчисарайського району та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК молодшого сержант міліції Соколов Д.О. явку в судове засідання 05.08.2010 не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 N3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2009 інспектором ДПС міста Бахчисарай молодшим сержантом міліції Соколовим Д.О. відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення серії АК №097884 за порушення пункту 14.6 Правил дорожнього руху.
У протоколі записано, що 12.09.2009 о 05:20 на автодорозі Бахчисарай-Ялта, перехрестя з вул. Леніна с. Соколіне, 25км, ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Honda Civic, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю на перехресті автодорозі Бахчисарай-Ялта вул. Леніна с. Соколіне, 25км, з виїздом на смугу зустрічного руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною другою статті 122 КУпАП.
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, був ознайомлений з протоколом, підписав його власноручно, щодо суті порушення написав пояснення на окремому бланку, які приєднані до адміністративного протоколу.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 здійснив об'їзд автомобілю ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 вже після перехрестя в місці з необмеженою оглядовістю; вказаний транспортний засіб рухався зі швидкістю менш ніж 30км/год. (за спідометром позивача).
Належних доказів того, що позивач скористався правом, встановленим статтею 256 КУпАП, на подання зауважень щодо змісту протоколу, суду не надано.
При документуванні адміністративного правопорушення інспектором ДПС Соколовим Д.О. були залучені свідки ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2 як водій автомобілю ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 який був обігнаний водієм-позивачем, ОСОБА_6 АДРЕСА_3 ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4
У даних фізичних осіб відібрані письмові пояснення щодо суті скоєного позивачем порушення та які приєднані до адміністративного протоколу.
Дані про свідків внесені до адміністративного протоколу, сам протокол свідками підписаний, що узгоджується з приписами частини другої статті 256 КУпАП.
Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_5 він рухався в с. Соколіне на автодорозі Бахчисарай-Ялта на автомобілі ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 зі швидкість приблизно 50км/год., був обігнаний на крутому повороті перехресті з вул. Леніна автомобілем Honda Civic, реєстраційний номер НОМЕР_1, який виїхав на смугу зустрічного руху.
Свідок ОСОБА_6 у письмових поясненнях підтвердив факт обгону автомобілю ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобілем Honda Civic, реєстраційний номер НОМЕР_1, на ділянці дорозі з обмеженою оглядовістю на перехресті автодороги Бахчисарай-Ялта з вул. Леніна.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_7 автомобіль Honda Civic, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив об'їзд автомобілю Ніва, який рухався по центру дороги зі швидкістю приблизно 5км/год.; об'їзд був здійснений вже після перехрестя.
При співставленні письмових пояснень свідків, водія-позивача судова колегія дійшла висновку про наявність в діях позивача порушень правил обгону.
Довід позивача стосовно того, що оскільки поясненнями свідків підтверджується, що автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався зі швидкістю менш ніж 30км/год., тому позивач мав право відповідно до пункту 1.23 розділу 34 (Додаток 2) Правил дорожнього руху зробити обгін поодинокого транспортного засобу, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год., є неспроможним та не підтверджується матеріалами справи.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його скоєння 12.09.2009 інспектор ДПС Соколов Д.О. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №052037 про застосування до позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 500,00грн. (а. с. 5).
Копія адміністративної постанови вручена позивачу 12.09.2009 під розпис, що підтверджується особистим підписом позивача на бланку постанови.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 14.6г Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Адміністративна відповідальність відповідно до частини другої статті 122 КУпАП наступає у разі порушення водіями транспортних засобів правил обгону.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проаналізувавши достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що письмовими доказами (протокол про адміністративне правопорушення серії АК №097884 від 12.09.2009, письмові пояснення залучених свідків) підтверджують факт вчинення позивачем 12.09.2009 о 05:20 адміністративного правопорушення -обгону транспортного засобу на ділянці дорозі з обмеженою оглядовістю.
Відповідно до статі 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив обгін при наявності умови, коли здійснення такого маневру законодавчо заборонено, своїми діями мав створити загрозу безпеці руху.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про залишення позову без задоволення є правомірним.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 287, 288, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду міста Сімферополя від 21.12.2009 у справі №2-а-3144/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін